Постанова № 19181164, 08.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2011 № 16/126 (05-5-43/738)

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Агрикової О.В.

суддів:

при секретарі судового засідання Шапконюк Ю.О.

від позивача ОСОБА_1, дов. №Д07/211/04/22-17 від 22.04.2011року,

від відповідача ОСОБА_2, дов. №168 від 26.09.2011року,

Гончаров М.І., довідка №410277 від 21.03.2011року,

розглянувши апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Київенерго»

в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

та колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія»

на рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2011року

у справі №16/126 (05-5-43/738) (суддя Ярмак О.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»

в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», м. Київ,

до колективного житлово-комунального підприємства

«Агропромбудіндустрія», м. Київ,

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 1577864,72грн., -

встановив:

У січні 2011року ПАТ «Київенерго»в особі СВП «Енергозбут Київенерго»(далі позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до КЖКП«Агропромбудіндустрія»(далі відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 1577864,72грн., з яких 1409793,94грн. боргу за спожиту теплову енергію по договору №340232 від 15.06.1999року, 129284,30грн. інфляційних втрат, 34942,54грн. річних, 3843,94грн. пені.

27.07.2011року позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 1370793,94грн. основного боргу за спожиту теплову енергію по договору №340232 від 15.06.1999року, 136480,13грн. інфляційних втрат, 38390,38грн. 3% річних та 7653,83грн. пені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.08.2011року у справі №16/126 (05-5-43/738) позов ПАТ «Київенерго»в особі СВП «Енергозбут Київенерго»задоволено частково. Присуджено до стягнення з КЖКП «Агропромбудіндустрія»на користь ПАТ «Київенерго»в особі СВП «Енергозбут Київенерго»648447,59грн. основного боргу, 136480,13грн. інфляційних втрат, 38390,38грн. 3% річних, 7653,83грн. пені, 8309,72грн. витрат по сплаті державного мита та 124,29грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд, встановивши факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, а також застосувавши за заявою відповідача наслідки спливу строку позовної давності, задовольнив позов частково в межа строків позовної давності.

Не погодившись із вказаним рішенням, ПАТ «Київенерго»в особі СВП «Енергозбут Київенерго»звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2011року у справі №16/126 (05-5-43/738) в частині відмови у стягненні 722346,35грн. основного боргу, який виник за період з 01.04.2005року по 01.11.2007року включно, та постановити нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити повністю. Відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги ПАТ «Київенерго» посилається на неправомірність застосування судом першої інстанції наслідків спливу строків позовної давності з посиланням на знаходження підприємства відповідача в стані припинення.

Не погодившись із вказаним рішенням, КЖКП «Агропромбудіндустрія»звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2011року у справі №16/126 (05-5-43/738) та постановити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги КЖКП «Агропромбудіндустрія»посилається на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги надані відповідачем докази, а саме контррозрахунок та відповідні довідки по звірці нарахувань за теплову енергію з урахування різниці у тарифах, а також доказів про наявність заборгованості бюджетів різних рівнів по відшкодуванню витрат на теплову енергію відділами пільг та субсидій. Відповідач стверджує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження правомірності нарахування заборгованості.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2011року у справі №16/126 (05-5-43/738) апеляційні скарги ПАТ «Київенерго»в особі СВП «Енергозбут Київенерго»та КЖКП «Агропромбудіндустрія»на рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2011року у справі №16/126 (05-5-43/738) прийнято до провадження, обєднано в одне провадження та призначено розгляд справи №16/126 (05-5-43/738) на 27.09.2011року.

В судовому засіданні 27.09.2011року було оголошено перерву до 01.11.2011року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011року розгляд справи №16/126 (05-5-43/738) відкладався на 08.11.2011року.

В судовому засіданні 08.11.2011року представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги позивача та просила їх задовольнити; заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги відповідача. В судовому засіданні 08.11.2011року представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги відповідача та просили їх задовольнити; заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги позивача.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга ПАТ «Київенерго»підлягає задоволенню, апеляційна скарга КЖКП«Агропромбудіндустрія» підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.1999року між позивачем АЕК»Київенерго»(енергопостачальна організація) та КЖКП«Агропроміндустрія»(абонент) було укладено договір №340232 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених договором.

Обсяги постачання теплової енергії, тарифи на теплову енергію, порядок розрахунків за теплову енергію, умови припинення подачі теплової енергії встановлені сторонами в додатках до договору.

Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до п.5.1 договору та звернення-доручення, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватись в період дії договору.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Додатками №1, №2 до договору сторони погодили обсяги споживання теплової енергії абоненту, тарифи та порядок здійснення розрахунків за договором.

Згідно п.2 додатку №2 до договору абонент щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту №1 за адресою вул.Жилянська, буд. 63, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення. куди включені вартість теплової енергії га поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплата абонентом здійснюється не пізніше 25 числа поточного місяця.

Згідно розрахунку позивача, відповідачем спожито теплової енергії за період з 01.04.2005року по 01.11.2010року на загальну суму 3623935,51грн.

Вказані нарахування підтверджуються обліковими картками за спірний період (т.1, а.с.89-157), довідками про нарахування в спірному періоді за теплову енергію по договору (т.1, а.с.158-230), а також актами звірки нарахувань за спожиту теплову енергію для потреб центрального опалення між сторонами спору (т.1, а.с.281).

Згідно заяви про уточнення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача 1370793,94грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за період з 01.04.2005року по 01.06.2011року.

Відповідачем заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності щодо стягнення заборгованості за період з 2005року по 31.12.2007року у відповідності до вимог ст.ст. 257, 261 Цивільного кодексу України.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення 722346,35грн., застосував наслідки спливу строку позовної давності. Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина1 ст. 264 Цивільного кодексу України передбачає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку.

Позивачем на виконання вимог ухвали від 01.08.2011року у справі №16/126 (05-5-43/738) надано суду апеляційної інстанції документи щодо сплати відповідачем грошових коштів за спожиту теплову енергію, зокрема довідки ГІОЦ та платіжні доручення.

Так, з платіжного доручення №1 від 23.05.2008року вбачається, що відповідачем було сплачено позивачеві 34570,00грн., а призначенням платежу зазначено: погашення кредиторської заборгованості за період 2005-2007року за послуги гарячого водопостачання. Також, з платіжного доручення №2 від 11.07.2008року вбачається, що відповідачем було сплачено позивачеві 112800,00грн., а призначенням платежу зазначено: погашення кредиторської заборгованості за період 2005-2007року за послуги гарячого водопостачання.

Наведене свідчить, що своїми конклюдентними діями (дії особи, що виявляють її волю встановити правовідношення, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, щодо якої можна зробити певний висновок про конкретний намір), а саме сплатою частини боргу за період 2005-2007років, відповідач визнав та підтвердив факт наявності у нього простроченої заборгованості за вказаний період.

Відповідно до ч.3 ст.264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, перебіг строку позовної давності для звернення до суду із даним позовом було перервано 11.07.2008року, а датою його спливу є 11.07.2011року.

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом у даній справі 18.01.2011року, тобто в межах строку позовної давності, який передбачено ст.257 Цивільного кодексу України.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом наслідків спливу строку позовної давності у справі №16/126 (05-5-43/738) є неправомірним.

Поряд із тим, відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем за теплову енергію в повному обсязі, а позов ПАТ «Київенерго»в особі СВП «Енергозбут Київенерго»щодо стягнення суму боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст.546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.5 договору визначено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, позивач нараховує відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми. обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача 136480,13грн. інфляційних втрат, 38 390,38грн. 3% річних, 7653,83грн. пені, нараховані позивачем за прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання за договором №340232 від 15.06.1999року за період з червня по листопад 2010року є законним та обґрунтованим (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Посилання відповідача на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги надані відповідачем докази, а саме контррозрахунок та відповідні довідки по звірці нарахувань за теплову енергію з урахування різниці у тарифах, а також доказів про наявність заборгованості бюджетів різних рівнів по відшкодуванню витрат на теплову енергію відділами пільг та субсидій, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки зазначені відповідачем документи ніяким чином не впливають на факт наявності або відсутності заборгованості за спожиту теплову енергію.

Твердження відповідача про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження правомірності нарахування заборгованості спростовуються наявними у справі обліковими картками за спірний період (т.1, а.с.89-157), довідками про нарахування в спірному періоді за теплову енергію по договору (т.1, а.с.158-230), а також актами звірки нарахувань за спожиту теплову енергію для потреб центрального опалення між сторонами спору (т.1, а.с.281).

Враховуючи зазначене, колегія суддів, керуючись ст.ст.103, 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2011року у справі №16/126 (05-5-43/738) в частині відмови в позові та приймає нове рішення суду про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в розмірі 722346,35грн. В решті рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2011року у справі №16/126 (05-5-43/738) підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.

Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

постановив:

1.Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»на рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2011року у справі №16/126 (05-5-43/738) задовольнити повністю.

2.Апеляційну скаргу колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія»на рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2011року у справі №16/126 (05-5-43/738) залишити без задоволення.

3.Рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2011року у справі №16/126 (05-5-43/738) в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 722346,35грн. основного боргу скасувати.

4.Прийняти нове рішення суду, яким позов в частині стягнення 722346,35грн. основного боргу задовольнити.

5.Стягнути з колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія»(01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 20-Б, код ЄДРПОУ 22949319) на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, пл.І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 722346,35грн. основного боргу, 7223,46грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову, 3611,73грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги та 111,71грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.В решті рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2011року у справі №16/126 (05-5-43/738) залишити без змін.

7.Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

8.Справу повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді