Постанова № 19173840, 07.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"07" листопада 2011 р. Справа № 5023/1016/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:           Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:          

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів           Доповідач –Жаботина Г.В.Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківгаз"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2011р.

у справі № 5023/1016/11 Господарського суду Харківської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз"

до Підприємства "Бенефіт" Харківської обласної ради "Союзу організацій інвалідів України"

про стягнення коштів в сумі 4487518,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Харківгаз" (правонаступник –Публічне акціонерне товариство "Харківгаз") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом ( з урахуванням збільшення позовних вимог) до Підприємства "Бенефіт" Харківської обласної ради "Союзу організацій інвалідів України" про стягнення заборгованості в розмірі 4538343,67грн. за поставлений згідно з умовами договору газ, в тому числі 2463610,78 грн. основний борг, 1723334,82 грн. пеня за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, 233142,75 грн. штраф за порушення умов сплати понад 30 днів, 89926,49 грн. - інфляційні втрати, 28328,79 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.04.2011 року (суддя Сальнікова Г.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2011р. (судді: Лакіза В.В., Бородіна Л.І., Хачатрян В.С.), у задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено; у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача відмовлено. Позов задоволено частково. Стягнуто з Підприємства “Бенефіт” Харківської обласної ради Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України” на користь Відкритого акціонерного товариства “Харківгаз”1443610,78 грн. основної заборгованості, 144020,95 грн. пені, 233142,75 грн. штрафу, 89926,49 грн. інфляційних втрат, 28328,79 грн. –3% річних, 25500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. В частині основного боргу у розмірі 1020000,00 грн. провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення 1579313,87 грн. пені відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 551, 629 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати в частині відмови у стягненні пені в розмірі 1579313,87 грн. та задовольнити в цій частині позовні вимоги.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Господарськими судами встановлено:

01.11.2010 року між позивачем та відповідачем укладений договір №12п-342ГК, відповідно до якого постачальник - позивач зобов’язується передати у власність споживача - відповідача природний газ на умовах даного договору.

У відповідності до п. 5.1 договору споживач здійснює оплату планових місячних обсягів газу шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу запланованих для поставки за п’ять банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем, в якому здійснювалося постачання газу.

Пунктом 7.2 договору №12П-342ГК від 01.11.2010 року передбачено, що в разі не оплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 5.1. даного договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі 0,5 % від суми прострочення платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення платежу понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, передавши протягом листопада 2010 року природний газ в загальному обсязі 107,572 тис. куб. м. на загальну суму 3330610,78 грн.. Проте, відповідач, в свою чергу, не виконав своєчасно та належним чином взяті на себе зобов'язання щодо оплати, внаслідок чого на час звернення позивача з позовом у відповідача утворилась заборгованість в сумі 3330610,78 грн.

На час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем частково заборгованість погашена, а саме на суму 1020000,00 грн., тому господарський суд припинив провадження у справі на підставі ст. 80 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення 1020000,00 грн. основного боргу, оскільки між сторонами в цій частині відсутній предмет спору.

Таким чином, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 1443610,78 грн.

Оскільки відповідачем проводились розрахунки за спожитий газ несвоєчасно та не в повному обсязі, то позивачем на суму основного боргу були нараховані 1723334,82 грн. пені, 233142,75 грн. штрафу за порушення умов сплати понад 30 днів, 89926,49 грн. - інфляційних втрат, 28328,79 грн. - 3% річних.

Господарські суди визнали подані позивачем розрахунки сум штрафу, річних та інфляційних втрат правильними.

Щодо розрахунку суми пені, то господарські суди відзначили, що з огляду на положення ст.ст. 231, 343 Господарського кодексу України пеня повинна обчислюватися з урахуванням розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня. За розрахунком суду до стягнення підлягає пеня у розмірі 144020,95 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями частини 1 пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України, яка кореспондується з пунктами 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, однак, при стягненні він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

З урахуванням викладеного, господарські суди попередніх інстанцій правомірно відмовили в позові в частині стягнення пені в розмірі 1579313,87 грн., задовольнивши при цьому позовні вимоги в іншій частині.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2011р. у справі № 5023/1016/11 –без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я. СуддяЖаботина Г.В.

Суддя Ковтонюк Л.В.