Постанова № 19181025, 01.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2011                                                                                           № 3/115

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шапрана В.В.

суддів:           

при секретарі:           

за участю представників за первісним позовом:

від позивача – Денищенко О.Л.

від відповідача – Григоренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2011 року (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Комунального підприємства «Київпастранс»

до Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп»

про зобов’язання повернути товар зі зберігання

за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Трасроуд Груп»

до Комунального підприємства «Київпастранс»

про зобов’язання виконати умови договору, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Київпастранс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп» про зобов‘язання Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп» повернути товар прийнятий за актом відповідального зберігання від 12.12.2007 року на підставі договору № 19/12-07 від 11.12.2007 про закупівлю товару, а саме: 1. прокладки пружного скріплення (ТРЕП-Ш) в кількості 40 000 штук; 2. прокладки гумові шумознижуючі для рейкового транспорту в кількості 40 000 штук.

В свою чергу, 21.06.2011 року Закрите акціонерне товариство «Трансроуд Груп» звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом про зобов‘язання Комунального підприємства «Київпастранс» виконати умови п. 4.4. договору № 19/12-07 від 11.12.2007 року та отримувати раніше придбану за вказаним договором підкладку пружного скріплення та прокладку гумову шумознижуючу для рейкового транспорту в складі скріплення КППТ - 17.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.07.2011 року первісний позов задоволено повністю.

Зобов’язано Закрите акціонерне товариство «Трансроуд Груп» повернути Комунальному підприємству «Київпастранс» товар прийнятий за актом відповідального зберігання від 12.12.2007 року, а саме: прокладки пружного скріплення (ТРЕП-Ш) в кількості 40000 штук; прокладки гумові шумознижуючі для рейкового транспорту в кількості 40000 штук.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство «Трансроуд Груп» звернулося з апеляційною скарго до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2011 року повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити Комунальному підприємству «Київпастранс» у задоволенні позову повністю, а зустрічний позов Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп» задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп» прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 04.10.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року відкладено розгляд справи на 18.10.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 року на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду спору.

У судових засіданнях 18.10.2011 року та 27.10.2011 року оголошено перерву на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, без самостійних вимог на стороні Комунального підприємства «Київпастранс»: Головне управління транспорту та зв’язку виконавчого органу Київської міської ради, Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради та Київську міську раду.

Також, від Головного управління транспорту та зв’язку України надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Комунального підприємства «Київпастранс» Головне управління транспорту та зв’язку виконавчого органу Київської міської ради.

Розглянувши подані клопотання, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення оскільки відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов‘язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Проте, Комунальним підприємством «Київпастранс» та Головним управлінням транспорту та зв’язку України не доведено, що рішення з господарського спору у даній справі може вплинути на права або обов'язки Головного управління транспорту та зв’язку виконавчого органу Київської міської ради, Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради та Київської міської ради.

У судове засідання 01.11.2011 року з’явилися представники позивача та відповідача за первісним позовом.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін встановив наступне.

11.12.2007 року за результатами тендеру між Закритим акціонерним товариством «Трансроуд Груп» (постачальник) та Комунальним підприємством «Київпастранс» (замовник) було укладено договір про закупівлю товару № 19/12-07 (далі – договір, а.с. 11-13 т. 1), за умовами якого постачальник зобов’язався передати замовнику вироби гумові різні (комплект прокладок шумоізоляційних для рейкового транспорту) далі товар, відповідно до специфікації, яка є невід’ємною частиною даного договору, для реконструкції трамвайної лінії швидкісного руху від вул. Старовокзальної до Великої Кільцевої дороги, а постачальник в свою чергу зобов’язався оплатити та прийняти товар на умовах даного договору (п.п. 2.1., 2.2. договору).

Даний договір укладений відповідно до висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель № 56 від 22.11.2007 року (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору загальна вартість товару, що поставляється згідно з даним договором становить 7 994 024,64 грн. вказана сума розподілена наступним чином: 2007 рік – 5 450 000 грн., 2008 рік – 2 544 024,64 грн.

Згідно специфікації до договору предметом договору є комплект прокладок шумоізоляційних для рейкового транспорту у складі: прокладка пружного скріплення КППТ (Треп-Ш) в кількості 62 160 штук; прокладка гумова шумознижуюча для рейкового транспорту в кількості 62 160 штук.

Відповідно до Графіку поставки, який є додатком до договору, сторонами було погоджено, що зазначені прокладки будуть поставлятись замовнику наступним чином: в грудні 2007 року – по 4 200 штук, в січні 2008 року по 10 000 штук, в лютому 2008 року по 15 000 штук, в березні 2008 року по 16 000 штук та в квітні 2008 року по 16 960 штук.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору постачальник передав, а замовник прийняв товар на загальну суму 5 144 160 грн., а саме: прокладка пружного скріплення (ТРЕП-Ш) в кількості 40 000 штук та прокладка гумова шумознижуюча для рейкового транспорту в кількості 40 000 штук.

Вказана обставина підтверджується підписаною та скріпленою печатками сторін накладною № 61 від 12.12.2007 року та актом прийому-передачі від 12.12.2007 року (а.с. 19 -20 т. 1).

Згідно п. 3.5. договору передбачена можливість дострокової поставки товару за згодою замовника.

Отже, постачальник здійснивши поставку замовнику в грудні 2007 року замість обумовлених - 4 200 штук прокладок, по 40 000 штук, за спільною згодою погодились відхилитись від Графіку поставок та здійснити дострокову поставку.

За домовленістю сторін 12.12.2007 року за актом відповідального зберігання, затвердженого позивачем та відповідачем, КП «Київпасртанс» передало, а ЗАТ «Трансроуд Груп» прийняло на зберігання товар на загальну суму 5 144 160,00 грн. визначений накладною від 12.12.2007 № 61 (а.с. 21 т. 1).

Пунктом 6.1. договору сторони погодили, що плата за поставлений товар здійснюється замовником частинами за кожну поставлену партію товару протягом 10 робочих днів з моменту поставки товару.

Так, замовник на виконання умов договору з урахуванням КЕКВ сплатив відповідачу за рахунок державних коштів 25.12.2007 року - 2 300 000 грн. та 28.12.2007 року – 2 844 160 грн., тобто повну вартість поставленого товару на загальну суму в розмірі 5 144 160 грн., що підтверджується виписками з рахунку (а.с. 22-23 т. 1).

Спір по справі виник у зв’язку з тим, що відповідач в порушення ст.ст. 943, 949, 953 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від повернення отриманого на зберігання товару.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення первісних позовних вимог виходячи з наступного.

Стаття 640 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Стаття 936 Цивільного кодексу України визначає, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Пункт 1 статті 937 Цивільного кодексу України визначає, що договір зберігання укладається у письмовій формі. При цьому письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Враховуючи вищезазначені норми суд приходить до висновку, що склавши та підписавши акт відповідального зберігання від 12.12.2007 року сторони тим самим дотримались вимоги щодо письмової форми договору зберігання товару.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 2 статті 938 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов’язаний зберігати річ до пред’явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Пунктом 1 статті 949 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Згідно статті 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов’язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Як вбачається з матеріалів справи, КП «Київпастранс» направляло на адресу ЗАТ «Трансроуд Груп» вимоги № 11-5/1035 від 24.10.2008 року, № 11-10/1697 від 30.10.2008 року, № 11-5/1802 від 17.11.2008 року, 11-6/1762 від 13.11.2008 року, в яких позивач за первісним позовом просив повернути товар, що був переданий по акту відповідального зберігання від 12.12.2007 року, проте ЗАТ «Трансроуд Груп» прийнятий на зберігання товар не повернув.

Належних та допустимих доказів на підтвердження повернення відповідачем товару повністю або частково а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції не надано.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що пред’явлення позовних вимог до відповідача за первісним позовом про зобов’язання Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп» повернути товар прийнятий за актом відповідального збереження від 12.12.2007 року є обґрунтованими.

До початку розгляду господарським судом справи по суті Закрите акціонерне товариство «Трансроуд Груп» звернулося до Господарського суду м. Києва з зустрічним позовом про зобов’язання Комунального підприємства «Київпастранс» виконати умови п. 4.4. договору № 19/12-07 від 11.12.2007 року та отримувати раніше придбану за вказаним договором підкладку пружного скріплення та прокладку гумову шумознижуючу для рейкового транспорту в складі скріплення КППТ - 17.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, Закрите акціонерне товариство «Трансроуд Груп» посилається на те, що недотримання умов договору призведе до порушення затверджених Технічних умов, Закону України «Про стандартизацію», ст. 270 Господарського кодексу України.

Проте, колегія суддів не погоджується з твердженнями Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп», а підтримує позицію місцевого господарського суду щодо відмови у задоволення зустрічного позову з огляду на наступне.

Склад скріплення КППТ - 17 погоджено із КП «Київпастранс» (як замовником проекту) та зареєстровано в Держстандарті України за № 02568182/033140 ТУ 35.2-30211827-009:2007.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про стандартизацію» Технічні умови на скріплення КППТ-17 (Треп-Ш) є діючим стандартом на даний вид товару.

На підставі затвердженого Проекту реконструкції, Технічного завдання та зареєстрованих ТУ на скріплення КППТ–17 (ТУ У 35.2-30211827-009:2007), ЗАТ «Трансроуд Груп» були укладені договори: - № 17/003 від 13.07.2007 року із Відкритим акціонерним товариством «Київметробуд» на поставку 4 із 6 елементів скріплення КППТ –17 (Треп-Ш), а саме: вкладиш ізолюючий підпружний з термопластів для рейки типу Р65 - 124 320 шт.; клема пружна типу КПТ-7 проміжного скріплення типу КППТ-17 - 124 320 шт.; прокладка амортизаційна підрейкова для рейкового транспорту - 62 160 шт.; шпала залізобетонна попередньо напружена типу Ш1-Т17 для трамвайних колій - 31 080 шт.; - № 19/12-07 від 11.12.2007 року із Комунальним підприємством «Київпастранс» на поставку двох елементів скріплення КППТ-17, а саме: прокладка пружного скріплення КППТ (Треп-Ш) - 62 160 шт.; прокладка гумова шумознижуюча для рейкового транспорту - 62 160 шт.

Таким чином, підкладка пружного скріплення та прокладка гумова шумознижуюча для рейкового транспорту, які є предметом договору № 19/12-07 від 11.12.2007 року, є складовими частинами технічних вимог «Скріплення рейкове шумознижуюче КППТ-17 (Треп-Ш) для рейок типу Р-65 на Залізобетонних шпалах», виробництво якого було погоджено із КП «Київпастранс» для реконструкції трамвайної лінії швидкісного руху від вул. Старовокзальна до Великої Кільцевої дороги (ТУ У 35.2-30211827-009:2007) та у жовтні 2007 року було зареєстровано Держстандартом України.

Протоколами № 19 від 24.09.2007 року, № 20 від 04.10.2007 року засідання штабу з координації дій із реконструкції швидкісного трамваю, що затверджені Генеральним директором Комунального підприємства «Київпастранс» Ламбуцьким М.М., ЗАТ «Трансроуд Груп» було зобов’язано забезпечити поставку з/б шпал із кріпленням ТРЕП у повному обсязі.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється уповноваженим представником замовника у відповідності з Положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення № 888 від 1998 року, інструкцій П-6 та П-7, регулюючих прийом продукції по кількості та якості.

Стаття 270 Господарського кодексу України встановлює: товари повинні поставлятися комплектно відповідно до вимог стандартів, технічних умов або прейскурантів. Договором може бути передбачено поставку з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих, не потрібних покупцеві виробів (частин), що входять до комплекту. Якщо комплектність не визначено стандартами, технічними умовами або прейскурантами, вона в необхідних випадках може визначатися договором.

У разі поставки некомплектних виробів постачальник (виробник) зобов'язаний на вимогу покупця (одержувача) доукомплектувати їх у двадцятиденний строк після одержання вимоги або замінити комплектними виробами у той же строк, якщо сторонами не погоджено інший строк. Надалі до укомплектування виробу або його заміни покупець (одержувач) має право відмовитися від його оплати, а якщо товар уже оплачений, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум. У разі якщо постачальник (виробник) у встановлений строк не укомплектує виріб або не замінить його комплектним, покупець має право відмовитися від товару.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов’язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

Відповідно ч. 1 до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, істотними вважаються насамперед ті умови договору, які названі такими за законом.

Оскільки, укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, який відповідає вимогам ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, то на підставі ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 180 Господарського кодексу України визначає, що при укладенні господарського договору сторони зобов‘язані в будь-якому разі погодити предмет , ціну та строк дії договору.

Згідно п. 1 ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Цивільний кодекс України у відповідності до приписів ст. 682 визначає, що продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності.

Колегією суддів встановлено, що укладення сторонами договору про закупівлю товару від 11.12.2007 року № 19/12-7 (договір) свідчить, що між сторонами було погоджено предмет, ціну та строк дії договору.

Крім того, згідно висновку № 0006427-вс Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель від 22.11.2007 року № 56 та звіту про результати здійснення процедури закупівлі у одного учасника товарів, робіт і послуг за державні кошти № 156 від 14.12.2007 року вбачається, що предметом закупівлі були вироби гумові (комплект прокладок шумоізоляційних для рейкового транспорту), які визначені в специфікації до договору. Закупівля відбувалася за рахунок коштів місцевого бюджету, головним розпорядником коштів є Головне управління транспорту та зв‘язку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 651 Цивільного кодексу України та стаття 188 Господарського кодексу України встановлюють, що зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, п. 4.4. договору сторони погодили, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється уповноваженим представником замовника у відповідності з Положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення № 888 від 1998 року, інструкцій П-6 та П-7, регулюючих прийом продукції по кількості та якості.

В прохальній частині зустрічного позову позивач просить зобов’язати КП «Київпастранс» виконати п. 4.4. договору та отримувати у ЗАТ «Трасроуд Груп» раніше придбану по договору № 19/12-07 від 11.12.2007 року підкладку пружного скріплення КППТ-17 (Треп – Ш) та прокладку гумову шумознизуючу для рейкового транспорту у складі скріплення КППТ-17.

Однак, вимоги позивача за зустрічним позовом виходять за межі укладеного між сторонами договору № 19/12-07 від 11.12.2007 року.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, доказів того, що сторонами договору № 19/12-07 від 11.12.2007 року досягнуто згоду про внесення змін щодо предмету договору поставки не подано.

За наведених обставин колегія суддів дійшла до висновку, що в позові Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп» про зобов’язання Комунального підприємства «Київпастранс» виконати п. 4.4. договору № 19/12-07 від 11.12.2007 року та отримувати раніше придбану за договором прокладу пружного скріплення КППТ-17 (треп-Ш) а прокладу гумову шумознижуючу для рейкового транспорту в складі скріплення КПП-17 слід відмовити.

Що стосується заяви відповідача за первісним позовом про застосування строків позовної давності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в застосуванні строків позовної давності оскільки підставою звернення за захистом Комунального підприємства «Київпастранс» стало невиконання Закритим акціонерним товариством «Трансроуд Груп» зобов’язань, які виникли за актом відповідального зберігання від 12.12.2007 року в частині неповернення товару зі зберігання, а не за договором № 19/12-07 від 11.12.2007 року.

З положень ст. ст. 943, 949, 953 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідач зобов’язаний був повернути прийнятий на зберігання товар на першу вимогу позивача. Тобто строк позовної давності в три роки за вимогою повернути товар зі зберігання обчислюється з дати пред’явлення вимоги по повернення товару зі зберігання.

Перша вимога про повернення товару була пред’явлена позивачем 24.10.2008 року, а тому звернувшись за захистом своїх прав до суду з позовом 06.06.2011 року позивач не пропустив встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України трьохрічний строк.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегією суддів не приймаються до уваги з підстав, наведених у даній постанові суду.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп» без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційних скарг у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України, покладаються на апелянта.

З огляду на наведене та керуючись ст. ст. 49, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2011 року - без змін.

Матеріали справи № 3/115 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді