Постанова № 19174244, 09.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2011 р. Справа № 5005/2122/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г.- головуючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргуСуб"єкта підприємницької діяльності

фізичної особи ОСОБА_4

на рішення господарського суду Дніпропетровської

області від 12.04.2011 року

та постановуДніпропетровського апеляційного

господарського суду від 18.08.2011 року

у справі№ 5005/2122/2011

господарського судуДніпропетровської області

за позовомНауково - виробничої дослідної агрофірми

"Наукова"

до Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4

провизнання договору оренди розірваним

та зобов"язання звільнити приміщення

за участю представників:

позивача - не з"явились

відповідача - не з"явились

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2010 року Науково - виробнича дослідна агрофірма "Наукова" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 про визнання розірваним договору оренди нерухомого майна № 09-09-ор від 01.01.2009р., укладеного між сторонами, та зобов'язання відповідача звільнити належне позивачу нерухоме майно - нежитлове приміщення магазину, площею 194,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2011 року (суддя Широбокова Л.П.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 року (судді: Білецька Л.М., Логвиненко А.О., Стрелець Т.Г.), замінено позивача Науково - виробничу дослідну агрофірму "Наукова" на правонаступника Державне підприємство “Науково - виробнича дослідна агрофірма “Наукова” Національної академії аграрних наук України; щодо вимог про визнання договору оренди нерухомого майна № 09-09-ор від 01.01.2009р. розірваним провадження у справі припинено; зобовязано Суб"єкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_4 звільнити (виселити) на користь Державного підприємства “Науково - виробнича дослідна агрофірма “Наукова” Національної академії аграрних наук України нерухоме майно нежитлове приміщення магазину, площею 194,7 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1; стягнуто з Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 на користь Державного підприємства “Науково - виробнича дослідна агрофірма “Наукова” Національної академії аграрних наук України витрати по сплаті державного мита у розмірі 42,50 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

В касаційній скарзі Суб"єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_4 просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що суди першої й апеляційної інстанцій повно й обєктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази сторін.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 01.01.2009 року між Науково-виробничою дослідною агрофірмою "Наукова" (орендодавець) та Суб"єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_4 (орендарем) укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №03-09-ор, за яким позивач за актом приймання передачі нерухомого майна від 26.12.2008 року передав відповідачу у строкове платне користування приміщення магазину, площею 197,4 кв. м., розміщене за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 5.4. договору відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна.

Відповідно до п. 11.3. договору зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору впродовж одного календарного місяця з моменту завершення строку дії договору, останній автоматично продовжує свою дію на такий же строк.

Пунктом 11.1. договору встановлено строк його дії до 31.12.2009 року включно, а після закінчення терміну договір автоматично пролонговано до 31.12.2010 року на підставі п. 11.3. та за відсутності заперечень сторін.

В листах від 08.10.2010 р., від 19.11.2010 р. та від 22.01.2011 р. позивач повідомив відповідача про свої заперечення щодо пролонгації цього договору у звязку із закінченням строку його дії та невиконанням відповідачем взятих на себе зобовязань по здійсненню ремонту орендованого майна та встановив строк для звільнення орендованого приміщення і повернення по акту приймання-передачі майна до 26.01.2011 р., які залишено останнім без задоволення.

Позовні вимоги мотивовані безпідставним перебуванням відповідача у приміщенні після припинення дії договору № 03-09-ор від 01.01.2009 року. В зв"язку з зазначеним позивач просив зобов"язати відповідача звільнити орендовані приміщення магазину, площею 197,4 кв. м., розміщені за адресою: АДРЕСА_1. Водночас, позивачем заявлено вимогу про визнання розірваним вищевказаний договір оренди.

Згідно cтатті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 763 цього ж Кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частинами 2, 3 статті 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Водночас, вищезазначені листи позивача свідчать про наявність його заперечень щодо продовження терміну дії договору оренди або його укладення на невизначений термін.

Посилаючись на вищезазначені норми Цивільного кодексу України, якими встановлено обовязок відповідача звільнити приміщенням після припинення дії договору, місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, обгрунтовано визнав підставними вимоги позивача щодо обов"язку відповідача звільнити займані приміщення.

Разом з тим, суд першої інстанції на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України дійшов вірного висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про визнання договору оренди нерухомого майна №09-09-ор від 01.01.2009 р. розірваним, оскільки такі вимоги фактично є вимогами про встановлення факту, який має юридичне значення.

Відповідна вимога про визнання договору розірваним не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належать повноваження щодо встановлення наявності чи відсутності фактів, що мають юридичне значення, на відміну від місцевих загальних судів, які розглядають справи за заявами про встановлення наявності чи відсутності фактів, що мають юридичне значення, в окремому провадженні.

Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

В зв"язку з зазначеним, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги щодо порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, а тому є безпідставними.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 року у справі № 5005/2122/2011 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик О.А. Подоляк