Постанова № 19162499, 31.10.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2011 року Справа № 5005/5357/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідача),

суддів: Логвиненка А.О., Чус О.В.

секретар судового засідання: Ревкова Г.О.

Представники сторін:

від позивача:представник у судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

від відповідача:представник у судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Приватного підприємства «Джерело»м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.11р. у справі № 5005/5357/2011

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Дніпропетровськ

до Приватного підприємства «Джерело»м.Дніпропетровськ

про стягнення 598500 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2011р. по справі № 5005/5357/2011 (суддя Юзіков С.Г.) позов задоволено. З приватного підприємства "Джерело" м. Дніпропетровськ стягнуто на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 598 500,00 грн. - боргу, 5 985,00 грн. витрат зі сплати державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначене рішення обґрунтоване тим, що позовні вимоги доведені належними доказами, відповідачем не надано доказів виконання договірних зобовязань, повернення коштів позивачу чи контррозрахунку.

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне підприємство «Джерело» звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2011 року, в позові відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази розірвання договору, ксерокопія фіскального чеку не є належним та достатнім доказом направлення претензії про сплату грошових коштів. Крім того, платіжні доручення теж не можуть бути належними доказами, оскільки в них міститься посилання на договір комісії №02-Б від 12.02.2001р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.11р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу. Слухання справи призначено в судовому засіданні на 12.10.11р. о 12:15год.

Розпорядженням секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 12.10.2011р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Стрелець (доповідач), суддів Логвиненка А.О., Чус О.В.

В судовому засідання 12.10.2011р. оголошено перерву до 31.10.2011р.

В судове засідання 31.10.2011р. не з`явилися представники сторін, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Враховуючи те, що 12.10.2011р. представники сторін були присутні в судовому засідання та надали свої пояснення, а також те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін, які не скористалися своїм правом з`явитись в судове засідання.

В судовому засіданні 31.10.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає враховуючи наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 12.02.08р. сторонами укладено договір № 02-Б, за яким Позивач зобовязався прийняти участь у фінансуванні будівництва частини Будівлі "крамниці непродовольчих товарів", Відповідач зобовязався, згідно з умовами даного договору, надати в узгоджені в даному договорі строки Замовнику за актом приймання передачі у власність нежитлові торгівельні приміщення загальною площею 45 м2 і 45 м2 , розташовані на другому поверсі Будівлі.

На виконання умов Договору, Замовник (Позивач) оплатив у повному обсязі суму фінансування будівництва, перерахувавши на рахунок Відповідача грошові кошти - 598 500,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжним дорученням № 01 від 12.03.2008р. та банківською випискою від 12.03.08р. на суму 300 000,00 грн.; платіжним дорученням № 02 від 04.04.08р. та банківською випискою від 04.04.08р. на суму 150 000,00 грн.; платіжним дорученням № 01 від 13.05.08р. та банківською випискою від 24.03.11р. на суму 5 000,00 грн.; платіжним дорученням № 04 від 15.05.08р. та банківською випискою від 16.05.08р. на суму 12 502,00 грн.; платіжним дорученням № 09 від 27.11.08р. та банківською випискою від 27.11.2008р. на суму 131 000,00 грн. Отже фінансування проведено Позивачем в обумовлені Договором строки.

Граничний термін виконання Відповідачем своїх зобовязань з передачі Позивачеві оплачених ним приміщень за Договором становив 31.08.09р., однак Відповідачем порушено строки виконання своїх зобовязань, передбачених п. 3.1.1.-3.1.3. Договору.

Приватне підприємство «Джерело»05.11.09р. отримало Свідоцтво № 0400000432, яким Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області засвідчила відповідність збудованого обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

19.11.2010р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією про виконання зобов'язання за спірним Договором або повернення сплачених за Договором коштів (поштова квитанція № 9623 від 19.11.10р.), яку Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутні докази розірвання договору, ксерокопія фіскального чеку не є належним та достатнім доказом направлення претензії про сплату грошових коштів, а платіжні доручення теж не можуть бути належними доказами, оскільки в них міститься посилання на договір комісії №02-Б від 12.02.2001р., судова колегія вважає надуманими та необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Джерело»м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.11р. у справі № 5005/5357/2011 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.11р. у справі № 5005/5357/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Т.Г. Стрелець

СуддяО.В.Чус

Суддя А.О.Логвиненко

Постанову виготовлено в повному обсязі 02.11.11р.