Постанова № 19181387, 09.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2011 № 09/5026/559/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кропивної Л.В.

суддів:

при секретарі:

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за дов. №1 від 01.01.2011р.;

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю

«Горобина»

на рішення господарського суду Черкаської області

від 11.05.2011р. (дата підписання 16.05.2011р.)

у справі № 09/5026/559/2011 (суддя Курченко Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 20855,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Горобина» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 20855,95 грн., з яких: 19141,62 грн. основний борг, 1467,33 грн. пеня та 247,00 грн. 3% річних, за укладеним між сторонами договором постачання алкогольної продукції №850 від 01.01.2009р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором поставки у частині повної та своєчасної оплати вартості поставлених йому позивачем на підставі договору лікеро-горілчаних виробів.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.03.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №09/5026/559/2011.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись у письмовому відзиві на ту обставину, що не укладав із позивачем договору №850 від 01.01.2009р., не приймав від позивача на підставі цього договору товару на суму 59000,76 грн., не видавав на імя ОСОБА_3 довіреності №01 від 19.01.2010р. на отримання товару від позивача та не здійснював часткової оплати вартості товару на суму 25100,76 грн.

Відповідач заявляв , що надані позивачем документи не свідчать про те, що сторони приступили до виконання умов договору поставки , а відтак, позовні вимоги є необґрунтованими.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.05.2011р. у справі №09/5026/559/2011 (суддя Курченко Н.М.) у позові ТОВ «Горобина» відмовлено повністю.

Умотивовуючи свій висновок, місцевий господарський суд виходив з недоведеності позивачем отримання Підприємцем 20.01.2010р. партії лікеро-горілчаних товарів на суму 59000,76 грн. , відсутністю у товарно-транспортній накладній на поставку товару даних щодо підстави відвантаження, відсутність у довідці банку даних про те , з якого місця , рахунку та від якої особи надійшли кошти в оплату вартості товару на розрахункових рахунок позивача, відсутність у видатковій накладній на повернення товару позивачу місця передачі товару від ФОП ОСОБА_2, а також відсутність у вказаній накладній даних про осіб , які діяли від обох сторін , при поверненні товару.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач у червні 2011р. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Черкаської області від 11.05.2011р. у справі №09/5026/559/2011 скасувати та прийняти новий судовий акт про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

У доводах апеляційного оскарження позивач вказував на допущені місцевим господарським судом порушення норм процесуального права, зокрема, неповне зясування обставин справи та невідповідність висновків господарського суду дійсним обставинам справи, що призвело до прийняття неправомірного судового рішення, яке підлягає скасуванню.

Утім, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2011р. №09/5026/559/2011 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ропій Л.М., судді: Гольцова Л.А., Рябуха В.І.) апеляційну скаргу із доданими до неї документами повернуто скаржнику на підставі п.4 ч.1 ст.97 ГПК України.

У липні 2011р. позивач вдруге звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Черкаської області від 11.05.2011р. у справі №09/5026/559/2011 скасувати та прийняти новий судовий акт про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

Разом із апеляційною скаргою позивач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване отриманням повного тексту оскарженого судового акту лише за два дні до закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Ухвалою судді Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2011р. №09/5026/559/2011 (суддя Ільєнок Т.В.) клопотання ТОВ «Горобина» про відновлення процесуального строку задоволено, відновлено строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі.

У звязку з цим, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2011р. №09/5026/559/2011 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Мартюк А.І., Шипко В.В.) апеляційну скаргу ТОВ «Горобина» на рішення господарського суду Черкаської області від 11.05.2011р. прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 30.08.2011р.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2011р. №01-24/533 у звязку із перебуванням судді-доповідача Ільєнок Т.В. на лікарняному призначено повторний перерозподіл справи №09/5026/559/2011.

Згідно Протоколу розподілу справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2011р. справа №09/5026/559/2011 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Поляк О.І., Рудченко С.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2011р. №09/5026/559/2011 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Поляк О.І., Рудченко С.Г.) справу №09/5026/559/2011 прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 19.10.2011р.

У звязку з неявкою представників сторін у призначене судове засідання ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2011р. розгляд апеляційної скарги у даній справі відкладався на 09.11.2011р.

У судове засідання від 09.11.2011р. зявився представник позивача. Представник відповідача процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання відповідач був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення судової кореспонденції за №0100184023525. Причини неявки свого представника відповідач суду не повідомив.

З огляду на належне повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, судова колегія вирішила, що неявка його представника не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Звертаючись до господарського суду з позовом, позивач посилався на укладений 01.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Горобина» (надалі - постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( надалі - Підприємець, відповідач) договір з постачання алкогольної продукції №850 (а.с.9-12), за умовами якого постачальник зобовязувався поставити Підприємцю, як ділеру, алкогольну продукцію компанії «Горобина», а дилер, в свою чергу, - прийняти і оплатити товар на умовах цього договору (п.1.1 Договору).

Заперечуючи укладення договору, відповідач стверджував, що договір не породив взаємних прав та обовязків з поставки товару на тій підставі, що правочин від імені дилера підписаний гр. ОСОБА_3., повноваження якого діяти від імені Підприємця позивачем документально не підтверджені .

Утім, судова колегія відхиляє за неспроможністю такі доводи відповідача, адже у разі, коли при укладенні договору від імені однієї із сторін діяла особа без повноважень, або з перевищенням повноважень, такий договір є оспорюваним і може бути визнаний судом недійсним у загальному порядку за позовом особи, яка посилається на цю обставину. В іншому випадку, в силу презумпції правомірності правочину, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відтак, непідтверджені судовим рішенням, яке набрало законної сили, заперечення відповідача з приводу того, що договір поставки не породив для сторін взаємних прав та обовязків, мали бути відхилені судом першої інстанції.

Відповідно до п.1.3 договору асортимент, кількість, ціна і терміни постачання товару узгоджуються додатково шляхом підписання сторонами додатку №1 до договору, що є його невідємною частиною.

Не зважаючи на те, що у матеріалах справи такий додаток до договору відсутній, за змістом мотивувальної частини оскарженого судового вбачається, що специфікація, в якій погоджено асортимент, кількість та ціна продукції надавалася господарському суду для огляду.

У судовому засіданні від 09.11.2011р. представник позивача надав колегії суддів оригінал двосторонньо підписаної та скріпленої печатками ,у т.ч. печаткою ФОП ОСОБА_2, додатку № 1 - Специфікації до договору про постачання алкогольної продукції №850 від 01.01.2010р.. З неї вбачається, що асортимент, кількість та вартість товару, що підлягає поставці на підставі договору, погоджені сторонами 01.01.2010р.

Пунктом 6.5 договору визначено: «товар вважається поставленим постачальником і прийнятим дилером по кількості згідно кількості місць, вказаних у товарно-транспортній накладній, і за якістю згідно посвідчення якості».

З наявної у справі товарно-транспортної накладної від 20.01.2010р. №964223 на переміщення алкогольних напоїв, оригінал якої долучено до матеріалів справи, випливає, що ТОВ «Горобина» 20.01.2010р. передало перевізникові водію - ФОП ОСОБА_6 для перевезення одержувачу - приватному підприємцю ОСОБА_2 у пункті навантаження - склад готової продукції АДРЕСА_1, з пунктом розвантаження - АДРЕСА_2 , склад № 1 398 місць на суму 59 000грн. 76 коп. (а.с.13-14, 61). Переміщення алкогольних напоїв здійснювалося за допомогою автомобіля Stayr НОМЕР_2 У судовому засіданні від 09.11.2011р. представник позивача надав судовій колегії оригінал зазначеної товарно-транспортної накладної, яка була оглянута та залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч.2 ст.334 ЦК України переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові для відправлення, відчуженого без зобовязання доставки.

Факт отримання відповідачем цього товару підтверджується виписаною на імя представника ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_3. довіреністю від 19.01.2011р. №01 (а.с.15,62). Відповідне посилання на цю довіреність міститься у товарно-транспортній накладній від 20.01.2010р., на підставі якої здійснювалась поставка товару відповідачу.

З матеріалів справи випливає, що 26.04.2010р. відповідач здійснив часткове повернення позивачу товару на суму 14758,38 грн., що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною (повернення) №Дн-0-0009 від 26.04.2010р. (а.с.17,64), у якій асортимент повернутого товару не відрізняється від асортименту придбаного товару .

Крім того, з наявної у справі довідки Сумської філії АБ «Укргазбанк» від 20.04.2011р. №1040 (а.с.65) вбачається часткове здійснення виконання відповідачем оплати на розрахунковий рахунок позивача 25100,76 грн.

Посилання місцевого господарського суду на недоліки у оформленні документів, які підтверджують факт поставки товару, таких як: відсутність у ТТН від 20.01.2010р. підстав відвантаження товару, прізвищ та посад осіб, що діяли від імені обох сторін, не звільняло суд першої інстанції від обовязку повно та всебічно дослідити фактичні обставини справи та прийняти правомірне та обґрунтоване рішення за результатами розгляду спору по суті.

Судова колегія виходить з того, що за правилами господарського обороту, які склалися і поширені в Україні, допускається укладення рамкових договорів, в якихвизначаютьсяосновніюридичні та організаційні умови регулярної взаємодії між сторонами, але не визначаються комерційні умови договору, проте містятьвідсилкуна те, що асортимент, кількість таціназазначатимутьсяу видаткових накладних (специфікаціях). Останнім сторони надають характеру невідємних частин договору.

З огляду на наявні у матеріалах справи документи, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, обумовлених положеннями укладеного між сторонами договору, судова колегія вважає неправомірним висновок місцевого господарського суду про недоведеність позивачем обставин з поставки 20.01.2010р. товару відповідачу на загальну суму 59000,76 грн. та отримання цього товару ФОП ОСОБА_2

Відповідно до п.4.1 договору сторони погодили, що дилер повинен проводити оплату кожної поставки товару протягом тридцяти календарних днів з моменту постачання.

Згідно п.4.2 датою повної оплати партії товару вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника відвантажену партію товару.

Отже, кінцевим строком оплати відповідачем товару, поставленого йому позивачем 20.01.2010р. є 19.02.2010р.

За оцінкою судової колегії, місцевий господарський суд неправомірно ухилився від встановлення фактичних обставин справи, визнавши обґрунтованими лише доводи ФОП ОСОБА_2, а тому завдань правосуддя: повно та обєктивно оцінити всі обставини у справі, керуючись законом, не виконав, що потягло прийняття незаконного рішення з висновком про відсутність у відповідача обовязку оплатити вартість переданого йому постачальником на умовах договору поставки у власність товару.

Судова колегія вважає, що позивачем доведені обставини з передачі та прийняття покупцем у власність товару покупною вартістю 59000,76 грн., його часткову оплату відповідачем і виникнення у позивача права вимагати від відповідача примусового виконання зобовязань з оплати повної вартості поставленого товару в обсязі заявленої до стягнення суми ( 19141,62 грн.), яку позивач просив стягнути із відповідача у судовому порядку.

У звязку з цим вимоги про стягнення із ФОП ОСОБА_2 основного боргу у розмірі 19141,62 грн. є обгрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

В силу ч.2 ст.218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до п.8.2 договору у разі невчасної оплати дилером (продавцем) одержаної партії товару, він сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання грошового зобовязання.

З огляду на прострочення відповідачем оплати вартості поставленого йому товару, позивач просив стягнути із ФОП ОСОБА_2 пеню у розмірі 1467,33 грн., нараховану за період з 27.04.2010р. по 01.10.2010р.

Утім, в силу ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки умовами договору сторони визначили тридцятиденний строк оплати кожної партії товару, а кінцевим терміном виконання відповідачем свого грошового зобовязання було 19.02.2010р., судова колегія вважає, що, з огляду на приписи ч.6 ст.232 ГК України, нарахування пені мало припинитися 20.08.2010р.

Заявлений позивачем період нарахування пені перевищує визначений ч.6 ст.232 ГК України шестимісячний строк, у звязку з чим судовою колегією було здійснено її перерахунок за період з 27.04.2010р. по 20.08.2010р. та визначено, що до стягнення із відповідача підлягає пеня у розмірі 1134,08 грн. Інша заявлена до стягнення із ФОП ОСОБА_2 пеня у розмірі 333,25 грн. до задоволення не підлягає.

Відповідно до положення ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 27.04.2010р. по 01.10.2010р., колегія суддів визнала його вірним, у звязку з чим визнала такими, що підлягають до задоволення вимоги про стягнення із відповідача 3% річних у розмірі 247,00 грн.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржене судове рішення як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

З огляду на скасування рішення місцевого господарського суду з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог, судова колегія вважає за необхідне здійснити новий розподіл судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції відповідно до приписів ст.49 ГПК України. Аналогічним чином підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам державне мито за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина» на рішення господарського суду Черкаської області від 11.05.2011р. у справі №09/5026/559/2011 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 11.05.2011р. у справі №09/5026/559/2011 скасувати.

3. Прийняти у справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина» (40021, Сумська область, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 31162928) 19141,62 грн. основного боргу, 1134,08 грн. пені та 247,00 грн. 3% річних.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина» (40021, Сумська область, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 31162928) 205,23 грн. державного мита та 232,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

4. Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина» (40021, Сумська область, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 31162928) 102,62 грн. державного мита за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. Доручити місцевому господарському суду видання відповідних наказів.

6. Матеріали справи №41/128 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя

Судді