Ухвала суду № 19173498, 09.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"09" листопада 2011 р. Справа № 5008/155/2011 Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Берегове Закарпатської області (далі ФОП ОСОБА_2),

на рішення господарського суду Закарпатської області від 12.04.2011 та

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.08.2011

зі справи № 5008/155/2011

за позовом ФОП ОСОБА_2

до Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Ужгород (далі відділення АМК),

про визнання недійсним рішення та

за зустрічним позовом відділення АМК

до ФОП ОСОБА_2

про стягнення 16 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.04.2011 (суддя Якимчук Л.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.08.2011 (колегія суддів у складі: суддя Галушко Н.А. головуючий, судді Краєвська М.В., Орищин Г.В.), у первісному позові відмовлено, а зустрічний позов задоволено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.09.2011 касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 повернуто на підставі пункту 2 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

ФОП ОСОБА_2 повторно звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 05.09.2011 б/н, в якій просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК від 28.12.2010 № 84. Скаржником також подано клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання касаційної скарги.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Статтею 45 і частиною першою статті 46 ГПК України, в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) передбачено, що заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом (крім випадків, встановлених законодавством) у порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні було встановлено Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито" (далі Декрет; на даний час втратив чинність).

Відповідно до підпункту "а" пункту 2 статті 3 Декрету ставку державного мита із позовних заяв майнового характеру встановлено в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ж з пунктом "б" пункту 2 статті 3 Декрету зазначено, що із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру, розмір державного мита становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами підпункту "г" пункту 2 статті 3 Декрету розмір ставки державного мита, зокрема, із касаційних скарг на рішення і постанови становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

У даному разі касаційна скарга ФОП ОСОБА_2 містить як вимоги щодо первісного, так і стосовно зустрічного позовів, отже, при поданні такої скарги мало бути сплачено державне мито в сумі 122,50 грн. (42,50 грн. + 80 грн.), фактично ж за квитанцією від 07.09.2011 перераховано лише 42,50 грн. мита.

Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України є підставою для повернення цієї скарги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Декрету сплачене ФОП ОСОБА_2 державне мито в сумі 42,50 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.

При цьому ФОП ОСОБА_2 слід враховувати, що 01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу на рішення господарського суду Закарпатської області від 12.04.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.08.2011 зі справи № 5008/155/2011 повернути фізичній особі підприємцю ОСОБА_2.

2. Повернути фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 державне мито в сумі 42,50 грн. Видачу довідки на повернення державного мита доручити господарському суду Закарпатської області.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов

Суддя В. Харченко