Рішення № 19161312, 25.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/17625.10.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Єврокомфорт Ком»

про стягнення 17459,83 грн.

Суддя Морозов С.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 4/2010 від 21.12.2011р.)

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 25 жовтня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврокар»(надалі Позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Єврокомфорт Ком»(надалі - Відповідач) заборгованості в сумі 17459,83 грн., в тому числі основний борг у сумі 15912,00 грн., втрат від інфляції в сумі 162,61 грн. та пені в сумі 1385,22 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обовязків за договором щодо поставки телевізора не виконав, сплачені позивачем кошти не повернув.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 07.10.2011р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд був призначений на 25.10.2011р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено усний договір згідно якого Позивач повинен був відпустити, а Відповідач прийняти товар.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення №4115 Позивачем 03 грудня 2010р. було перераховано Відповідачу грошові кошти в загальній сумі 15912,00 грн. в рахунок оплати за товар (Телевізор LG 55 Іе 5300 в кількості 1 шт.), що мав бути поставлений Відповідачем, згідно виставленого останнім рахунку на оплату №а0004917 від 30.11.2010р. (належним чином завірена копія міститься в матеріалах справи),.

Поставка товару Відповідачем Позивачу здійснена не була.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобовязання за договором щодо поставки телевізору належним чином не виконав, непоставив Позивачу телевізор на суму 15912,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно із частиною другою ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем була направлена Відповідачу притензія №216 від 08.02.2011р., в якій міститься вимога про повернення суми передоплати за непоставлений телевізор. Вказана вимога отримана Відповідачем 09.02.2011р., що підтверджується відміткою про отримання та пчаткою Відповідача на претензії (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Таким чином, Позивач скористався своїм правом вимоги щодо повернення суми попередньої оплати, направивши Відповідачу відповідну вимогу, а тому у Відповідача утворилася грошове зобовязання перед Позивачем щодо сплати 15912,00 грн. здійсненої ним попередньої оплати.

Відповідачем у строк, визначений частиною другою ст. 530 ЦК України, сума коштів в розмірі 15912,00 грн. не сплачена. Всього загальна сума збитків Відповідача перед Позивачем за оплачений але не поставлений товар, що виникли в результаті прострочення Відповідача, складає 15912,00 грн.

Факт наявності боргу в розмірі 15912,00 грн. Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, тому позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати за непоставлений товар визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Зважаючи на те, що розмір пені за невиконання відповідачем зобовязання по поверненню суми попередньої оплати в разі недопоставки товару, Договором між сторонами встановлений не був, а законодавством не встановлюється розмір пені за неповернення такої суми попередньої оплати, позовні вимоги про стягнення пені є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Посилання Позивача на положення ст. ст. 218, 230, 231, 232 ГКУ, ЗУ «Про відповідальність за порушення виконання грошових зобов'язань»є безпідставними, оскільки ні Договром ні Законом визначено розмір пені за неповернення суми попередньої оплати.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, а також зважаючи на відсутність контррозрахунку Відповідача, за порушення Відповідачем зобовязання щодо сплати суми попередньої оплати вартості непоставленого товару, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає сума інфляційних в розмірі 162,61 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 16074,61 грн., в тому числі 15912,00 грн. основного боргу, 162,61 грн. інфляційних втрат.

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 378,03 грн. (160,75 грн. державного мита та 217,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Єврокомфорт Ком»(ідентифікаційний код 35059152, адреса: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, корпус «А», р/р 260030254601 в ПАТ АБ «Євробанк», МФО 380355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар»(ідентифікаційний код 32384621, адреса: 03142, м. Київ, бул. Вернадського 34/1) 16074,61 грн. (шістнадцять тисяч сімдесят чотири гривні 61 копійку) основного боргу, 162,61 грн. (сто шістдесят дві гривні 61 копійку) інфляційних втрат, державного мита в сумі 160,75 грн. (сто шістдесят гривень 75 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 217,28 (двісті сімнадцять гривень 28 копійок). Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 27.10.2011р