Рішення № 19194899, 04.10.2011, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа №2-3336\11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2011 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

головуючого судді Золотарьова О.Ю.

при секретарі Атуовій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «Агробудмонтаж»про визнання права власності та присудження до виконання зобовязання в натурі,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка у серпні 2011 року звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що відповідно до рішення Луганської міської ради від 19.04.05р. № 32/130 їй було передано в оренду земельну ділянку під будівництво та розміщення торгівельно-виставкового комплексу та благоустрій прилеглої території за адресою: АДРЕСА_1.

На виконання вищевказаного рішення, 02.07.2005р. між позивачкою, як орендарем та Луганською міською радою, як орендодавцем, було укладено договір оренди землі, відповідно до умов п.п. 1.1., 2.1 якого, ОСОБА_1 прийняла в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво та розміщення торгівельно-виставкового комплексу та благоустрій прилеглої території за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,1010га.

Позивачка отримала дозвіл на будівництво торговельно-виставкового комплексу, погодила робочий проект та уклала з відповідачем договір на виконання будівельних робіт № 04 від 09.04.2009р.

Згідно умов п.п. 3.1-3.5 вищевказаного договору підряду № 04 від 09.04.09р., позивачка зобовязалась сплатити на користь підрядника МПП «Агробудмонтаж»вартість виконаних ним робіт. В свою чергу підрядник, відповідно до умов п. 2.3 договору підряду, зобовязався дотримуватись передбаченого договором графіку виконання робіт.

Відповідно до графіку виконання робіт підрядник відповідач, зобовязався завершити будівництво обєкту та благоустрій прилеглої території в строк до кінця 2010р. Однак взятих на себе зобовязань виконати не зміг у звязку з чим позивачка вимушена була погодитись переглянути строки виконання робіт та затвердити новий графік згідно до якого відповідач зобовязався до середини ІІ кварталу 2011р. виконати улаштування стін та крівлі обєкту, а також здійснити монтаж вікон.

Однак в порушення уточненого графіку до цього часу відповідач вищевказаних робіт не виконав, пославшись на коливання цін на будівельні матеріали та порушенням строків їх постачання третіми особами, нестачею часу та робочої сили, несприятливими погодними умовами, а також іншими обставинами, які відповідач повинен був передбачити на перед та завчасно прийняти заходів для забезпечення виконання робіт за погодженим графіком.

На цей час згідно до Звіту про проведення технічного огляду обєкту складеного станом на 29.07.2011р., відповідачем завершено лише нульовий цикл будівництва. Ступінь готовності обєкта складає 7 %.

Через порушення строків будівництва обєкту відповідачем позивачка неодноразово була вимушена продовжувати строки дії наданого їй дозволу та нести збитки у звязку з відкладенням введення обєкта в експлуатацію.

Станом на 05.07.2011р. підрядник повністю зупинив будівництво обєкту посилаючись на нестачу коштів, необхідних для продовження робіт та звернувся на адресу позивачки з вимогою авансування будівництва на суму 100000,00грн.

На вищевказані вимоги ОСОБА_1 повідомила відповідачеві, що згідно до умов п. 3.3 договору підряду, авансування робіт є її правом, а не обовязком та у звязку з систематичними порушеннями умов договору в частині строків будівництва позивачка повідомила відповідача про свій намір розірвати договір в односторонньому порядку та залучити іншого підрядника, або реалізувати незавершений обєкт будівництва на користь третіх осіб.

У звязку з вказаним ОСОБА_1 вимагала від відповідача звільнити будівельний майданчик від належної йому будівельної техніки та забезпечити доступ до обєкту для третіх осіб.

Вищевказані вимоги позивачки відповідачем були проігноровані з посиланням на те, що обєкт незавершеного будівництва до його введення в експлуатацію є власністю підрядника.

Також відповідач повідомив, що не дозволить розірвати договір та не допустить на належний йому обєкт третіх осіб, у тому числі й позивачку. Також відповідачем на адресу ОСОБА_1 в ультимативній формі була висунута чергова вимога авансувати будівельні роботи та повідомлено, що в разі її відмови обєкт буде розбудований на будматеріали, які відповідач реалізує з метою покриття власних збитків.

Посилаючись на вказані обставини порушення відповідачем її права власності та положення ст.ст. 331, 392, 876 ЦК України, позивачка просила суд визнати за нею право власності на спірний обєкт незавершеного будівництва, а також посилаючись на положення ст.ст. 16, 526, 530 ЦК України просила суд присудити до виконання відповідачем зобовязання щодо завершення будівництва обєкту в натурі.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заявленого позову заперечував посилаючись на його необґрунтованість та відсутність у позивачки права власності на незавершений будівництвом обєкт нерухомості, що був зведений за рахунок відповідача, надав письмові заперечення проти позову.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Луганської міської ради від 19.04.05р. № 32/130 позивачці було передано в оренду земельну ділянку під будівництво та розміщення торгівельно-виставкового комплексу та благоустрій прилеглої території за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9-10).

02.07.2005р. між позивачкою, як орендарем та Луганською міською радою, як орендодавцем, було укладено договір оренди землі, відповідно до умов п.п. 1.1., 2.1 якого, ОСОБА_1 прийняла в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво та розміщення торгівельно-виставкового комплексу та благоустрій прилеглої території за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,1010га. 9А.С. 11-12).

Позивачка отримала дозвіл на будівництво торговельно-виставкового комплексу, погодила робочий проект та уклала з відповідачем договір на виконання будівельних робіт № 04 від 09.04.2009р. (а.с. 16,17-19, 20).

Згідно умов п.п. 3.1-3.5 вищевказаного договору підряду № 04 від 09.04.09р., позивачка зобовязалась сплатити на користь підрядника МПП «Агробудмонтаж»вартість виконаних ним робіт. В свою чергу підрядник, відповідно до умов п. 2.3 договору підряду, зобовязався дотримуватись передбаченого договором графіку виконання робіт.

Відповідно до графіку виконання робіт підрядник відповідач, зобовязався завершити будівництво обєкту та благоустрій прилеглої території в строк до кінця 2010р. Однак взятих на себе зобовязань виконати не зміг у звязку з чим позивачка вимушена була погодитись переглянути строки виконання робіт та затвердити новий графік згідно до якого відповідач зобовязався до середини ІІ кварталу 2011р. виконати улаштування стін та крівлі обєкту, а також здійснити монтаж вікон. (а.с. 22-24).

Однак в порушення уточненого графіку до цього часу відповідач вищевказаних робіт не виконав, пославшись на коливання цін на будівельні матеріали та порушенням строків їх постачання третіми особами, нестачею часу та робочої сили, несприятливими погодними умовами, а також іншими обставинами, які відповідач повинен був передбачити на перед та завчасно прийняти заходів для забезпечення виконання робіт за погодженим графіком.

Станом на 05.07.2011р. підрядник повністю зупинив будівництво обєкту посилаючись на нестачу коштів, необхідних для продовження робіт та звернувся на адресу позивачки з вимогою авансування будівництва на суму 100000,00грн. Згідно до звіту про проведення технічного огляду обєкту складеного станом на 29.07.2011р., відповідачем завершено лише нульовий цикл будівництва. Ступінь готовності обєкта складає 7 %. Обєкт в експлуатацію не введено. (а.с. 25-26)

На вищевказані вимоги ОСОБА_1 повідомила відповідачеві, що згідно до умов п. 3.3 договору підряду, авансування робіт є її правом, а не обовязком та у звязку з систематичними порушеннями умов договору в частині строків будівництва позивачка повідомила відповідача про свій намір розірвати договір в односторонньому порядку та залучити іншого підрядника, або реалізувати незавершений обєкт будівництва на користь третіх осіб. У звязку з вказаним ОСОБА_1 вимагала від відповідача звільнити будівельний майданчик від належної йому будівельної техніки та забезпечити доступ до обєкту для третіх осіб.

Вищевказані вимоги позивачки відповідачем були проігноровані з посиланням на те, що обєкт незавершеного будівництва до його введення в експлуатацію є власністю підрядника.

Також відповідач повідомив, що не дозволить розірвати договір та не допустить на належний йому обєкт третіх осіб, у тому числі й позивачку. Крім того, відповідачем на адресу ОСОБА_1 в ультимативній формі була висунута чергова вимога авансувати будівельні роботи та повідомлено, що в разі її відмови обєкт буде розбудований на будматеріали, які відповідач реалізує з метою покриття власних збитків.

Розглядаючи питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Частиною 2 ст. 331 ЦК України, передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі: документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна; проектно-кошторисної документації; документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Враховуючи вказане та приймаючи до уваги те, що позивачка має документи, які підтверджують її право на користування земельною ділянкою договір оренди землі від 02.07.05р., має проектно-кошторисну документацію, а також документи, що містять опис обєкта незавершеного будівництва звіт про проведення технічного огляду обєкту від 29.07.2011р., позивачка має право розпоряджатися спірним обєктом незавершеного будівництва.

Згідно до ст. 876 ЦК України, власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

З огляду на те, що договором підряду № 04 від 09.04.09р. не передбачено інші положення ніж ті, що встановлені ст. 876 ЦК України, власником спірного обєкту незавершеного будівництва є позивачка ОСОБА_1, як замовник будівництва цього обєкта, та за таких обставин твердження відповідача про належність йому спірного обєкту не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України та обставинах справи.

Згідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, відповідно до цивільного законодавства України позивачка має право розпоряджатися спірним обєктом незалежно від волі відповідача.

Згідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Зважаючи на все вищенаведене та приймаючи до уваги те, що право власності позивачки на обєкт незавершеного будівництва на цей час не визнається та порушується відповідачем, суд визнає за необхідне захистити це право позивачки, шляхом його визнання в судовому порядку.

Таким чином, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею право власності на спірний обєкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, згідно до ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та законних інтересів є присудження до виконання зобовязання в натурі.

Враховуючи вказане та приймаючи до уваги те, що в порушення вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, відповідач не виконує взятих на себе зобовязань щодо будівництва обєкту в передбачені договором строки, суд також визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про присудження до виконання МПП «Агробудмонтаж»завершення будівництва обєкту.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 58-60, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «Агробудмонтаж»про визнання права власності та присудження до виконання зобовязання в натурі задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) право власності на обєкт незавершеного будівництва Торгово-виставковий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, зі ступенем готовності 7%, що складається з: приміщення підвалу, всього загальною площею 405,81 кв.м.

Зобовязати Мале приватне підприємство «Агробудмонтаж»(код ЄДРПОУ 13374392) виконати належним чином та в строк до 31.12.2011р. передбачені графіком до договору № 04 від 09.04.2009р. роботи з будівництва торгово-виставкового комплексу за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Агробудмонтаж»(код ЄДРПОУ 13374392) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судові витрати в сумі 85,00грн. держмита та 120,0грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Ю.Золотарьов