Постанова № 19180649, 25.10.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2011                                                                                           № 20/316

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Синиці О.Ф.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача – не з’явились,

від відповідача – не з’явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого

акціонерного товариства “Українська незалежна телерадіокомпанія “Заграва”

на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2010

у справі № 20/316

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЄС Продакшен груп”

до закритого акціонерного товариства “Українська незалежна

телерадіокомпанія “Заграва”

про визнання інформації такою, що не відповідає дійсності, спонукання

спростувати недостовірну інформацію

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2010 (суддя Палій В.В.) позовні вимоги ТОВ “ЄС Продакшен груп” задоволено частково. Визнано такою (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), що не відповідає дійсності та завдає шкоди діловій репутації позивача інформацію оприлюднену останнім, а саме: “… Адже відомо, що компанія, котра вже кілька років поспіль так би мовити обслуговує залізничну держадміністрацію для кожного тендеру заздалегідь заносить 30% оголошеної конкурсної суми. Пів мільйона не погані гроші в наші нестабільні часи.”; “…До речі, цієї компанії немає у державному реєстрі телекомпаній…”; “… хоча б той же директор ESG пан Каплуненко, який запропонував тендерній комісії ціни на сюжети, що в декілька разів нижче за вартість програмного продукту на тих каналах, на яких він збирається розміщувати ці матеріали. Цій операції є чітко визначена законодавством назва –демпінг, а подібні дії заборонені ч. 4 ст. 8 Закону України “Про телебачення і радіомовлення””, поширену в ефірі каналу “Перший діловий”(ЗАТ “Українська національна телерадіокомпанія “Заграва”) 23.07.2009р. о 20 годині 30 хвилин у рубриці “Транспорт”. Зобов’язано відповідача протягом місяця з дня набрання рішенням законної сили спростувати, шляхом сповіщення на телеканалі, що інформація вказана позивачем є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності. В частині визнання недостовірною інформації: “ ... Яким чином наступного дня визначено переможцем ESGroup, і досі не зрозуміло” судом відмовлено на підставі того, що дана інформація містить оціночне судження та не підлягає спростуванню. Суд дійшов висновку про те, що наданий позивачем у якості доказу диск із записом з ефіру відповідача за 23.07.2009 у рубриці “Транспорт” поширено негативну інформацію про позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт зазначив, що позивач повинен був довести факт поширення інформації відповідачем та те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Відповідач заперечує те, що наданий позивачем диск з відеозаписом аудіовізуального твору є належним доказом поширення відповідачем у належному йому ефірі негативної інформації про позивача та те, що ця інформація стосується саме позивача. Скаржник вважає, що судом не з’ясовано, яким чином інформація, що міститься на диску завдає шкоди особистим немайновим правам позивача та завдає шкоди його діловій репутації.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів відповідача та просив залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з’явились про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені у письмовій формі належним чином. Неявка сторін не перешкоджає розгляду скарги. Подальше ж відкладення призведе до затягування її розгляду, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду скарги.

Крім того, необхідно зазначити, що 24.10.2011 від представника відповідача, через канцелярію суду, надійшла заява про відмову від апеляційної скарги в зв’язку з укладенням мирової угоди. Проте, прохальна частина вказаної заяви має наступний зміст: “Затвердити мирову угоду та припинити провадження у справі №20/316”. Отже, прохальна частина заяви не містить вимог про відмову від апеляційної скарги. За таких обставин, у апеляційного господарського суду відсутні підстави для задоволення поданої відповідачем заяви.

Щодо поданої заяви про затвердження мирової угоди колегія суддів зазначає наступне. Мирова угода, укладена сторонами, підлягає затвердженню господарським судом. Підписану мирову угоду сторони подають до господарського суду. Мирова угода затверджується господарським судом, який розглядає справу. Затвердження апеляційною інстанцією мирової угоди, укладеної сторонами в процесі апеляційного провадження, не є можливим, оскільки це потягло б за собою скасування рішення місцевого господарського суду з відповідної справи, що допускається виключно з підстав, передбачених статтею 104 ГПК (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року").

Перевіривши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Причиною спору у справі стало питання про наявність підстав для визнання поширеної відповідачем інформації недостовірною, такою, що принизила ділову репутацію та завдала шкоди позивачеві, для зобов'язання відповідача спростувати таку інформацію.

Так, за у позовній заяві позивач зазначає, що 23.07.2009 о 20:30год. у рубриці “Транспорт” в ефірі каналу “Перший діловий” (ЗАТ “Українська національна телерадіокомпанія “Заграва”) було поширено інформацію, яку позивач вважає такою, що є недостовірною, не відповідає дійсності, порочить його ділову репутацію.

Як зазначалось вище суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги. Проте, апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком господарського суду враховуючи наступне.

Статтею 94 ЦК України передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

За приписами статті 200 ЦК України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до статті 277 ЦК України особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації; спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Тобто цією нормою встановлюється презумпція недостовірності негативної інформації про особу.

Проте, у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 N 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Отже, для правильного вирішення даного судового спору необхідно встановити чи відбулося дійсне поширення інформації; встановити, чи є інформація негативною стосовно позивача та за наявності висновку щодо негативного характеру оспорюваної інформації з'ясувати питання її достовірності; встановити порушення особистих немайнових прав позивача.

Для встановлення відповідних фактичних обставин справи апеляційним господарським судом ухвалою від 08.09.2010 було призначено судову експертизу відеозапису на носії формату DVD, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертів поставлено питання: Чи належить наданий на дослідження відеосюжет на носії формату DVD (відеозапис ефіру 23.07.2009 року з 20:30 до 20:45) 1 шт., що знаходиться у матеріалах справи) телеканалу “Перший діловий” (ЗАТ “Українська національна телерадіокомпанія “Заграва”)? Проте, експертною установою надано висновок про неможливість вирішення питання поставленого в ухвалі (т. 2 а.с. 115).

Крім того, місцевим господарським судом, також, двічі призначалась експертиза проведення якої доручалось як Київському науково-дослідному інституту судових експертиз так і Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення яких ставились наступні питання: чи дійсно міститься на наданій позивачем копії ефірної трансляції рубрики “Транспорт” інформація про ТОВ “ЄС Продакшен груп” (позивач у справі); чи асоціюється наявна на диску інформація із ТОВ “ЄС Продакшен груп” та чи складається з неї враження про неправомірність дій позивача; чи створюється у поєднанні відео та аудіоряду сюжету в проміжок 09:27-09:50хв. у пересічного глядача враження про неправомірність дій позивача. Проте, як першою так і другою експертною установою матеріали справи повернуто без виконання вимог ухвал суду (т. 1 а.с. 159, т. 2 а.с. 1).

За таких обставин є відсутніми докази того, що інформація дійсно була в ефірі враховуючи, також, заперечення відповідача з цього приводу. Відсутніми, також, є докази того, що поширена інформація стосується позивача, її недостовірності та не є з'ясованим, чи порочить така інформація ділову репутацію позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2007 року прийняте з неповним з’ясуванням та недоведенням обставин, що мають значення для справи. Суд апеляційної інстанції приймає по справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2010 у справі №20/316 скасувати частково.

2. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції: “В позові відмовити”.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЄС Продакшен груп” (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 120, корп.1 код ЄДРПОУ 31745458) на користь закритого акціонерного товариства “Українська незалежна телерадіокомпанія “Заграва” (04119, м. Київ, вул. Якіра 13-б код ЄДРПОУ 23153143) 42 (сорок дві) грн. 50коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

5. Справу № 20/316 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді