Постанова № 19180057, 10.10.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2011 № 9/068-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Зубець Л.П.

суддів:

при секретарі:

за участю представників:

від позивача - не зявився

від відповідача - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Фермерського господарства ОСОБА_1 «Відродження»

на рішення Господарського суду Київської області

від 07.07.2011 р.

у справі №9/068-11 (суддя Сокуренко Л.В.)

за позовом Державної екологічної інспекції в Київській області

до Фермерського господарства ОСОБА_1 «Відродження»

про стягнення 28905,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція в Київській області (далі за текстом - позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Фермерського господарства ОСОБА_1 „Відродження” (далі за текстом ФГ ОСОБА_1 «Відродження», відповідач) про стягнення збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 28905,00 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.07.2011 р. у справі №9/068-11 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з відповідача на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Ожегівської сільської ради 28905,00 грн. збитків, а також 289,05 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход Державного бюджету України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Фермерське господарство ОСОБА_1 «Відродження» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2011 р. у справі №9/068-11, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно зясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, відповідач посилається на те, що вирубка дерев здійснювалась в неробочий час громадянами с. Ожегівка, які є працівниками ФГ «Відродження», за дорученням сільського голови с. Ожегівка Павлової І.В.; головою господарства «Відродження» вказівок на вирубку дерев не давалось.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2011 р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.09.2011 р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 р. №01-23/3/8 змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2011 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.10.2011 р., в звязку з неявкою представників сторін.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 р. №01-23/3/4 було змінено склад судової колегії.

В судове засідання апеляційної інстанції 10.10.2011 р. представники сторін не зявились.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року №1264-ХІІ державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки (підпункт б частини 1 статті 20 Закону); подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів (підпункти з, и частини 1 статті 20 Закону).

Державна екологічна інспекція в Київській області є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яка в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території, відповідно до пункту 1 «Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі» (далі - Положення), затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №548 від 19.12.2006 року.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Положення інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами.

Інспекція має право обстежувати у встановленому порядку підприємства, установи і організації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відтворення та охорону природних ресурсів; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи); складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до її повноважень; уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п. п. 1, 5, 6, 7, 9 ст. 5 Положення).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2009 р. лісничим Володарського лісництва ОСОБА_2 листом вих. №890 було повідомлено Начальника державної екологічної інспекції в Київській області про те, що в Володарське лісництво від громадян сіл Ожегівка та Пархомівка надійшли повідомлення про самовільну вирубку вільхи; в ході перевірки було виявлено, що, дійсно, по команді голови сільської ради села Ожегівка на огорожу кладовища були зрізані дерева вільхи в кв.67 вид 6 в кількості двадцяти одного дерева.

23.12.2009 р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Київській області Ручинською М.В. та Грабовецьким С.А. із залученням майстра Володарського лісництва ОСОБА_3, у присутності сільського голови с. Ожегівки Павлової І.В. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства Ожегівської сільської ради на території Ожегівської сільської ради, про що було складено акт від 23.12.2009 р.

За результатами проведеної перевірки було встановлено, що на території Ожегівської сільської ради, за межами населеного пункту в кварталі №67 виділу 6 виявлено незаконну вирубку дерев породи вільха в кількості 15 штук. При цьому зазначено, що вирубка дерев проводилася представниками фермерського господарства «Відродження»; зі слів ОСОБА_4 вирубка вільхи проводилася на огорожу кладовища в селі Ожегівка; дерева пошкоджені до ступеня припинення росту.

Державною екологічною інспекцією в Черкаській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» від 23.07.2008 №665 здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконною вирубкою дерев до ступеня припинення росту, яка складає 28905,00 грн.

Відповідно до п.2.2 Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 05.07.2004 №264, при виявленні порушень вимог природоохоронного законодавства, які вчинені посадовими особами підприємств, установ та організацій, їх структурних або відокремлених підрозділів, незалежно від форм власності та видів господарської діяльності, протокол про адміністративне правопорушення складається відносно особи, яка вчинила порушення природоохоронного законодавства, а якщо таку особу встановити неможливо, - то відносно посадової особи, яка відповідає за стан охорони навколишнього природного середовища на даному підприємстві, а у разі, якщо така особа не призначена - стосовно керівника підприємства, установи чи організації.

23.12.2009 р. постановою про накладення адміністративного стягнення Державною екологічною інспекцією в Київській області №001807 визнано гр. ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 65 Кодексу про адміністративне правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн.

19.04.2010 р. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Володарського районного управління юстиції Коваль Н.Г. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_4 на користь держави штрафу в сумі 136 грн., у зв'язку з фактичним виконанням постанови від 23.12.2009 р. за №001807 у строк, наданий для добровільного виконання рішення, що підтверджується квитанцією від 24.12.2009 р. за №11402\з71.

Позивач вважає, що ФГ ОСОБА_1 «Відродження» порушено ст. 66 Конституції України, ст.ст. 12, 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 69 Лісового Кодексу України, ст. 10 Закону України «Про рослинний світ», в звязку з чим останній має сплатити збитки, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 28905,00 грн.

З метою досудового врегулювання господарського спору, в порядку, передбаченому ст.ст. 5-7 Господарського процесуального кодексу України, позивачем було направлено відповідачу претензію (від 27.01.2010 р. за №6) з розрахунком збитків і пропозицією добровільно відшкодувати державі спричинені порушенням природоохоронного законодавства збитки.

Відповідачем дану претензію залишено без розгляду, збитки в розмірі 28905 грн. не сплачено.

Згідно зі ст. 105 Лісового Кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пунктом "й" ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи винні у порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 69 Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Шкода відшкодовується у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час вчинення порушення.

Разом з цим, статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. Наявність шкоди. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Вина завдавача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Приймаючи рішення місцевим господарським судом було відзначено, що причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками полягає у здійсненні відповідачем самовільного, без дозволу (ордера) та/або Акту обстеження, видалення зелених насаджень, внаслідок чого навколишньому природному середовищу завдано шкоди у розмірі 28905,00 грн. При цьому, судом зазначено, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів відсутності його вини у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу у вигляді самовільної вирубки дерев; посилання відповідача на те, що зазначені дії відбувались за дорученням Ожегівської сільської ради не підтверджуються жодним доказом.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.2 «Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.09.2008 р. №464 (далі за текстом - Порядок) цей Порядок визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.

Відповідно до п.4.3 Порядку перед початком перевірки державні інспектори зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Мінприроди, і надати копію направлення.

Державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб (п.4.9 Порядку).

Відповідно до п.4.12, 4.13 Порядку за фактами виявлених під час перевірки порушень державний інспектор має право одержувати усні або письмові пояснення від керівника або уповноваженої ним особи, особи, відповідальної на об'єкті за стан дотримання вимог природоохоронного законодавства. Такі пояснення долучаються до матеріалів перевірки. За результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства.

Згідно із п.4.15 Порядку в акті перевірки зазначаються, зокрема, повне найменування суб'єкта господарювання (об'єкта перевірки) та його місцезнаходження, виявлені порушення й недоліки, обставини та суть порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (за наявності) з посиланням на нормативно-правові акти, вимоги яких порушені.

У разі виявлення під час проведення перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, за які згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність, державні інспектори складають протокол про адміністративне правопорушення відповідно до наказу Мінприроди України від 05.07.2004 №264 «Про затвердження Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2004 за №934/9533 (п.4.18 Порядку).

Виходячи зі змісту п.4.20 Порядку в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки.

Акт перевірки є документом, що фіксує факт і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства та його дотримання.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження пред'явлення керівнику ФГ ОСОБА_1 «Відродження» або уповноваженій ним особі направлення на перевірку, здійснення перевірки природоохоронного законодавства саме Фермерського господарства ОСОБА_1 «Відродження», повідомлення відповідача про здійснення перевірки та надання його керівнику або уповноваженій ним особі акту, складеного за результатами такої перевірки.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 23.12.2009 р. (копія якого наявна в матеріалах справи), складений Державною екологічною інспекцією в Київській області за проведеною ним позаплановою перевіркою вимог природоохоронного законодавства саме Ожегівської сільської ради (в акті зазначено повне найменування суб'єкта господарювання (об'єкта перевірки). Перевірка об'єкта здійснювалась в присутності керівника суб'єкта господарювання, що перевіряється сільського голови Ожегівської сільської ради Павлової І.І. Акт складено у двох примірниках, підписано держінспекторами з ОНПС Ручинською М.В., Гробовецьким С.А., майстром Володарського лісництва ОСОБА_3, головою Ожегівської сільської ради Павловою І.І. керівником суб'єкта господарювання, що перевірявся. Один примірник акту отримано головою Ожегівської сільської ради Павловою І.І.

Крім того, в листі лісничого Володарського лісництва ОСОБА_2 від 11.12.2009 р. вих. №890 зазначено, що в ході перевірки було виявлено, що, дійсно, по команді голови сільської ради села Ожегівка на огорожу кладовища були зрізані дерева вільхи в кв.67 вид 6 в кількості двадцяти одного дерева.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що в матеріалах справи відсутні докази наявності вини Фермерського господарства ОСОБА_1 «Відродження» у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу у вигляді самовільної вирубки дерев, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 28905,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно зясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Судові витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача - Державну екологічну інспекцію в Київській області, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства ОСОБА_1 «Відродження» задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2011 р. у справі №9/068-11 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Державної екологічної інспекції в Київській області (03680, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 4, ідентифікаційний код 34978935) на користь Фермерського господарства ОСОБА_1 «Відродження» (09332, Київська обл., Володарський район, с. Ожегівка, вул. Шевченка,32, ідентифікаційний код 23573603) 144 (сто сорок чотири) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

Матеріали справи №9/068-11 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя

Судді