Постанова № 19180787, 31.10.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2011                                                                                           № 2/251

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лобаня О.І.

суддів:           

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 31.10.2011 року

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України та Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2008 року,

у справі           № 2/251 (суддя Домнічева І.О.)

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця»

до          1. Київської міської ради

          2. Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

про          поновлення договору оренди.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.08.2008 року у справі № 2/251 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця» до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про поновлення договору оренди – задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 07.08.2008 року заступник прокурора м. Києва звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить зазначене рішення господарського суду міста Києва скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги заступник прокурора міста Києва зазначає, що рішення місцевого господарського суду по справі № 2/251 було прийнято з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права. При цьому, прокурор наголошує на тому, що господарський суд міста Києва помилково визнав укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки, пропозицію щодо укладення якої не було прийнято Київською міською радою, що в свою чергу позбавило останню законного права вільно визначати умови даної угоди у відповідності до вимог чинного законодавства. Також, заступник прокурора м. Києва зазначив, що права позивача ніким не були порушені, договір оренди земельної ділянки на час звернення позивача до суду з даним позовом був діючим та не припиненим. Крім того, заступник прокурора просив поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2008 року.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 29.08.2011 року відновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Столиця», вважає, подану прокурором апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення господарського суду міста Києва законним та обґрунтованим. Просить суд апеляційної інстанції залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 07.08.2008 року, а апеляційну скаргу без задоволення.

Прокурор в судових засіданнях 14.09.2011 року, 05.10.2011 року, 19.10.2011 року та 31.10.2011 року надав свої пояснення по справі в яких підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2008 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Представник позивача у судових засіданнях також надав свої пояснення в яких поданий відзив на апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з доводами викладеними в ньому та заперечив проти доводів, які викладені в апеляційній скарзі. Просив апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2008 року залишити без змін.

Представники Київської міської ради та Державного агентства земельних ресурсів України, також надали суду свої пояснення в яких підтримали доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просили апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2008 року скасувати і прийняти нове рішення суду, яким у позові відмовити.

Представники Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) в судові засідання суду апеляційної інстанції не з’явились про день та час розгляду справи відповідач 2 був повідомлений належним чином. Від Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) до апеляційного господарського суду надійшли пояснення по справі щодо поданої апеляційної скарги в яких, останній підтримує подану апеляційну скаргу в повному обсязі та просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення місцевого господарського суду та відмовити ТОВ «Столиця» у позові. Крім того, відповідач 2 просив апеляційний господарський суд дану справу розглядати за відсутності представника Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА).

Враховуючи викладене, заслухавши пояснення представників сторін що з’явились у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст.75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) про дату та місце розгляду справи було повідомлене належним чином, участь представників відповідача 2 у судовому засіданні 31.10.2011 року, судом обов’язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. До того ж, відповідач 2 просив апеляційний господарський суд розглядати дану справу без участі їхнього представника. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з’явилися у судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради від 24.06.2004 року № 339-3/1549 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» передано TOB «Столиця» земельну ділянку загальною площею 12,38 га в короткострокову оренду на 5 років для будівництва житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між просп. Миколи Бажана та вул.Зарічною у Дарницькому районі м. Києва.

На виконання вказаного рішення 11.10.2005 року між Київською міською радою та TOB «Столиця» укладено договір оренди земельної ділянки за № 63-6-00299, відповідно до якого, товариству надано в оренду строком на 5 років земельну ділянку з цільовим призначенням, вказаним в рішенні Київради.

Пунктами 8.3 та 11.7 договору оренди земельної ділянки від 11.10.2005 року №63-6-00299 передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов’язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Вказаний договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 11.10.2005 року за № 63-6-00299 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Так, у липні 2008 року TOB «Столиця» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради про визнання укладеною угоди до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 11.10.2005 року за №63-6-00299 в редакції, яка підписана ТОВ «Столиця» та до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про зобов’язання зареєструвати угоду до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 11.10.2005 року за № 63-6-00299 між Орендодавцем –Київською міською радою та орендарем – ТОВ «Столиця».

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 07.08.2008 року позов TOB «Столиця» про визнання укладеною угоди до договору оренди земельної ділянки від 11.10.2005 року за №63-6-00299 в редакції, яка підписана ТОВ «Столиця» – задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав укладеною між Київською міською радою та ТОВ «Столиця» угоду до договору оренди земельної ділянки від 11.10.2005 №63-6-00299 в редакції, яка підписана ТОВ«Столиця». Крім того судом першої інстанції зобов’язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати зазначену угоду до договору оренди земельної ділянки у встановленому порядку.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду з таким висновком місцевого господарського суду про задоволення позову зокрема, визнання укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки від 11.10.2005 №63-6-00299 в редакції, яка підписана ТОВ«Столиця» та зобов’язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати вказану угоду погодитися не може та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об’єктом права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 9 Земельного кодексу України, з врахуванням пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок у користування на території міста Києва віднесено до компетенції Київської міської ради.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного судового рішення) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Частиною 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997року передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні у порядку, передбаченому ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні». Приписами ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що міський голова укладає договори від імені територіальної громади та на підставі відповідних рішень Київської міської ради.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення), після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Пунктами 8.3 та 11.7 договору оренди земельної ділянки від 11.10.2005 року №63-6-00299 передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов’язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене вбачається, що договір оренди земельної ділянки може бути поновлено на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення нового договору оренди земельної ділянки.

Судова колегія звертає увагу на те, що в порушення зазначених вище норм земельного законодавства України місцевий господарський суд, ухваливши оскаржуване рішення, вирішив питання, які належать до виключної компетенції Київської міської ради, як розпорядника спірної земельної ділянки. При цьому судом залишено поза увагою, що Київською міською радою рішення про поновлення відповідачу договору оренди земельної ділянки не приймалось та договір оренди є діючим.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки від 11.10.2005 року № 63-6-00299 було укладено строком на 5 років, тобто, договір діяв до 11.10.1010 року. Позивач – звернувся до суду з позовом у лині 2008 року та 07.08.2008 року судом було прийнято рішення про задоволення позову.

Таким чином, судова колегія зазначає, що на момент прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення, право TOB «Столиця» на оренду спірної земельної ділянки порушено не було та не оспорювалось відповідачами. На час розгляду даної справи в суді першої інстанції, позивач являвся орендарем земельної ділянки на підставі чинного на той час договору оренди № 63-6-00299 від 11.10.2005 року, укладеного на підставі відповідного рішення Київської міської ради.

Крім того, господарським судом міста Києва при прийнятті оскаржуваного рішення до спірних правовідносин, помилково застосовано положення ст. 188 Господарського кодексу України, оскільки вказаною нормою врегульовано відносини щодо зміни та розірвання господарських договорів. Судова колегія зазначає, що в даному випадку позивач просив поновити договір оренди № 63-6-00299 від 11.10.2005 року вважаючи, що було порушено його право на поновлення.

Судова колегія вважає, що при наявності діючого договору оренди земельної ділянки, помилковим є висновок суду першої інстанції про порушення Київською міською радою та, відповідно, Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прав та інтересів TOB «Столиця» в частині неприйняттям рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги в частині зобов’язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) зареєструвати угоду до договору оренди земельної ділянки, судом першої інстанції не з’ясовано та не встановлено в чому полягає порушення прав позивача відповідачем-2.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що судом першої інстанції неправомірно задоволено позовні вимоги у справі №2/251 про визнання укладеною угодою до договору оренди земельної ділянки та зобов’язання її зареєструвати. Київською міською радою, рішення сесії про укладення такої угоди до договору оренди не приймалося. Умови угоди між сторонами не погоджувалися та взагалі, зазначена угода з боку орендодавця – Київської міської ради не підписувалась. Договір оренди земельної ділянки № 63-6-00299 від 11.10.2005 року на момент звернення позивача з даним позовом діяв та не був припиненим. До того ж, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) проводить реєстрацію тільки тих договорів та угод, які оформлені належним чином, тобто підписані обома сторонами, істотні умови яких були погоджені між ними.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2008 року, прийняте після неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв’язку з не правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Таким чином, апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва слід задовольнити, оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2008 року скасувати, прийняти нове рішення суду, яким в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця» до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про визнання укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки від 11.10.2005 року №63-6-00299 в редакції, яка підписана ТОВ«Столиця» та зобов’язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати вказану угоду – відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.          

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва на рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2008 року по справі № 2/251 задовольнити.

2.          Рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2008 року по справі № 2/251 скасувати повністю. Прийняти по справі нове рішення суду, яким в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця» до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про визнання укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки від 11.10.2005 року №63-6-00299 в редакції, яка підписана ТОВ«Столиця» та зобов’язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати вказану угоду – відмовити.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця» (01103, м. Київ, вул.Кіквідзе, 13, ідентифікаційний код 32248073) в дохід Державного бюджету України – 85 грн. держмита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4.          Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

5.          Матеріали справи № 2/251 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді