Постанова № 19173751, 09.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2011 р. Справа № 5004/979/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А.,

суддіКондратової І.Д.,

суддіСтратієнко Л.В.,

за участю представників сторін від позивачаОСОБА_1 пред. за дов.; від відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 пред. за дов.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкобанк"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2011р.

у справі № 5004/979/11 Господарського суду Волинської області

за позовомНаціонального банку України в особі Управління Національного банку України у Волинській області

доПублічного акціонерного товариства "Західінкобанк"

простягнення 14115364,49 грн. ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 р. Національного банку України (надалі - НБУ) в особі Управління НБУ у Волинській області звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Публічного акціонерного товариства (надалі ПАТ) "Західінкобанк" про стягнення 14115364,49 грн. заборгованості за кредитним договором № 11 від 20.11.2008 р.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 16.07.2011 р. (суддя Бондарєва С.В.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 3950506,74 грн., в т.ч. 3920932,03 грн. - відсотків, 29574,71 грн. - пені, 12426,13 грн. - державного мита і 115,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення. В частині стягнення пені в розмірі 2927896,23 грн. та заборгованості по відсотках у розмірі 7236961,52 грн. - відмовлено.

Рівненський апеляційний господарський суд, не погоджуючись з позицією суду першої інстанції, скасував рішення Господарського суду Волинської області від 16.07.2011 р. в частині відмови в стягнення 2927896,23 грн. пені та прийняв нове рішення, яким позов в цій частині задовольнив повністю. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для зменшення розміру пені, оскільки надання кредиту на фінансове оздоровлення відповідача, призначення з цією ж ціллю у банку тимчасової адміністрації не є винятковими обставинами.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення Господарського суду Волинської області від 16.07.2011р., ПАТ "Західінкомбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 р. та залишити без змін рішення Господарського суду Волинської області від 16.07.2011 р. у справі № 5004/979/11.

НБУ в особі Управління НБУ у Волинській області надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2011р. залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу (надалі ГПК) України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 20.11.2008 р. між НБУ в особі Управління НБУ у Волинській області (кредитор) та КБ "Західінкомбанк" ТзОВ (правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк") був укладений кредитний договір № 11, відповідно до якого Національний банк надав банку кредит в сумі 44500000,00 грн. зі сплатою 17% річних до 04.11.2009 р.

31.12.2009 р., на виконання постанови Правління НБУ № 684 від 18.11.2009 р. "Про пролонгацію строку дії кредитних договорів, зміну процентної ставки та перенесення терміну сплати нарахованих відсотків за користування кредитами" за додатковим договором до кредитного договору № 11 від 20.11.2008 р. сторонами були внесені зміни, та визначено строк повернення кредитних коштів до 03.11.2010 р. зі сплатою відсотків у розмірі 18% річних, з відстрочкою їх сплати до 01.03.2010 р.

22.04. 2010 р. на виконання НБУ № 47 від 04.02. 2010 р. "Положення про рефінансування та надання Національним банком України кредитів банкам України з метою стимулювання кредитування економіки України на період її виходу на докризові параметри", між сторонами був укладений додатковий договір до кредитного договору № 11 від 20.11.2008 р., яким визначено розмір наданого кредиту в розмірі 43430000,00 грн., строк повернення кредитних коштів до 03.11.2010 р. зі сплатою відсотків у розмірі 12,25% річних.

18.05.2010 р. на виконання постанови Правління НБУ № 64 від 12.02.2010 р. з відповідачем був укладений додатковий договір до зазначеного кредитного договору, згідно якого відсотки за користування кредитом сплачуються одночасно з його виконанням, тобто до 03.11.2010 р. включно.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач свої зобов'язання виконав та надав відповідачу кредит в розмірі 4400000,00 грн., що підтверджується рахунком обліку кредиту КБ "Західінкомбанк" ТзОВ від 20.11.2008 р., проте відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитом. Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, керуючись 1048, 1054, 10561 Цивільного кодексу (надалі ЦК) України постановив рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3920932,03 грн. відсотків за користування кредитом. В стягненні 7236961,52 грн. відсотків судами було відмовлено, оскільки ПАТ "Західінкомбанк" в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 11 передав банку в заставу майнові права за кредитним договором № 2009/06-99 від 20.09.2006 р. та додатковими договорами до нього, а НБУ в особі Управління НБУ у Волинській області, скористувавшись своїм правом, звернувся до суду та за рішенням Господарського суду Волинської області по справі № 5004/552/11 від 11.05. 2011 р. було стягнуто на користь Національного банку України з ТОВ "Нафта-Панхім" 7236961,52 грн., тобто частину боргу ПАТ "Західінкомбанк" перед НБУ в особі Управління НБУ у Волинській області за кредитним договором № 11 від 20.11.2008 р.

В частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення з ПАТ "Західінкомбанк" на користь НБУ в особі Управління НБУ у Волинській області 3920932,03 грн. - відсотків, 29574,71 грн. пені та відмови в стягненні заборгованості по відсотках у розмірі 7 236 961,52 грн. постанова апеляційної інстанції не оскаржується, а тому не перевіряється судом касаційної інстанції, та підлягає залишенню без змін.

Предметом касаційного розгляду у даній справі є судові рішення в частині розгляду позовних вимог щодо стягнення 2927896,28 грн. пені.

Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу (надалі ГК) України та ст. 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно частин другої і третьої ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За приписами ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Відповідно до пункту 2.4. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994р. №02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України), арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши відсутність негативних наслідків для позивача від порушення відповідачем договірних зобов'язань, ступінь виконання зобов'язання боржником та незначний термін прострочення, а також, врахувавши обставини фінансового становища відповідача, призначення тимчасової адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у період з 13.02.2009 р. по 12.02.2010 р. та цільове призначення кредиту, правомірно та обґрунтованого скористався правом, наданим ч.3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України та п.3 ст. 83 ГПК України, та зменшив розмір пені до 29574,71 грн.

Натомість, суд апеляційної інстанції в порушення ст. ст. 43, 99, 101, 104, 105 ГПК України, не спростувавши доводи суду першої інстанції про відсутність негативних наслідків для позивача від порушення відповідачем договірних зобов'язань, а також встановлені місцевим господарським судом обставини щодо недоведення позивачем наявності збитків внаслідок несвоєчасного виконання банком зобов'язань за кредитним договором, дійшов власних помилкових висновків, які суперечать обставинам справи та вимогам законодавства, про відсутність підстав для зменшення розміру пені. Здійснена апеляційним господарським судом неналежна юридична оцінка обставин справи призвела до неналежного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін та неправильного застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини, в зв'язку з чим постанова суду апеляційної інстанції в частині прийняття нового рішення про стягнення з ПАТ "Західінкомбанк" на користь НБУ в особі Управління НБУ у Волинській області 2927896,28 грн. пені. підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду в цій частині залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" задовольнити.

Скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2011р. у справі № 5004/979/11 в частині скасування рішення Господарського суду Волинської області від 06.07.11 р. у справі № 5004/979/11 про відмову у стягненні пені у розмірі 2927896,23 грн. та прийняття нового рішення про стягнення з ПАТ "Західінкомбанк" на користь Національного банку України в особі Управління Національного банку України у Волинській області 2927896,28 грн. пені., залишивши без змін в цій частині рішення Господарського суду Волинської області від 16.07.2011 р.

В решті постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2011р. у справі № 5004/979/11 залишити без змін.

Стягнути з Національного банку України в особі Управління Національного банку України у Волинській області (м. Луцьк, вул. Уградний узвіз, 4, код ЄДРПОУ 09303021) на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (м. Луцьк, пр. Перемоги, 15, код ЄДРПОУ 19233095) 14639,48 грн. державного мита з касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Волинської області видати наказ на виконання даної постанови.

Головуючий суддя Гончарук П.А.

СуддяКондратова І.Д.

СуддяСтратієнко Л.В.