Рішення № 19161313, 24.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/19124.10.11 За позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОМіТех"

простягнення 247080,40 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Тітов Ю.Ю. представник

від відповідача Олініченко Л.П. генеральний директор, Сущенко С.М. представник ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанк" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОМіТех" заборгованості у розмірі 247080,40 грн., у тому числі: 239282,84 грн. заборгованість за відсотками, 7124,23 грн. пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 673,33 грн. індекс інфляції (в остаточній редакції позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 128 від 21.09.2007 та додаткових угод до нього в частині повної та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що обовязок відповідача перед кредитором відсутній у звязку з його припиненням добровільним виконанням відповідачем рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2010 у справі № 10/308 та у звязку зі списанням 29.10.2010 всієї заборгованості відповідача за кредитним договором як безнадійної. Також відповідач зазначає, що його не було повідомлено про заміну кредитора у зобовязанні, а саме: філії "Шевченківське відділення ПАТ Промінвестбанк" його правонаступником філією "Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанк" внаслідок припинення її як балансового відділення.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

21.09.2007 між Закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОМіТех" (позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 128 (далі - Договір, кредитний договір).

За умовами вказаного Договору банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1 500 000,00 грн. Ліміт кредитної лінії зменшується за графіком, викладеним в п. 2.1 кредитного договору. Відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником щомісячно, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 17% річних (п. 3.2, 3.4 договору).

На виконання умов кредитного договору банк надав відповідачу кредит у сумі 1500000,00 грн.

Згідно з п. 2.2 Договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 3 вересня 2010 року.

Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2010 у справі № 10/308, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2011.

Сторонами були укладені договори про внесення змін № 1/43 від 19.03.2008, № 2/80 від 07.05.2008, № 3/138 від 23.06.2008, № 4/202 від 28.11.2008, № 5/29 від 09.04.2009, які є невідємними частинами договору та частково змінюють його умови.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2010 у справі № 10/308 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 21.09.2007 укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "ОМІТЕХ, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 21.09.2007 за реєстровим № Д-1639 та договором про внесення змін та доповнень до нього від 27.08.2009 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 21.09.2007 року за реєстровим № 1932, а саме: на нежилі приміщення (в літ. Б), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 51, загальною площею 316,80 кв.м для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за кредитним договором № 128 від 21.09.2007 у розмірі 1 690 206,15 грн. за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки, визначивши спосіб продажу предмета іпотеки шляхом надання ПАТ Промінвестбанк права його продажу будь-якій особі-покупцеві за ціною, що буде визначена субєктом оціночної діяльності на момент продажу предмету іпотеки.

Рішенням суду у справі № 10/308 стягнуто з відповідача заборгованість за Кредитним договором з урахуванням відсотків у розмірі 1 690 206,15 грн. станом на 29.07.2010.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем здійснено погашення заборгованості за Кредитним договором згідно рішення суду у справі № 10/308 лише 19.05.2011.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 10561 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У відповідності з п. 3.2 Кредитного договору в редакції Договору про внесення змін №4/202 від 28.11.2008 відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 26% річних.

Відповідно до п. 3.3 Кредитного договору нарахування банком відсотків починається з дати оплати розрахункового документа позичальника з позичково рахунку по день повного погашення кредиту на сум щоденного залишку заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 3.5 Договору в редакції Договору про внесення змін № 5/29 від 09.04.2009 у випадку порушення позичальником встановленого п. 2.1 цього Договору строку погашення кредиту позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 26% річних.

Відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно за період з першого до останнього календарного дня поточного місяця, а також в день кінцевого терміну погашення кредиту. Відсотки сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця (п. 3.4 Договору).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач у порушення зазначених норм законодавства та умов Кредитного договору свого зобовязання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом не виконав.

Оскільки заборгованість за Кредитним договором, яка утворилась станом на 29.07.2010, відповідачем сплачена лише 19.05.2011, у відповідача утворилась заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, розмір якої за розрахунком позивача за період з 08.09.2010 по 18.05.2011 становить 239282,84 грн.

Однак, позивачем при розрахунку відсотків за вересень 2010 року було допущено арифметичну помилку, а при розрахунку відсотків за листопад 2010 помилково зазначено, що у листопаді 31 календарний день, та, відповідно, і нараховано відсотки за 31 день.

Крім цього, судом встановлено, що до загальної суми заборгованості по відсотках позивачем включено 51887,16 грн. (3645,34+48241,82), які згідно з випискою з банківського рахунку відповідача були списані позивачем та враховані при стягненні з відповідача заборгованості по рішенню суду у справі №10/308.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача по відсоткам за користування кредитом за період з 08.09.2010 по 18.05.2011 за розрахунком суду становить 186432,70 грн.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач обставин, викладених позивачем, належними засобами доказування не спростував, доказів на спростування факту порушення ним зобовязань за Кредитним договором суду не надав.

Щодо твердження відповідача про те, що його не було повідомлено про заміну кредитора у зобовязанні, а саме: філії "Шевченківське відділення ПАТ Промінвестбанк" його правонаступником філією "Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанк" внаслідок припинення її як балансового відділення, то суд відзначає наступне.

Позивачем в судовому засіданні 18.10.2011 надано докази на підтвердження реорганізації філії "Шевченківське відділення ПАТ Промінвестбанк" в Шевченківське безбалансове відділення з підпорядкуванням філії "Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанк" та докази на підтвердження передачі філією "Шевченківське відділення ПАТ Промінвестбанк" кредитної документації, у тому числі по Кредитному договору № 128, укладеному з відповідачем, філії "Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанк".

Частиною 4 статті 64 Господарського кодексу України визначено, що підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Кредитний договір був укладений між відповідачем та Закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

Цивільна дієздатність юридичної особи визначена у ст. 92 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Філії "Шевченківське відділення ПАТ Промінвестбанк" та "Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанк" є структурними підрозділами банку без права юридичної особи.

Таким чином, кредитором за Кредитним договором № 128 є банк, а не його філії.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 7124,23 грн. та інфляційні втрати у розмірі 673,33 грн.

Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно з п. 5.3 Кредитного договору з несвоєчасну сплату сум кредиту та /або відсотків за користування кредитом, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобовязання зі сплати відсотків за користування кредитом не виконав, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобовязання передбачена Договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача.

Однак згідно з умовами Договору відсотки нараховуються банком щомісячно за період з першого до останнього календарного дня і сплачуються позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, тобто прострочення відповідача наставало з першого числа кожного наступного місяця, за який не було здійснено оплату відсотків.

Згідно з положеннями п. 3.6 Кредитного договору пеня нараховується з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені.

З розрахунку пені доданого до заяви про зменшення позовних вимог, вбачається, що пеня нараховувалась банком не з наступного дня після настання строку сплати відсотків за відповідний місяць, а з першого дня нарахування відсотків за вказаний місяць.

Тому за розрахунком суду, розмір пені за період, вказаний позивачем, становить 5036,20 грн., а не 7 124,23 грн., як вказує позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт неналежного виконання відповідачем зобовязання щодо сплати відсотків за користування кредитом встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОМіТех" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 51-Б, ідентифікаційний код 30524339) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12, , ідентифікаційний код 00039005)заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 186432 (сто вісімдесят шість тисяч чотириста тридцять дві) грн. 70 коп., пеню у розмірі 5036 (пять тисяч тридцять шість) грн. 20 коп., інфляційні втрати у розмірі 673 (шістсот сімдесят три) грн. 33 коп., державне мито у розмірі 1921 (одна тисяча девятсот двадцять одна) грн. 42 коп. та 183 (сто вісімдесят три) грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 28.10.2011