Постанова № 19181093, 08.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2011 № 20/128

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Сотнікова С.В.

суддів:

за участю секретаря

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (дов. від 20.04.2011),

від відповідача не зявився,

від третьої особи не зявився,

розглянувши

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” в особі Київської дирекції

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2011

у справі № 20/128 (суддя Палій В.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” в особі Київської дирекції

до Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна”

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю “Нова експедиція”

про стягнення 8241,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2011 у справі № 20/128 відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2011 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” в особі Київської дирекції було прийнято до провадження.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 06.09.2011 № 01-24/531 проведено повторний автоматичний розподіл справи № 20/128, відповідно до якого визначений головуючий суддя Сотніков С.В., судді: Дзюбко П.О., Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2011, від 11.10.2011 зобовязано Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" надати копію Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2543594, дійсного з 23.11.2008 по 22.11.2009.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю “Нова експедиція” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, зобовязано відповідача та третю особу надати Поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2543594.

На виконання вимог ухвали від 25.10.2011 третя особа надала належним чином засвідчену копію Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2543594.

Відповідач та третя особа в судове засідання представників не направили.

Суд вважає, що незявлення представників сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, витребувані судом докази надані третьою особою.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2009р. о 12 год. 50 хв. на пр. Л. Курбаса вул. Г. Юри в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля марки ГАЗ 3302, номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 (що належить на праві власності ТОВ “Нова Експедиція”) та автомобіля марки Mercedes, номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 (власник автомобіля ОСОБА_4.), що підтверджується довідкою ВДАІ м. Києва.

ДТП сталося в результаті порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва №3-5427/2009р. від 18.08.2009р.

У результаті вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль Mercedes, номер НОМЕР_1, що належить Кондратій Л.П.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі Полісу серії 106К №24328 від 02.04.2009р., з терміном дії з 02.04.2009р. по 01.04.2010р. Страхувальником виступає ОСОБА_4., вигодонабувачем ОСОБА_4.

Згідно розрахунку суми страхового відшкодування, вартість відновлювального ремонту та сума завданої страхувальнику ОСОБА_4. шкоди внаслідок пошкодження автомобіля при ДТП, склали 8241,60 грн.

Відповідно до страхового акта №827/09/03ТР25/00/2 від 09.12.2009р. розмір виплати страхового відшкодування склав 8241,60 грн.

Також, зазначена вартість відновлювального ремонту підтверджується калькуляцією на ремонт автомобіля, здійсненої ТОВ “Автосиметрія”, яке безпосередньо здійснювало ремонт автомобіля Mercedes, номер НОМЕР_1, що підтверджується Актом виконаних робіт №АС-00000458 від 20.11.2009р.

Виконуючи зобов'язання за Договором страхування (Поліс 106К №24328), позивач сплатив страхувальнику ОСОБА_4. суму страхового відшкодування в розмірі 8241,60 рн. згідно видаткового касового ордеру №1024 від 10.12.2009р.

Зазначений касовий ордер було витребувано у позивача апеляційним господарським судом під час перегляду справи в апеляційному порядку та залучено до матеріалів справи відповідно до вимог ст. 101 ГПК України.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України “Про страхування” встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як підтверджено матеріалами справи водій ОСОБА_3, що винен у настанні дорожно-транспортної пригоди, перебував у трудових відносинах із ТОВ “Нова експедиція”, а останній є власником автомобіля ГАЗ 3302, номер НОМЕР_2.

Обставини настання ДТП та вини водіяОСОБА_3 встановлені постановою Святошинського районного суду м. Києва від 18.08.2009.

ТОВ “Нова експедиція” залучена судом апеляційної інстанції до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, оскільки винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_3, який керував автомобілем ГАЗ 3302, номер НОМЕР_2, то відповідальною особою за завдані матеріальні збитки є третя особа (ТОВ “Нова експедиція”).

Разом з тим, відповідальність власника транспортного засобу автомобіля марки ГАЗ 3302, номер НОМЕР_2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова експедиція” застрахована Приватним акціонерним товариством “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” на підставі договору (поліс № ВС/2543594) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до зазначеного полісу, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Пунктом 2 Полісу визначений ліміт відповідальності страховика у розмірі 25500,00 грн. та франшиза в сумі 255,00 грн.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач звернувся до відповідача із претензією від 16.12.2010 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8241,60 грн., яка отримана відповідачем 17.12.2010 та залишена без виконання.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів відзначає, що місцевим господарським судом в порушення норм процесуального права не витребувано у відповідача договір страхування (поліс № ВС/2543594), на підставі якого були заявлені позовні вимоги про відшкодування шкоди в порядку регресу, обмежившись лише констатацією про недостатність та неналежність поданих доказів на підтвердження позовних вимог.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Доказів на підтвердження відшкодування виплаченого страхового відшкодування на користь позивача відповідачем господарському суду не надано.

Статтею 9 Закону України “Про страхування” визначено:

страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Враховуючи встановлені вище обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі здійсненого позивачем страхового відшкодування за вирахуванням франшизи, тобто в сумі 7986,60 грн.

Таким чином, колегія суддів зазначає про порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуальногоо права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що визнається беззаперечною підставою для його скасування відповідно до вимог ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито покладається: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 98,84 грн. витрат по сплаті державного мита та 228,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд справи в суді першої інстанції та 49,42 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи у апеляційному господарському суді, а всього 376,96 грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” в особі Київської дирекції задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2010р. у справі № 20/128 скасувати повністю.

3.Прийняти нове рішення.

4.Позов задовольнити частково.

5.Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” (код 16285602) на користь Приватного акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” в особі Київської дирекції (код 26052299) 7986 (сім тисяч девятсот вісімдесят шість) грн. 60 коп. майнової шкоди в порядку регресу, 376 (триста сімдесят шість) грн. 96 коп. судових витрат.

6.В іншій частині позовних вимог відмовити.

7.Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

8.Матеріали справи № 20/128 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді