Рішення № 19161367, 25.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/34025.10.11 Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомтовариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», м. Київ

до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ

про стягнення 2696,16 грн.

при секретарі судового засідання Білову М.В.

представники:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 23 від 24.10.2011 р.);

від відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі-відповідач) про стягнення 2696,16 грн., з яких 2152,32 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 500,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження та 43,84 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 2152,32 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України “Про страхування” та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми. З огляду на прострочення відшкодування шкоди позивачем, на підставі ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», нараховано відповідачу 43,84 грн. пені. Крім того, з метою визначення розміру матеріального збитку, позивачем проведено автотоварознавчу експертизу вартістю 500,00 грн., яку він також просить суд стягнути з відповідача. Всього ціна позову становить 2696,16 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином, відповідач про причини неявки представника суд не повідомив, відзив на позов до суду не направив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2010 р. між товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»та ОСОБА_3 укладено Договір № 202.10.2043131, за яким Позивачем застраховані майнові інтереси ОСОБА_3, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля ЗАЗ/TF48YP20, державний номерний знак НОМЕР_1. Вигодонабувачем за договором є ПАТ «Плюс Банк».

13 листопада 2010 р. о 09 годині 50 хвилин в м. Запоріжжі на греблі Дніпро-ГЕС трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗАЗ 110217, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля ЗАЗ/TF48YP20, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого відбулося пошкодження автомобілів, що підтверджується Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду Управління ДАІ Головного управління в м. Києві МВС України.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.12.2010 р. у справі № 3-4502/10 встановлено порушення ОСОБА_4 п. 10.1 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу .

Відповідно до Висновку № 1414 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу від 28.12.2010 року, складеного експертом-оцінювачем ОСОБА_5, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ЗАЗ/TF48YP20, державний номерний знак НОМЕР_1, складає 4029,72 грн.

Право на зайняття оцінкою дорожніх транспортних засобів ОСОБА_5 підтверджується Свідоцтвом Міністерства Юстиції України № 1218 від 29.02.2008 р., кваліфікаційним свідоцтвом аварійного комісара № 481 від 23.05.2003 року та свідоцтвом про підвищення кваліфікації аварійного комісара АК-ПК № 014 від 28.05.2009 року.

Відповідно до рахунку-фактури № СТ-0001224 від 25.11.2010 р. ТОВ «Запоріжжя-Авто»вартість проведеного відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ/TF48YP20, державний номерний знак НОМЕР_1, становить 3821,87 грн.

Відповідно до умов Договору № 202.10.2043131, укладеному між позивачем та ОСОБА_3, сторонами встановлено безумовну франшизу у розмірі 2,0%.

Страховим актом № 1321-1 від 27.01.2011 р., пошкодження транспортного засобу марки ЗАЗ/TF48YP20, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 13 листопада 2010 р. о 09 годині 50 хвилин в м. Запоріжжі на греблі Дніпро-ГЕС, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 2152,32 грн. (3821,87 грн. вартість відновлювального ремонту 1600,00 грн. безумовної франшизи Х 1.00000 коефіцієнт пропорційності Х 0,060 коефіцієнт фізичного зносу).

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно з п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Позивачем згідно з платіжним дорученням № 553 від 07 лютого 2011 року, копія якого наявна в матеріалах справи, здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 2152,32 грн.

Положеннями статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність власника автомобіля ЗАЗ 110217, державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_2, застрахована ВАТ НАСК «Оранта», згідно з Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1405891 від 19.03.2010 р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням Полісу № ВЕ/1405891 від 19.03.2010 р. відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником за цим полісом майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля ЗАЗ 110217, державний номерний знак НОМЕР_2.

11 березня 2011 р. Позивач звернувся до відповідача з Заявою № 1321 від 10.03.2011 р. про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, в сумі 2652,32 грн., з яких 2152,32 грн. страхового відшкодування та 500,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчої експертизи.

Відповідач відповіді на заяву не надав, відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір І типу).

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автомобілем марки ЗАЗ 110217, державний номерний знак НОМЕР_2, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВЕ/1405891 від 19.03.2010 р., то саме Відповідач зобов'язаний відшкодувати у повному обсязі шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Полісом № ВЕ/1405891 від 19.03.2010 р. встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), в розмірі 35000 грн. 00 коп.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2152,32 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 500,00 грн. витрат на проведення авто товарознавчої експертизи задоволенню не підлягають враховуючи, що Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не передбачено відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з проведенням авто товарознавчого дослідження.

Також позивач просить стягнути з відповідача 43,84 грн. пені, яка нарахована за період з- 14.03.2011 року по 22.08.2011 року.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання боржник повинен сплатити кредиторові пеню, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, цією нормою визначено, що пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1).

Відтак, пеня є способом відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду, а за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Згідно приписів статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином встановлений статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України перехід права вимоги, та його обмеження фактичними витратами визначає лише те, що у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди, особа, яка її завдала, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Разом з тим, зазначені приписи не обмежують позивача права компенсувати за рахунок відповідача у порядку, визначеному вказаними нормами права, витрати, та покласти на відповідача відповідальність у вигляді пені.

Отже, позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення пені, але враховуючи, що позивачеві відмовлено у позові про стягнення 500,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчої експертизи, згідно з вірним арифметичним розрахунком, здійсненим на підставі розрахунку, наданого позивачем, розмір пені становить 146,24 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 43,84 грн. в межах заявлених вимог.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код 00034186) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, код 36086124) 2152,32 грн. (дві тисячі сто пятдесят дві грн. 32коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 43,84 грн. (сорок три грн.. 84 коп.) пені, 83,09 грн. (вісімдесят три грн. 09коп.) витрат по сплаті державного мита та 192,25 грн. (сто девяносто дві грн. 25коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Шкурдова

Рішення підписано 28.10.11 р.