Рішення № 19161588, 10.11.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2011 р.Справа № 5013/1826/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу 5013/1826/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія", м. Київ

до відповідача: фермерського господарства "Світанок", м. Мала Виска, Маловисківського району, Кіровоградської області

про стягнення 12075,30 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 , довіреність № 05/11 від 04.01.11 ;

від відповідача - участі не брали ;

Про час і місце проведення судового засідання відповідач належним чином повідомлений за юридичною адресою, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення від 02.11.2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фермерського господарства "Світанок" основного боргу в сумі 8485,22 грн, інфляційних втрат в сумі 2812,66 грн, три відсотка річних в сумі 777,42 грн, всього - 12075,30 грн, згідно до договору поставки № 23/8/2 від 14.01.2008 року.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалами суду документів не подав. Позовні вимоги ні по суті, ні по розрахунку не заперечив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" (продавець, позивач) та фермерським господарством "Світанок" (покупець, відповідач) 14.01.2008 року укладено договір поставки № 23/8/2 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1) продавець зобов'язався передати у власність покупцю у встановлений строк товар (мінеральні добрива, засоби захисту рослин, посівний матеріал), а покупець зобов'язався прийняти і своєчасно оплатити товар.

Згідно п. 2.1 Договору товар зазначений в п. 1.2 поставляється в кількості, асортименті передбаченому у Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 5.1 Договору сторони передбачили, що товар поставляється після 30% передоплати в сумі 4965,10 грн.

Розділом 6 Договору сторони узгодили ціну та порядок розрахунків. Покупець оплачує продавцю за товар, який підлягає поставці за даним Договором.

Загальна вартість договору складає: 16550,32 грн. Розрахунки за товар покупець здійснює в наступному порядку:

- 30% передоплата - 4965,10 грн до 01.02.2008 року;

- 11585,22 грн до 25.10.2008 року.

Остаточний розрахунок за товар повинен бути здійснений покупцем не пізніше 25.10.2008 року.

Пунктами 7.2, 7.3 Договору передбачено, що право власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцеві по накладній. Пунктом постачання є ДП "Новомиргородський Агрозахист", який знаходиться за адресою: вул. Залізнична, 8.

Даний Договір відповідно до п. 10.1, набрав чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем умов Договору.

Продавцем через повіреного ДП "Новомиргородський Агрозахист" (договір № 8/1 від 22.08.2003 року) поставлено покупцеві товар всього на загальну суму 16550,32 грн, що засвідчено накладною № 23/8/19 від 30.04.2008 року на суму 16550,32 грн, а також довіреністю серії ЯДЦ № 267629 від 30.04.2008 року.

Таким чином, з урахуванням п. 6.3 Договору, відповідач за отриманий товар повинен був розрахуватись до 25.10.2008 року включно.

Проте, відповідачем у справі зобов'язання по Договору в частині оплати отриманої виконав частково та не вчасно. Відповідач на виконання умов п. 5.1 Договору 28.01.2008 року перерахував 30% передоплати в сумі 4965,10 грн. Протягом вересня-листопада 2009 року відповідач перерахував позивачеві грошові кошти на загальну суму 3100,00 грн (04.09.2009 року - 500,00 грн; 16.10.2009 року - 1600,00 грн; 16.11.2009 року - 1000,00 грн).

За поданим до матеріалів справи позивачем розрахунком заборгованість відповідача станом на 03.10.2011 року складає 8485,22 грн.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вказаних обставин, а також тої обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 8485,22 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за прострочку виконання зобов'язань за Договором інфляційних втрат в сумі 2812,66 грн за період з 26.10.2008 року по 04.09.2009 року та з 17.11.209 по 03.10.2011 року; три відсотка річних в сумі 777,42 грн за період з 26.10.2008 року по 04.09.2009 року та за період з 17.11.209 року по 03.10.2011 року

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору

Враховуючи наведені вище правові норми, правомірність визначення позивачем періоду для нарахування збитків від інфляції та три відсотка річних, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 2812,66 грн та три відсотка річних в сумі 777,42 грн за вказані періоди, заявлені правомірно і підлягають задоволенню.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, відтак позовні вимоги господарським судом задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, ст.ст. 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства "Світанок" 26200, Кіровоградська область, Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Спортивна, 2/20 , код ЄДРПОУ 22226851 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" 03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 6а, код ЄДРПОУ 31109157 основного боргу в сумі 8485,22 грн, інфляційних втрат в сумі 2812,66 грн, три відсотка річних в сумі 777,42 грн, всього - 12075,30 грн та державне мито в сумі 120,75 грн та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у судах в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

Повне рішення підписано 15.11.2011 року.