Постанова № 19180107, 12.10.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2011 № К4/150-09

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Зубець Л.П.

суддів:

при секретарі:

за участю представників:

від позивача - не зявились

від відповідача - не зявились

від третьої особи - ОСОБА_1 (дов. б/н від 15.09.2011 р.)

Щербань О.М. (ліквідатор-арбітражний керуючий)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян»

на рішенняГосподарського суду Київської області

від23.06.2009 р.

у справі№К4/150-09 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАС 9»

до Засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАС 9»

ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян»

провиконання рішення та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спас 9» (далі за текстом позивач, ТОВ «Спас 9») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Засновника ТОВ «Спас9» ОСОБА_2 (далі за текстом відповідач) про виконання рішення загальних зборів та визнання права власності на цілісний майновий комплекс.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.06.2009 р. у справі №К4/150-09 позов було задоволено, зобовязано відповідача виконати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАС 9» від 03.04.2009 р., а також визнано за позивачем право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 14597,6 кв.м., розташований в АДРЕСА_1, який складається з виробничого комплексу (цегла) в плані під літ. «А-1», загальною площею 9726,70 кв. метрів; вентиляційних будівель (цегла) - «Б-2»; ремонтно-механічних майстерень (цегла) - «В-3»-241,1 кв. метрів; складу тканин (цегла) «Г-4»-232 кв. метри; димової труби котельні, (цегла) - «Д-5»; котельні (цегла) - «Е-6»-542,70 кв. метри; складу хозінвентаря (цегла) - «Є-7» - 264 кв. метри; велосипедної стоянки (піднавіс) (металевий каркас) - «Ж-8»; матеріального складу (ангар) (металевий каркас) - «3-9»-447 кв. метри; фідерного пункту (цегла) - «К-10»-37 кв. метри; складів технічних (цегла) - «Л-11»-271,10 кв. метри; крамниці (цегла) - «М-12»-52,60 кв. метри; пожежного водоймища (бетон) «Н-13»; адміністративного корпусу (цегла) - «А1-14»- 2782,90 кв. метрів; матеріального складу - «0-15»; присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 3085,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2009 р. у справі №К4/150-09 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно зясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, в обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Швейна фабрика «Гаян» посилається на те, що прийняттям оскаржуваного рішення у справі №К4/150-09 порушені права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян», оскільки місцевий господарський суд, визнавши за позивачем право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 14597,6 кв.м., розташований в АДРЕСА_1, який належить ТОВ «Швейна фабрика «Гаян» на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 15.12.1999 р. Переяслав-Хмельницькою міською радою та зареєстрованого в Переяслав-Хмельницькому бюро технічної інвентаризації за №320 у книзі №1, неправомірно вирішив спір щодо майна цього товариства, яке не було залучено до участі у справі. Крім того, на думку апелянта, судом невірно кваліфіковано спір як корпоративний, в звязку з чим справа розглядалась з порушенням правил підвідомчості згідно зі ст. ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2011 р. у справі №К4/150-09 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян» до провадження, призначено її до розгляду на 26.09.2011 р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2011 р. №01-23/3/4 змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2011 р. у справі №К4/150-09 розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.10.2011 р., в звязку з неявкою представників позивача, відповідача.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2011 р. №01-23/3/8 змінено склад колегії суду.

В судове засідання апеляційної інстанції 12.10.2011 р. представники позивача, відповідача не зявились.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача, відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2011 р. у справі №К4/150-09 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян».

В судовому засіданні апеляційної інстанції 12.10.2011 р. представники третьої особи підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2009 р. у справі №К4/150-09 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян», яке є правонаступником Приватного підприємства «Швейна фабрика «Гаян», подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від23.06.2009 р. у справі №К4/150-09, вважаючи, що оскаржуване рішення порушує його права як власника цілісного майнового комплексу, який розташований в АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколом №3 засідання загальних зборів учасників ТОВ «Спас 9» від 03 квітня 2009 року було вирішено прийняти до складу учасників товариства ОСОБА_2; прийняти від ОСОБА_2 внесок до Статутного фонду товариства цілісний майновий комплекс, який розташований в АДРЕСА_1, 1963 року, загальною площею 14597, 6 кв. метрів, та який складається з таких будівель і споруд: виробничого комплексу (цегла) в плані під літ. «А-1», загальною площею 9726,70 кв. метрів; вентиляційних будівель (цегла) - «Б-2»; ремонтно-механічних майстерень (цегла)-«В-3»-241,1 кв. метрів; складу тканин (цегла) «Г-4»-232 кв. метри; димової труби котельні, (цегла)-«Д-5»; котельні (цегла)-«Е-6»-542,70 кв. метри; склад хозінвентаря (цегла)- «Є-7» -264 кв. метри; велосипедної стоянки (піднавіс) (металевий каркас) -«Ж-8»; матеріального складу (ангар) (металевий каркас) - «3-9» - 447 кв. метри; фідерний пункт (цегла)- «К-10»-37 кв. метри; склади технічні (цегла)-«Л-11»-271,10 кв. метри; крамниця (цегла)-«М-12»-52,60 кв. метри; пожежне водоймище (бетон), «Н-13»; адміністративний корпус (цегла) - «А1-14»-2782,90 кв. метрів; матеріальний склад - «0-15».

Зазначений цілісний майновий комплекс учасники оцінили вартістю в 300000 грн.

Протоколом Загальних зборів учасників від 03 квітня 2009 року було визначено, що ОСОБА_2 протягом трьох днів після засідання Загальних зборів учасників передасть зазначений цілісний майновий комплекс до статутного фонду ТОВ «Спас 9».

Як вбачається з акту приймання передачі від 07 квітня 2009 року ОСОБА_2 передала директору ТОВ «Спас 9» Василець З.П. лише частину цілісного майнового комплексу, а саме: виробничий комплекс (цегла) в плані під літ. «А-1». загальною площею 9726,70 кв. метрів; вентиляційні будівлі ( цегла) - «Б-2»; ремонтно-механічні майстерні (цегла)-« В-3»-241,1 кв. метрів та склад тканин (цегла) «Г-4»-232 кв. метри.

Нормами статті 11 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що учасники товариства зобов'язані, зокрема, додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.87 Закону України «Про господарські товариства» фонди господарського товариства складаються із сум вкладів засновників та учасників господарського товариства, що і становить статутний фонд товариства. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.

Відповідно до протоколу № 3 засідання загальних зборів учасників ТОВ «Спас 9» від 03.04.2009 р., статутний фонд товариства було збільшено до 350000 грн., з яких розмір частки ОСОБА_2 складає 300000 грн. (ціна цілісного майнового комплексу).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог щодо зобовязання відповідача виконати рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАС 9» від 03.04.2009 р. (передачі цілісного майнового комплексу), суд першої інстанції виходив з того, що на виконання вказаного протоколу ОСОБА_2 повинна була зробити внесок протягом трьох днів після даного засідання, тобто до 06.04.2009 р., передача відповідачем лише частини майнового комплексу суперечить чинному законодавству та порушує права інших учасників товариства.

Крім того, місцевий господарський суд задовольняючи позовні вимоги щодо визнання за позивачем права власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 14597,6 кв.м., розташований в АДРЕСА_1, вказав, що відповідно до ч.1 ст.85 ГК України господарське товариство є власником майна переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески, відповідно до ст. 329 ЦК України юридична особа стає власником майна, переданого їй засновником (засновниками), подарованого майна та іншого майна, набутого на законних підставах.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в БТІ є обов'язковою для власників, незалежно від форм власності.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Державна реєстрація свідчить про належність нерухомого майна конкретному власникові.

Таким чином, з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно до набувача відповідного обєкту переходять правомочності, що складають зміст субєктивного права власності права володіння, права користування та права розпорядження (відчуження).

Згідно свідоцтва про право власності, виданого 15.12.1999 р. Переяслав-Хмельницькою міською радою та зареєстрованого в Переяслав-Хмельницькому міжміському бюро технічної інвентаризації за №320 у книзі №1, цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Київська область, АДРЕСА_1 належить Приватному підприємству «Швейна фабрика «Гаян», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян» на праві приватної власності.

Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи спір по суті, місцевий господарський суд виходив з того, що право власності на спірний цілісний майновий комплекс було зареєстровано за відповідачем (ОСОБА_2) Переяслав-Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 29.12.2008 р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія витягу від 29.12.2008 р., згідно з якою підставою виникнення права власності є рішення Постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації „Принцип” від 12.11.2008 р. (том справи 1, аркуш справи 27).

Окрім того, в матеріалах справи наявна копія виконавчого листа від 14.11.2008р., виданого Генічеським районним судом Херсонської області, на виконання вищевказаного рішення Постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації „Принцип” від 12.11.2008р. у справі №ПВ-106-20/08 (том справи 1, аркуш справи 26).

Однак в процесі перегляду справи колегією суддів було встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2011р. визнано протиправним та скасовано рішення від 29.12.2008р. про реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс за ОСОБА_2 у звязку з проведенням зазначеної реєстрації з порушенням вимог діючого законодавства, а саме під час дії арешту та заборони на відчуження цілісного майнового комплексу.

Відносно наявності рішення Постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації „Принцип” від 12.11.2008р., необхідно зазначити про те, що вказаним рішенням арешт та заборона на відчуження спірного цілісного майнового комплексу скасовані не були і чинності не втратили. Аналогічних висновків дійшов у своїй постанові від 23.02.2011р. і Окружний адміністративний суд м. Києва (том справи 1, аркуш справи 62).

Окрім того, Окружний адміністративний суд м. Києва в своїй постанові зазначив про те, що під час прийняття рішення про реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс за ОСОБА_2 на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації „Принцип” від 12.11.2008р. Комунальне підприємство Київської обласної ради „Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації” повинно було перевірити наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна шляхом отримання на дату прийняття рішення витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, прийняти рішення про відмову в реєстрації права власності та надати розяснення щодо права особи, яка є власником майна, звернутися до суду із заявою про звільнення майна з-під арешту. За висновком Окружного адміністративного суду м. Києва, Комунальним підприємством Київської обласної ради „Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації” були проігноровані підстави, які перешкоджали здійсненню державної реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та, незважаючи на наявність арешту вказаного комплексу і оголошення заборони його відчуження, Комунальне підприємство Київської обласної ради „Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації” зареєструвало право власності за ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю „СПАС9” (позивачем по справі №К4/150-09).

Згідно з ч.5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано у загальному порядку.

Натомість, доказів, які б спростовували обставини, встановлені Окружним адміністративним судом м. Києва, суду апеляційної інстанції надано не було.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про іпотеку” іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотекодавецем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Іпотекодержателем є кредитор за основним зобов'язанням.

В матеріалах справи наявний витяг з Державного реєстру іпотек, з якого вбачається, що цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, перебував під обтяженням іпотекою, тобто забороною на відчуження, як на час прийняття оскаржуваного судового рішення у даній справі, так і на дату проведення засідання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „СПАС9”, про які йдеться у позовній заяві.

Тобто, відповідач (ОСОБА_2) не набув у встановленому діючим законодавством порядку права власності на спірний цілісний майновий комплекс, а відповідно і права розпорядження та відчуження цього комплексу.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що посилаючись на протокол засідання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „СПАС9” від 03.04.2009р., судом не прийнято до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про внесення змін до установчих документів позивача з урахуванням питань, вирішених на загальних зборах 03.04.2009р., в тому числі щодо збільшення розміру статутного фонду та прийняття до складу учасників товариства відповідача (ОСОБА_2 (протокол засідання загальних зборів від 03.04.2009р. том справи 1, аркуші справи 14-15).

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що за ОСОБА_2 право власності на спірний цілісний майновий комплекс було зареєстровано з порушенням вимог законодавства, а саме в період дії арешту та заборони на його відчуження, тобто ОСОБА_2 не мала права передавати цілісний майновий комплекс до статутного фонду позивача і до останнього також не перейшло право власності на цей комплекс, тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно зясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Судові витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «СПАС 9», у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 80, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян» задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2009 р. у справі №К4/150-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАС 9» (08400, Київська область, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35450911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян» (02093, м. Київ, вул. Шевченка, 46, кв.7, поштова адреса: 01030, м. Київ-30, а/с 157, код ЄДРПОУ 055002769) 1542 (одна тисяча сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

Матеріали справи №К4/150-09 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя

Судді