Рішення № 19162497, 08.11.2011, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2011 р.Справа № 12/96/5022-1367/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Френдій Н.А.

розглянув справу

за позовом Тернопільського транспортного прокурора, вул. С. Бандери, 6, м. Тернопіль в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, м. Київ в особі Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" вул. Гоголя,1, м. Львів

до Гусятинської селищної ради, вул.Пушкіна, 1, смт.Гусятин, Гусятинського району, Тернопільської області

За участю:

прокурора: старший помічник прокурора Житовецька О.А. (посвідчення №62 від 27.12.10р.);

представника позивача: юрисконсульт ОСОБА_1 (довіреність №НЮ-1042 від 24.10.11р.);

представник відповідача: не зявився

В судових засіданнях учасникам судового процесу розяснено права і обовязки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Тернопільський транспортний прокурор звернувся до господарського суду Тернопільської області із позовом в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до Гусятинської селищної ради про визнання за державою в особі Міністерства інфраструктури України (орган управління майном) право державної власності на обєкт нерухомого майна, який знаходиться у господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", що входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України, та розташований за адресою: вул.Б.Лепкого, 16, смт.Гусятин, а саме: будівлю смазкосховища (інвентарна картка №6) одноповерхова будівля загальною площею 22,3 кв.м.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що до складу ДТГО «Львівська залізниця»входить відокремлений підрозділ "Вагонне депо Тернопіль", який діє на підставі Положення та на балансі якого знаходиться незареєстрований об'єкт нерухомого майна смазкосховище одноповерхова будівля загальною площею 22,3 м2, побудована та введена в експлуатацію у 1944 році (інвентарна картка 6), який розташований за адресою: вул.Б.Лепкого, 16, смт.Гусятин і перебуває у господарському віданні ДТГО «Львівська залізниця»; оскільки відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» речові права на нерухоме майно підлягають обов'язковій державній реєстрації, 29 липня 2010 року відокремлений підрозділ «Вагонне депо Тернопіль»ДТГО «Львівська залізниця»звернувся до Гусятинської селищної ради із заявою про оформлення права державної власності на вказаний обєкт нерухомого майна; рішенням виконкому №293 від 13 жовтня 2010 року остання відмовила у наданні дозволу на оформлення свідоцтва на право власності через відсутність акту введення в експлуатацію закінченого будівництва обєкта; так як вказаний обєкт нерухомого майна побудовано у 1944р., документи про введення його в експлуатацію в залізниці відсутні, крім того, дана будівля розташована на земельній ділянці, яка знаходиться в смузі відведення залізниці і вагонним депо сплачується плата за землю.

Відповідач в судове засідання не зявився, однак надав суду документально обґрунтований відзив на позов в якому зазначив, що 30.08.2010р. у Гусятинській селищній раді була зареєстрована заява начальника вагонного депо І.В.Сороківського про оформлення свідоцтва про право власності на будівлю смазкосховища по вулиці Б.Лепкого, 16 в смт. Гусятин із підтверджуючими документами. У вищевказаних документах ніде не був зазначений технічний стан будівлі, ні час її будівництва та введення в експлуатацію, при цьому враховуючи представлені документи, виконавчий комітет Гусятинської селищної ради 16.09.2010 року прийняв рішення №331 і переніс розгляд справи начальника вагонного депо І.В.Сороківського про оформлення свідоцтва про право власності на будівлю смазкосховища по вулиці Б.Лепкого, 16 в селищі Гусятин на чергове засідання виконкому та рекомендував Сороківському І.В. представити акт введення в експлуатацію будівлі смазкосховища, проте, до 13.10.10 у виконавчий комітет Гусятинської селищної ради не були надані ні в телефонному, ні в письмовому режимі пояснення щодо часу будівництва будівлі смазкосховища, акту введення в експлуатацію чи причини відсутності вищевказаного документа, а відтак у позовній заяві до суду є дані про підприємство, де зазначено рік забудови 1944, а виконкому селищної ради така інформація не надавалась, тому враховуючи представлені документи, виконавчий комітет Гусятинської селищної ради 13.10.11 виніс рішення № 393 і відмовив в оформленні свідоцтва про право власності на будівлю смазкосховища по вулиці Б.Лепкого, 16 в селищі Гусятин через відсутність акту введення в експлуатацію. А також відповідач у відзиві не заперечує щодо винесення рішення на розгляд суду.

Ухвалою про порушення провадження у справі призначено судове засідання на 25.10.2011р., в якому оголошено перерву до 10год. 40хв. 08.11.2011р, для надання можливості позивачу надати додаткові матеріали.

Прокурор та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та пояснили, що акту введення в експлуатацію спірної будівлі немає і в них ніколи не було, оскільки дана будівля побудована у 1944 році, а також надали суду довідку №973 від 08.11.2011р. про те, що будівля смазкосховища знаходиться в межах полоси відводу лінії Гусятин-Пишківці від км.59+900 м. до км.78+554 м.; план "границ полосы ж.д. отвода линии" 1958р.; довідку класифікацію землекористувача та угідь земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні відповідача на території Гусятинської селищної ради згідно з формою 6-зем (га) держкомзему у Гусятинському районі №285 від 01.11.11р.

Відповідач у судовому засіданні 25.10.2011р. підтримав доводи викладені у відзиві на позов та пояснив, що фактично не заперечує, щодо оформлення свідоцтва про право власності на стірну будівлю позивачем, однак останньому було відмовлено вк даному праві, через неподання акту введення в експлуатацію спірної будівлі.

Після перерви, в судове засідання 08.11.11р. відповідач не зявився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце слухання справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, судом встановлено наступне:

Як слідує з матеріалів справи, відокремлений підрозділ “Вагонне депо Тернопіль” ДТГО “Львівська залізниця ” 29 липня 2010 року звернувся до Гусятинської селищної ради із відношенням (заявою) №437 про оформлення права державної власності на обєкт нерухомого майна,який знаходиться на балансі ВП “Вагонне депо Тернопіль” - будівлю смазкосховища, що розташована за адресою: вул. Б.Лепкого, 16 в смт. Гусятин.

Рішенням виконавчого комітету Гусятинської селищної ради від 13.10.2010р. №393 позивачу відмовлено у наданні дозволу на оформлення свідоцтва про право власності на обєкт нерухомого майна через відсутність акту введення в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта.

За відсутності повного пакету правовстановлюючих документів для державної реєстрації речового права на нерухомість, позивач звернувся з позовом до суду про визнання права державної власності на вищезгаданий обєкт. Вказані дії позивача повністю узгоджуються з вимогами ст.ст. 16, 392 Цивільного кодексу України.

Згідно з нормами Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень ”, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.05.2002р., речові права на нерухомість, що знаходиться на території України, підлягають обовязковій державній реєстрації, що і зумовило прокурора подати позов про визнання права власності.

Господарський суд, оцінивши подані учасниками судового процесу докази в сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця", вул. Гоголя,1, м. Львів є юридичною особою державної форми власності і включене до Єдиного державного Реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 01059900, що підтверджується довідкою АА № 296150 з ЄДРПОУ від 14.09.2010р. Головного управління статистики у Львівській області.

У пункті 1.1 Статуту Державного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця ” передбачено, що дана Залізниця створена згідно із ст.ст. 1, 4 Закону України “Про залізничний транспорт ”, заснована на державній власності і входить до сфери управління Міністерства транспорту та звязку України (Органу управління майном) та підпорядкована Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Відповідно до ч.3 ст.73, ч.2 ст.74 ГК України, ч.1 ст.5 Закону України "Про залізничний транспорт", п. 4.1., п. 4.2. Статуту ДТГО "Львівська залізниця" майно Залізниці становлять виробничі і невиробничі фонди, а також цінності, вартість яких відображається у балансі Залізниці. Майно Залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту.

Згідно ч.3 ст. 136 Господарського кодексу України, щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

У відповідності до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень ” визначено перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на обєкти нерухомого майна, одним із таких документів є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно.

Як слідує із матеріалів справи, а саме: інвентарної картки обліку основних засобів на будівлю смазкосховища №6, площею 22,5м2, виготовленої Гусятинським районним комунальним БТІ інвентарної справи на цей обєкт нерухомості, довідки ВП «Вагонне депо Тернопіль»від 22.09.2011р. №827, вищенаведений обєкт знаходиться на балансі ВП “Вагонне депо Тернопіль” ДТГО “Львівська залізниця ”, при цьому позивачем сплачується земельний податок, про що свідчать наданий останнім податковий розрахунок земельного податку. Також як вбачається з довідки ВП "Вагонне депо Тернопіль" №973 від 08.11.2011р. та Плану "Границ полосы ж.д. отвода линии Гусятин-Пышковцы" від 1958р. будівля смазкосховища знаходиться в межах полоси відводу лінії Гусятин-Пишківці від км.59+900 м. до к5м.78+554м.

У листі Архівного відділу Гусятинської районної державної №336 від 01.08.2011р. зазначено, що документи вагонного депо в архівний відділ не поступали, акту введення в експлуатацію на будівлю смазкосховища яке розташоване за адресою: смт.Гусятин, вул.Б.Лепкого, 16, не поступало, а також, що в документах Гусятинської селищної ради за 1946-1949 роки, акту введення в експлуатацію на будівлю смазкосховище не значиться і документи Гусятинської селищної ради за 194-1945 роки в Гусятинський архівний відділ не поступали.

Інших правовстановлюючих документів, які б давали можливість провести державну реєстрацію обєкта нерухомості в порядку, передбаченому Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, позивачем не представлено за їх відсутністю чи незбереження.

Враховуючи те, що майно будівля смазкосховища одноповерхова будівля загальною площею 22,5 м2, побудовано та введено в експлуатацію, згідно інвентарної картки №6 у 1944 році, знаходиться у господарському віданні ДТГО “Львівська залізниця ”, розташоване за адресою: вул..Б.Лепкого, 16, смт.Гусятин, Тернопільської області, згідно Статуту ДТГО "Львівська залізниця" є державною власністю і перебуває у повному господарському віданні Державного територіально галузевого обєднання “Львівська залізниця ” у відповідності до чинного законодавства та на законних підставах, і як майно залізничного транспорту до комунальної власності не передавалось (Перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно територіальної одиниць (комунальної власності)), затвердженого Постановою Кабміну України від 05.11.1991р за №311, доказів подання претензій третіми особами на цей обєкт нерухомості суд не володіє, а також приймаючи до уваги, що в порушення вимог Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.05.2002р. з наступними змінами і доповненнями, ця будівля при введені її в експлуатацію ще в 1944 році, не пройшла державну реєстрацію, а Гусятинська селищна рада не оспорює право держави на це майно, тому господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтовано заявленими, доведеними у встановленому законом порядку.

Однак, згідно приписів статей 1, 16, 392 ЦК України позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин (фізична, юридична особи, держава, територіальна громада), який вважає себе власником чи суб'єктом права повного господарського відання або права оперативного управління певним майном.

Відповідно до приписів статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

При цьому, належить враховувати, що відповідно до приписів статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", цей вищий орган у системі органів виконавчої влади здійснює відповідно до закону управління об'єктами державної власності, делегує в установленому законом порядку окремі повноваження щодо управління зазначеними об'єктами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.

Відтак, Міністерство інфраструктури України з урахуванням наведених норм права наділено правом на звернення у суд з позовом про визнання права власності, разом з тим, приписами статі 16 Цивільного кодексу України, яка визначає способи захисту цивільних прав та інтересів, і статті 392 цього кодексу, яка також визначає право на пред'явлення позову про визнання права власності, не передбачено, що такий захист має здійснюватись шляхом визнання такого права у певній конкретній особі, у даному випадку в особі Міністерства інфраструктури України.

Згідно приписів статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відтак, у господарського суду Тернопільської області відсутні правові підстави для визнання такого права в особі Міністерства інфраструктури України, тому слід визнати за державою Україна право власності на будівлю смазкосховища, що знаходиться у господарському віданні ДТГО “Львівська залізниця” та розташована за адресою: вул.Б.Лепкого, 16, смт. Гусятин, Тернопільської області.

У відповідності до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати право державної власності за державою Україна на будівлю смазкосховища (інвентарна картка №6) одноповерхова будівля загальною площею 22,5 м2 , яка введена в експлуатацію у 1944р.), що знаходиться у господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" та розташована і за адресою: вул..Б.Лепкого, 16, смт.Гусятин, Тернопільської області.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 14 листопада 2011р. через місцевий господарський суд

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8744

СуддяН.А. Френдій