Рішення № 19162415, 04.10.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2011 р.Справа № 7/60/5022-1012/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >

розглянув справу

позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром", вул. С. Будного, 3, м. Тернопіль, 46001

до відповідача: Дочірнього підприємства Торгова фірма "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб", вул. С. Будного, 3а, м. Тернопіль, 46027

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність№ б/н від 05.08.2011р.

відповідача: Криль Марія Яремівна, наказ № 7 від 23.09.2010 р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" звернулось з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства Торгова фірма "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб" 216931,40 грн., з яких: 200000,00 грн. - борг, 3731,40 грн. - 3 % річних, 13200,00 грн. - індекс інфляції .

Сторони повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до ст. 64 ГПК України.

Учасникам судового процесу в засіданні розяснено їх права і обовязки передбачені ст. 22 ГПК України.

В судових засіданнях з 08.08.2011р. до 02.09.2011р., та з 19.09.2011р. по 04.10.2011р. на підставі ст. 22 ГПК України оголошувалися перерви для надання можливості сторонам подати витребувані документи в підтвердження заявлених вимог та заперечень .

Відповідач позовні вимоги визнав, при цьому зазначає що підприємством для оплати акцій було видано простий вексель АА№2119387 на суму 200 000,00грн. який 01.12.2010р. предявлений до оплати, але в звязку з важким фінансовим становищем підприємство не мало можливості оплатити вексель , на підтвердження чого подав Довідку №20-0000-101-/1002 від 16.09.2011р. Базового відділення Тернопільської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", згідно якої станом на 16.09.2011р. на рахунку ДП ТФ " Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб" кошти відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановлено:

- відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі, так як у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем,порядок оплати якого регулюється вексельним законодавством.

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" в особі директора Токаренка Ю.М., який діяв на підставі Статуту (далі Продавець) від імені та в інтересах якого на підставі договору доручення № Б120-1110 від 18.11.2010р. діє ТзОВ " ГудвіллМакс" в особі виконавчого директора Заболотюк С.О. , який діяв на підставі статут (далі Повірений) та Дочірнім підприємством торгова фірма "Тернопільторгхліб" Відкритого акціонерного товариства "Тернопільхліб" в особі виконавчого директора Криль М. Я., яка діяла на підставі статуту (далі Покупець) укладено 18.11.2010р. договір купівлі-продажу цінних паперів № Б121-110 (далі Договір), відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобовязання:

- Продавець продає цінні папери (далі ЦП), а саме Акції іменні прості в кількості 141604 штуки, загальною вартістю 915307,34грн., номінальною вартістю за 1штуку- 0,25 грн. (п.1.1,12. умов договору);

- сума договору сплачується з розрахункового рахунку Покупця на розрахунковий рахунок Продавця в безготівковій формі протягом 30 банківських днів наступних за днем підписання договору, також сторони передбачили можливу оплату простими векселями (п. 2.1 умов договору);

- Продавець зобов'язаний протягом 10 банківських днів з моменту підписання даного договору, забезпечити виконання всіх дій необхідних для реєстрації переходу права власності на цінні папери в межах депозитної системи України, з рахунку Продавця в ЦП на рахунок в ЦП Покупця, передати до зберігання Продавця розпорядження про передачу ЦП та на вимогу Покупця надати копію розпорядження Покупцю. Підтвердженням факту переходу прав власності на ЦП є списання таких з рахунку Продавця та зарахування ЦП на рахунок Покупця у зберігача Покупця(п.2.3 договору);

- Покупець зобов'язаний протягом 3 банківських днів, наступних за днем виконання Продавцем п.2.3 договору передати до зберігача Покупця розпорядження про зарахування ЦП на рахунок в ЦП та на вимогу Продавця надати копію розпорядження Продавцю. Покупець набуває права власності на ЦП з моменту реєстрації переходу права власності на ЦП ( п.п. 2.4.2.5 умов договору);

- згідно п.7.1 договору такий вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України сторони повинні належним чином та в установлений договором чи законом строк виконувати взяті зобовязання.

На виконання умов договору, Продавцем 01.12.2010р. передано цінні папери в кількості 141604,що підтверджується випискою АТ"Укрінбанк" про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №309532 ТОВ"Тернопільхлібпром",а Покупцем прийнято цінні папери у власність 01.12.2010р., підтвердженням чого є виписка АТ"Райффайзен Банк Аваль" про стан рахунку у цінних паперах №501063 Дочірнього підприємства Торгова фірма "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб".

З метою виконання взятих на себе грошових зобовязань за договором № Б121-110 від 18.11.2010р. відповідачем, відповідно до п.2.1 договору, видано позивачу 01.12.2010р. простий вексель АА№2119387 на суму 200 000,00грн., оплата якого передбачена "за предявленням".

Вексель оформлений у відповідності до вимог ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" та ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", а саме у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту

Відповідно до ст. 194 ЦК України та ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця та визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником, та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, тобто здійснення посвідчених цінним папером прав можлива тільки за умови його пред'явлення.

Згідно ч. 1 ст. 34 Уніфікованого Закону „Про переказні векселі та прості векселі", простий вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні та повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання ( дана норма застосовується до простого векселя згідно ст.77 Уніфіковоного закону).

Позивачем 01.12.2010р. предявлено, а Дочірнім підприємством Торгова фірма "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб" прийнято до виконання простий вексель АА№2119387 на суму 200000грн., про що складено Акт предявлення векселя до виконання від 01.12.2010р., який підписаний Предявителем та Векселедавцем, підписи яких скріплені печатками сторін .

Згідно ст. ст. 43, 53, 77, 78 Уніфікованого закону, векселедержатель має право предявити позовні вимоги до векселедавця в разі, якщо не було здійснено платежу за векселем, в межах строків позовної давності,а саме протягом трьох років,які обчислюються від дати настання строку платежу (ст.70 Уніфікованого закону).

Під правом вимоги за векселем розуміється право векселедержателя заявити позов згідно статей 47, 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Як випливає з матеріалів справи, та не оспорюється відповідачем ,останній суму за предявленим векселем не оплатив , а тому позов в частині стягнення 200000грн. підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені.

В частині позовних вимог щодо стягнення 13600,00грн. грн. інфляційних нарахувань та 3731,40грн. - 3% річних,заявлених відповідно до ст. 625 ЦК України,в позові відмовляється оскільки не передбачені вексельним законодавством.

Так, згідно з частиною третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Аналогічний припис міститься у частині другій статті 17 Закону України "Про міжнародні договори України".

Отже, позивач вправі у судовому порядку вимагати стягнення заборгованості за простим векселем в порядку передбаченому Уніфікованим законом, який запроваджено Женевською конвенцією 1930 року до якої приєдналася Україна згідно Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" від 06.07.1999р.

При цьому слід зазначити, що норми Цивільного кодексу України до правовідносин, пов'язаних з вексельним обігом, можуть бути застосовані лише у тій частині, яка не врегульована Нормами вексельного законодавства.

Оскільки, зобовязання дочірнього підприємства перед ТОВ "Тернопільхлібпром", із сплати коштів за договором купівлі продажу цінних паперів припинилися на суму виданого векселя -200000 грн., в силу ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", тому до даних правовідносин застосовуються норми ст. 48 Уніфікованого закону, яка передбачає відповідальність за порушення строків оплати векселя та право держателя векселя вимагати стягнення :

1/ суми неакцептованого або неоплаченого переказного векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені. Відповідно до ст. 5 Уніфікованого закону,у переказному векселі, який підлягає оплаті відразу після пред'явлення або у визначений строк після пред'явлення, трасант може обумовити, що на суму, яка підлягає оплаті, будуть нараховуватися відсотки,при цьому відсоткова ставка повинна бути вказана у векселі, при відсутності такої вказівки умова вважається ненаписаною. Зміст простого векселя не містить вказівки про сплату відсотків.

2/ відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу, які нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову та від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно (ч. 4 ст.2 Закону "Про обіг векселів в Україні");

3/ витрати, пов'язані з протестом і пересиланням повідомлень, а також інші витрати, до яких належать: витрати з опротестування векселя (державне мито, оплата послуг нотаріуса); витрати на відправлення повідомлення (рекомендованого або цінного листа для опротестування векселя); судові та інші прямі витрати кредитора, які він поніс внаслідок невиконання вексельного зобов'язання і зв'язок яких зі стягненням заборгованості за векселем можна встановити та довести. Такої правової позиції дотримується Пленум Верховного суду України у постанові від 08.06.2007 № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів".

Таким чином, у вирішенні даного спору про стягнення заборгованості за простим векселем, три проценти річних та інфляційні нарахування,повязані із невиконанням грошових зобовязань, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, не стягуються .

Державне мито та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу ,на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру сумі задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково .

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Торгова фірма "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб", вул. С. Будного, 3а, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 30248899 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром", вул. С. Будного, 3, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 30836947 - 200000,00грн. заборгованості, 2000 грн. державного мита та 200 грн. інформаційних витрат.

Видати наказ.

3. В частині стягнення 13600,00грн. грн. інфляційних нарахувань та 3731,40грн. - 3% річних , відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення (18.10.2011 р.), через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8377

СуддяМ.С. Стадник