Постанова № 19180600, 20.10.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2011 № 54/242

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Михальської Ю.Б.

суддів:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 за дов. від 04.01.2010

від відповідачаОСОБА_2 - за дов. № 591/11.5.2 від 03.08.2011

від третьої особине зявився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»

на рішенняГосподарського суду міста Києва від 09.08.2011

у справі№ 54/242 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут»

доПублічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Вінніфрут» звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.05.2011 справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут» до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 5596 від 17.11.2010, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2011 у справі № 54/242 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут» задоволені повністю.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 17.11.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 5596, на іпотечному договорі від 31.05.2006, укладеному між Закритим акціонерним товариством «Внєшторгбанк» та Відкритим акціонерним товариством «Вінніфрут», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 3745.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на користь Відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут» 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заборгованість у розмірі 343 302,37 Євро не є безспірною, крім того, нотаріальну дію вчинено нотаріусом поза межами строку, встановленого частиною 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат», а отже наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням Господарського суду міста Києва, Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2011 у справі № 54/242 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду є незаконним та підлягає скасуванню.

Представник позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти її доводів заперечував, рішення суду просив залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи у судове засіданні не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судова колегія встановила наступне:

31 травня 2006 року між Закритим акціонерним товариством «Внешторгбанк» (кредитор), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (відповідач у справі) та Відкритим акціонерним товариством «Вінніфрут» (позичальник, позивач у справі) був укладений Договір про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 10-0604/205к (надалі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобовязався надати позивачу кредит в Євро не більше 1 000 000,00 Євро та в доларах США не більше ніж еквівалент 5 000 000,00 Євро, окремими частинами зі сплатою 12,0% річних в Євро, 12,8 % річних в доларах США в межах максимального ліміту заборгованості 6 000 000,00 Євро включно з кінцевим терміном повернення 28.05.2008, а позивач зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, згідно з графіком погашення заборгованості.

В забезпечення виконання зобов'язань позивача за Договором між позивачем (іпотекодавцем) та відповідачем (іпотекодержателем) 31.05.2006 було укладено Іпотечний договір (надалі Іпотечний договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за реєстровим № 3745, відповідно до умов якого іпотекою забезпечується вчасне та у повному обсязі повернення кредиту з лімітом кредитної лінії у сумі 6 000 000,00 євро, сплатою відсотків у розмірі 12,0 % річних за користування кредитом у Євро та 12,8 % річних за користуванням кредитом у доларах США.

Предметом Іпотечного договору є нерухоме майно, перелік якого міститься у Іпотечному договорі, що розташоване за адресою: Вінницька обл., Калиновський р-н, с. Черепашинці, вул. Лісний масив другої групи в кварталах 29, 34, 35, Козятинського лісництва Хмельницького держлісгоспу.

12.07.2006 та 01.07.2008 між сторонами були укладені Договори про внесення змін до Іпотечного договору, якими сторонами збільшено обсяг майна, що є предметом Іпотечного договору.

Між позивачем та відповідачем були укладені Договори про внесення змін до Договору про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 10-0604/205к, якими сторонами змінювався розмір ліміту кредитування, розмір відсотків за користування кредитними коштами та графік сплати відсотків.

На виконання умов Кредитного договору № 10-0604/205к та додаткових угод до нього відповідачем окремими траншами видано позивачу кредит у розмірі, визначеному умовами Кредитного договору.

30.10.2008 між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 7 про внесення змін до Договору (надалі Договір № 7) про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 10-0604/205к, яким викладено умови Кредитного договору в новій редакції. Так, предметом договору кредиту є надання банком позичальнику кредиту в межах максимального ліміту заборгованості 6747170,90 доларів США та 132688,05 Євро, зі зменшенням максимального ліміту заборгованості, згідно з визначеним у Договорі графіком, кінцевим терміном повернення 28.05.2010, сплатою 14 % річних за користування кредитними коштами в Євро та 14,8 % річних за користування кредитними коштами в доларах США.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума 343 302,37 Євро не є безспірною, оскільки вона не обумовлена сторонами у Договорі № 7 від 30.10.2008 до Договору, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату підписання Договору № 7 від 30.10.2008 до Кредитного договору розмір заборгованості становив 475 990,42 Євро, з яких: сума у розмірі 343 302,37 Євро знаходилася на рахунку прострочення (що підтверджується випискою з особового рахунку простроченої заборгованості за кредитом № 20673013000281 та про що позивача було повідомлено листом відповідача № 2812/100-08-2 від 01.10.2008, та поточна заборгованість за кредитом у сумі 132 688,05 Євро, що підтверджується випискою з особового рахунку поточної заборгованості за кредитом № 206390130000281.

Згідно пункту 1.1.1. Договору № 7 на поточну заборгованість за кредитом у розмірі 132 688,05 Євро було встановлено новий графік погашення.

Сума, що знаходилася на рахунку прострочення у розмірі 343 302,37 Євро була погашена позивачем лише частково, а саме у розмірі 46 000,00 Євро трьома платежами 31.10.2008, 03.11.2008 та 05.11.2008. Згідно нового графіку позичальнику було надано період з 25.09.2008 по 31.12.2008 для погашення вищезазначеної суми заборгованості. Таким чином, залишилося прострочена заборгованії у розмірі 297302,37 Євро.

Відповідно до пункту 3.3.6. Договору позивач повинен повернути виданий кредит в повному обсязі.

Даний пункт Договору відповідає нормам частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, відповідно до якого за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Оскільки зобов'язання позивача з погашення простроченої суми у розмірі 297 302,37 Євро не було виконано, вищезазначена сума рахується на рахунку прострочення. Таким чином, відповідно до норм Цивільного кодексу України та господарського кодексу України дане зобов'язання позивача не є припиненим та підлягає виконанню.

При складанні розрахунку заборгованості для вчинення виконавчого напису було враховано, як і прострочену суму боргу, що залишалася непогашеною у розмірі 297 302,37 Євро, так і поточну заборгованість, що зафіксована Договором № 7 до Договору у розмірі 132 688,05 Євро.

Таким чином, загальна сума заборгованості за Договором становить 429 990,42 Євро.

Згідно пунктів 6.1., 6.2. Іпотечного договору від 31.05.2006 у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобовязань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

03.11.2010 відповідачем було подано Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Ковальчуку Сергію Павловичу заяву № 3938/100-04-2 про вчинення виконавчого напису, відповідно до якої відповідач просить вчинити виконавчий напис на Іпотечному договорі від 31.05.2006 з метою звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки за зазначеним договором та додатковим договором від 01.07.2008 до нього, для задоволення за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, вимог відповідача за Кредитним договором № 10-0604/205к.

17.11.2010 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком Сергієм Павловичєм вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5596, на Іпотечному договорі від 31.05.2006 з додатковими договорами до нього, для задоволення за рахунок отриманих від реалізації майна коштів вимог відповідача за Кредитним договором № 10-0604/205к у розмірі 9 682 215,15 дол. США, 550 671,25 Євро та 38 400,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, нотаріусом правомірно запропоновано стягнути з позивача заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 429 990,42 Євро.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно частини 1 пункту 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 283 Інструкції встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Пунктом 286 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

При цьому частиною 3 пункту 284 Інструкції визначено, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Згідно частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, Договором № 7 викладено в новій редакції Договір № 10-0604/205к від 31.05.2006 про надання мультивалютної відновлювальної відкличної лінії, та змінено істотні умови кредитного договору як то відсоткова ставка та інші умови (сума кредитної заборгованості, валюта кредиту).

Іпотечним договором, з урахуванням Договору від 12.07.2006, забезпечувалось виконання зобов'язань, що випливали з Договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/205к від 31.06.2005 з лімітом кредитної лінії в сумі 6 100 000,00 Євро та сплата річних у розмірі 12 % річних у Євро та 12,8 % річних в доларах США.

Згідно статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина 1 статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

У відповідності до статті 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Згідно статті 19 Закону України «Про іпотеку», зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм необхідність укладення додаткових угод до іпотечного договору виникає в разі будь-якого збільшення основного зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено розрахунок сплати основної заборгованості в гривневому еквіваленті відповідно до графіку згідно Договору № 2/1 про внесення змін від 22.05.2008 до Кредитного договору (ліміт у розмірі 6 100 000,00 Євро встановлений Договором № 1 від 04.07.2006 про внесення змін до Кредитного договору) та розрахунок сплати основної заборгованості у гривневому еквіваленті відповідно до графіку згідно Договору № 7 про внесення змін від 30.10.2008 до Кредитного договору, згідно якого було зафіксовано максимальний ліміт заборгованості 6747 170,90 доларів США та 132 688,05 Євро.

Дані розрахунки були проведені з метою порівняння сплати основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом за Кредитним договором в первинній редакції (тобто, станом на 04.07.2006, коли було зафіксовано ліміт кредиту в розмірі 6 100 000,00 Євро та встановленні відсоткові ставки в розмірі 12 % в Євро та 12,8 % в доларах США) та за Кредитним договором в редакції від 30.10.2008 (коли було зафіксовано ліміт кредиту в розмірі 6 747 170,90 доларів США та 132 688,05 Євро та встановленні відсоткові ставки в розмірі 14 % в Євро та 14,8 % в доларах США. Розрахунок проводився в гривневому еквіваленті.

В результаті проведення розрахунків було встановлено, що в результаті підписання Договору № 7 розмір основного зобов'язання було зменшено на 2 352 638,00 грн., оскільки загальна заборгованість згідно графіку за Договором № 2/1 про внесення змін від 22.05.2008 до Кредитного договору становить 67 406 185,22 грн. (з них: сума кредиту 60 233 358,75 грн. та проценти за користування кредитом - 7 172 826,47 грн.) та загальна заборгованість згідно графіку згідно Договору № 7 становить 65 053 547,22 грн. (з них: сума кредиту - 56 555 172,55 грн. та проценти за користування кредитом - 8 498 374,67 грн.).

Таким чином, загальний розмір зобов'язань за Кредитним договором з моменту укладання Додаткового договору було зменшено.

Отже, в разі зменшення основного зобов'язання не має необхідності укладати додаткові договори до договору забезпечення (Іпотечного договору).

Норми статті 19 Закону України «Про іпотеку» регулюють лише порядок реєстрації відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою в разі збільшення основного зобов'язання.

Крім того, пунктом 1.2. Іпотечного договору встановлено, що за цим Договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань Іпотекодавця, що випливають з Договору про надання мультивалютної відновлюваної відкличної кредитної лінії №10-0604/205к від 31.05.2006, укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем та всіх додатків та змін до нього, укладених протягом строку його дії.

Таким чином, зміна основного зобов'язання передбачена Іпотечним договором, тому не має необхідності реєструвати відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Також, зміни до Кредитного договору були викладені у додаткових угодах до нього (Договір про внесення змін № 1 від 04.07.2006, № 2 від 19.05.2008, № 2/1 від 22.05.2008, № 3 від 23.06.2008, № 4 від 25.06.2008, № 5 від 27.06.2008, № 6 від 07.10.2008, № 7 від 30.10.2008).

Вищезазначені договори про внесення змін підписані сторонами та являються невід'ємною частиною Кредитного договору. Отже, зміна зобов'язання прямо передбачена Іпотечним договором, що відповідає нормам частини 2 статті 19 Закону України «Про іпотеку».

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що виконавчий напис здійснено нотаріусом поза межами строку, встановленого частиною 1 статтею 88 Закону України «Про іпотеку».

Згідно статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Таким чином, відповідно до положень Закону України «Про іпотеку» (що є спеціальним законом, який регулює цивільно-правові відносини з приводу іпотеки) право звернення стягнення на предмет іпотеки може виникати у іпотекодержателя лише після спливу тридцятиденного строку з моменту направлення вимоги про усунення порушення.

25.06.2010 відповідачем було надіслано на адресу позивача вимогу про усунення порушення № 2395/100-08-2, а саме про виконання порушеного зобовязання з погашення основної суми кредиту та процентів за користування кредитом, що мало місце починаючи з 25.11.2008, протягом 30 днів з моменту одержання вимоги. Яку було отримано позивачем 06.07.2010, що підтверджується підписом уповноваженої особи на поштовому повідомленні.

Таким чином, право на вчинення виконавчого напису виникло у відповідача з 05.08.2010.

Отже, нотаріусом було вчинено виконавчий напис на Іпотечному договорі 17.11.2010 в межах терміну, передбаченого статтею 35 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2011 у справі № 54/242 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» є обґрунтованою та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2011 у справі № 54/242 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2011 у справі № 54/242 скасувати.

3. У задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут» (22400, Вінницька обл., Калинівський р-н, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45, код 30807701) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, б-р Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 54/242 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

Судді