Постанова № 19181273, 07.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2011                                                                                           № 14/312

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Рудченка С.Г.

суддів:           

при секретарі:           

за участю представників учасників судового провадження згідно протоколу судового засідання від 07.11.2011,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд» на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2011 (підписане 01.08.2011),

у справі          № 14/312 (суддя Мельник С.М.)

за позовом          Дочірнього підприємства «Савсервіс Столиця»

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд»

про          стягнення 16200, 00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Савсервіс Столиця» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд» про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.07.2011 позовні вимоги задоволено повністю, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд» на користь Дочірнього підприємства «Савсервіс Столиця» 16 200, 00 грн. боргу, 162, 00 грн. державного мита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд» звернулось з апеляційною скаргою № 54 від 09.08.2011, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, заявник посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.

Так, зокрема відповідач зазначає, що його заборгованість перед позивачем складає лише 5049, 01 грн., оскільки зобов’язання між сторонами є припиненим шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 31.05.2011.

Також, відповідач вказує на те, що позивачем не був врахований платіж на суму 285, 00 грн. від 24.02.2011.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд на 21.09.2011 за участю уповноважених представників сторін.

Розпорядженнями заступника голови Київського апеляційного господарського суду змінювався склад колегії суду у справі і справа розглядається у складі колегії: головуючого судді Рудченка С.Г., суддів Поляк О.І. та Кропивної Л.В.

Ухвалами апеляційного господарського суду від 21.09.2011 та 12.10.2011 розгляд апеляційної скарги було відкладено у зв’язку з неявкою позивача та необхідністю проведення звірки між сторонами.

В порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду апеляційної скарги.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх законними та обґрунтованими.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, проте в судовому засіданні, призначеному на 07.11.2011, подав клопотання про відмову від позову та припинення провадження у справі у зв’язку з надходженням повної оплати за договором поставки.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між Дочірнім підприємством «Савсервіс Столиця» (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд» (покупець/відповідач) був укладений договір купівлі-продажу № 76/5267 від 17.06.2010, відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі (а.с. 17-18).

Згідно п.п. 1.2, 1.3 договору найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформляються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Партією товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід’ємною частиною договору.

Сторони у п.п. 2.1, 2.2 договору домовилися про те, що ціни на товар встановлюються продавцем в прас-листі (не є додатком до даного договору), оформлюються в національній валюті України та зазначаються в накладних. Продавець має право в односторонньому порядку змінювати ціни на товар з обов’язковим попередженням покупця про такі зміни з 10 днів.

Доставка товару покупцеві здійснюється на підставі замовлень останнього протягом узгодженого сторонами строку. Датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній (п.п. 4.2, 4.4 договору).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору покупець здійснює розрахунки за товар на умовах, визначених сторонами у додатку № 1, який є невід’ємною частиною даного договору. Моментом виконання покупцем своїх зобов’язань по здійсненню розрахунків за товар є дата надходження відповідної суми на банківський рахунок або до каси продавця.

На виконання умов договору продавець передав покупцю товар на загальну суму 18277, 42 грн., що підтверджується видатковими накладними № 42729584 від 01.09.2010 на суму 2269, 82 грн., № 44043251 від 24.09.2010 на суму 12089, 92 грн., № 44157211 від 20.10.2010 на суму 1811, 71 грн., № 44157212 від 20.10.2010 на суму 593, 10 грн., № 44157213 від 20.10.2010 на суму 1156, 67 грн., № 44281063 від 11.11.2010 на суму 5644, 48 грн. (а.с. 28-39).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого товару за договором купівлі-продажу № 76/5267 від 17.06.2010, у зв’язку з чим просить стягнути з останнього 16200, 00 грн. заборгованості за вказаними видатковими накладними.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 265 Господарського кодексу України постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Статтею 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З наданих відповідачем пояснень вбачається, що частина товару, отримана ним за вищевказаними видатковими накладними, була оплачена, а частина - повернута позивачу, що підтверджується накладними на повернення, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Пунктом 3.3 протоколу розбіжностей до договору № 76 від 17.06.2010 сторони передбачили, що покупець має право в будь-який момент повернути постачальнику товар за умови, якщо, зокрема, товар не користується попитом у споживачів протягом строків реалізації даного товару.

Крім того, п. 7.5 договору купівлі-продажу передбачено, що у випадку неможливості здійснення покупцем повного розрахунку за отриманий товар сторони можуть дійти згоди здійснити повернення неоплачених залишків товару по цінах згідно з накладними, якими було оформлено прийом-передачу даного товару, та домовитися про передачу продавцю неналежного покупцеві на праві власності майна відповідної вартості.

В судовому засіданні позивачем був підтверджений факт часткової оплати та часткового повернення товару, у зв’язку з чим заборгованість відповідача становить 5049, 01 грн.

Дослідивши викладене вище в сукупності з іншими доказами та на підставі встановлених обставин справи, враховуючи часткову оплату відповідачем товару за договором купівлі-продажу, що підтверджується банківськими виписками та часткове повернення товару, що підтверджується накладними на повернення, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем становить лише 5049, 01 грн., у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до ст. 104 ГПК України неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Між тим, колегія суддів відхиляє клопотання позивача про відмову від позову та припинення провадження у справі у зв’язку з надходженням від відповідача повної оплати за договором поставки, оскільки приписами господарського процесуального законодавства не передбачено право позивача відмовлятися від позову на стадії апеляційного оскарження рішення, а відтак у суду на підставі ст. 80 ГПК України не має підстав для припинення провадження у даній справі.

Проте, судова колегія вважає необхідним зазначити, що сторони на стадії виконання рішення можуть укласти мирову угоду або часткова оплата відповідача буде зарахована державним виконавцем під час виконавчого провадження.

Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд» на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2011 підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2011 у справі № 14/312 частковому скасуванню.

Керуючись ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд» на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2011 у справі № 14/312 задовольнити.

2.          Рішення господарського міста Києва від 29.07.2011 у справі № 14/312 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

1). Позовні вимоги задовольнити частково.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд» (01135 м. Київ, вул. Златоустівська, 44/22, код ЄДРПОУ 31055835) на користь Дочірнього підприємства «Савсервіс Столиця» (03115, м. Київ, вул. М. Краснова, 27, код ЄДРПОУ 31903537) 5049, 01 грн. заборгованості, 50, 49 грн. державного мита, 73, 55 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). В іншій частині позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Савсервіс Столиця» (03115, м. Київ, вул. М. Краснова, 27, код ЄДРПОУ 31903537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд» (01135 м. Київ, вул. Златоустівська, 44/22, код ЄДРПОУ 31055835) 58, 51 грн. витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

5. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

6. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді