Рішення № 19159924, 26.10.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.11 Справа № 17/5009/5097/11

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Оріхівського району електричних мереж, 70504, Запорізька область, м. Оріхів, вул. К. Маркса, 1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Оріхівтепломережа”, 70504, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Ленінградських курсантів, 62 А

про стягнення 364653,56 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 04.07.11 № 191

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 01.03.11 б/н

СУТЬ СПОРУ:

26.08.11 до господарського суду Запорізької області звернулось відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Оріхівського району електричних мереж (далі ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Оріхівського РЕМ) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Оріхівтепломережа” (надалі ТОВ “Оріхівтепломережа”) про стягнення з відповідача за договором про постачання електричної енергії від 03.03.07 № 103 заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 364653,56 грн., з яких: 352093,12 грн. - основний борг, 4810,47 грн. - інфляційні витрати, 4311,93 грн. - 3% річних та 3438,04 грн. - пеня.

Ухвалою від 26.08.11 судом порушено провадження у справі № 17/5009/5097/11, судове засідання призначено на 12.09.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 12.09.11 розгляд справи у звязку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника відповідача судом відкладено на 26.10.11.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 26.10.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторонам розяснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Заявлені вимоги обґрунтовує ст. ст. 525, 526, 625, 611 Цивільного кодексу України та умовами договору про постачання електричної енергії від 03.03.07 № 103, на виконання умов якого позивач зобовязався постачати відповідачу електроенергію, а відповідач зобовязався своєчасно сплачувати за спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі. Свої зобовязання за спірним договором щодо оплати наданих послуг відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на час звернення з позовом до суду за період з березня 2011 року по травень 2011 року, утворилась заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 352093,12 грн. Також, позивач вказує, після звернення з позовом до суду, відповідач погасив заборгованість за спожиту протягом березня-травня 2011 року електричну енергію в розмірі 352 093,12 грн. У звязку з чим, основний борг за відповідачем відсутній. За прострочення виконання основного зобовязання відповідачу нараховано 4810,47 грн. інфляційних витрат, 4311,93 грн. 3% річних та 3438,04 грн. пені. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні 26.10.11 зазначив, що суму основного боргу в розмірі 352 093,12 грн. ним сплачено в жовтні 2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями від 03.10.11 № 517, від 04.10.11 № 528, від 04.10.11 № 536, від 10.10.11 № 537, від 11.10.11 № 510, від 12.10.11 № 546. Відносно стягнення з відповідача інфляційних збитків, 3% річних та пені відповідач заперечує повністю.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією.

Встановлено, що 03.03.07 між відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” в особі Оріхівського району електричних мереж (Постачальник електричної енергії) і товариством з обмеженою відповідальністю “Оріхівтепломережа” (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 103 з додатками до договору, на виконання умов якого (Розділ 1) Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Розділом 2 сторони передбачили, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно з розділом 9 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2007 р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії (п. 9.4.).

Вбачається, що договір від 03.03.07 № 103 у встановленому законодавством порядку не розірвано та дію його не припинено.

Відповідно до умов п. 2.3.4. договору, Споживач зобовязався, оплачувати Постачальникові електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” та додатка № 5 “Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії”.

Умовами п. 5 додатку № 4 до договору сторони визначили, що Споживач не пізніше 12 годин 1-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою:

- “Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” за формою Додатка № 5.1.;

- “Акту звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної Постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу” за формою додатка № 5.5. (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу);

- “Акту результатів електричної потужності” за формою Додатка № 5.4.

Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу.

За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем “Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача. (п. 7 додатку № 4 до договору від 03.03.07 № 103).

Згідно з п. 11 додатку № 4 до договору від 03.03.07 № 103, Споживач зобовязаний у термін, що не перевищує 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунку або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, ін. правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи № 17/5009/5097/11, ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Оріхівського району електричних мереж, здійснено розрахунок спожитої електричної енергії за період з березня 2011 р. по травень 2011 р., про що позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату за спожиту електроенергію в сумі 352 093,12 грн.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (ЦК України), якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Встановлено, що відповідач взяті на себе договірні зобовязання належним чином не виконав, виставлені позивачем рахунки не оплатив, внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 352 093,12 грн.

Разом з тим, в ході розгляду цієї справи відповідачем надані платіжні доручення (від 03.10.11 № 517, від 04.10.11 № 536, від 04.10.11 № 528, від 10.10.11 № 537, від 11.10.11 № 540,

від 12.10.11 № 546), згідно з якими сума заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 352 093,12 грн., що виникла за період з березня 2011 року по травень 2011 року сплачена відповідачем повністю. Отже, матеріали справи свідчать, що відповідач повністю погасив існуючу заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 352 093,12 грн. після порушення провадження у справі.

Присутній в судовому засіданні 26.10.11 представник позивача не заперечував проти факту сплати відповідачем суми боргу в розмірі 352 093,12 грн.

Згідно із п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки сума основного боргу в розмірі 352 093,12 грн. сплачена відповідачем після порушення провадження у справі № 17/5009/5097/11, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у справі в цій частині на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок відсутності предмету спору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 11 додатка № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію”), Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобовязання по сплаті в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем надано суду розрахунок суми пені, згідно з яким відповідачу нараховано до сплати 3 438,04 грн. пені за період з 09.04.11 по 27.07.11. Разом з тим, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, за розрахунком суду, загальна сума пені за вказаний період становить 3 435,27 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені судом відхиляються.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи розрахунок позивача, розмір 3 % річних становить 4 311,93 грн., що нараховані за період з березня 2011 р. по травень 2011 р., а індекс інфляції за період з березня 2011 р. по травень 2011 р. складає 4 810,47 грн.

Розглянувши та перевіривши додані до матеріалів справи позивачем розрахунки 3 % річних та індекс інфляції суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині з огляду на наступне.

Так, за розрахунком позивача розмір 3 % річних становить 4 311,93 грн. Вказана сума нараховується позивачем за період з березня 2011 р. по травень 2011 р. на загальну суму заборгованості 352 093,12 грн. Однак, вказаний розрахунок є невірним оскільки прострочення зобовязання за спожиту електроенергію в березні 2011 року виникло згідно виставленого рахунку від 01.04.11 № 687 у квітні 2011 року, а саме з 09.04.11; заборгованість за спожиту електроенергію у квітні 2011 року виникла у травні 2011 року, а саме з 13.05.11 - відповідно до виставленого рахунку від 04.05.11 № 719; заборгованість за спожиту електроенергію у травні 2011 року виникла у червні 2011 року, а саме з 09.06.11. Отже, періоди виникнення заборгованості за кожним виставленим рахунком, а також сума на яку повинно нараховуватись 3 % річних є різними. Враховуючи, що позивач у наданому розрахунку не визначив періоди із зазначенням окремо по датам виникнення прострочення зобовязання, а також окремо по сумам нарахування згідно виставлених позивачем рахунків, суд прийшов до висновку, що розрахунок 3 % річних є необґрунтованим, у звязку з чим, у задоволенні позову про стягнення 3 % річних в розмірі 4 311,93 грн. судом відмовляється через недоведеність.

Наведене вище стосується і розрахунку інфляційних витрат, за яким позивачем нараховані суми заборгованості за періоди, за якими обовязок відповідача до сплати основного боргу згідно виставленими рахунками ще не виник. Таким чином, здійснений позивачем розрахунок інфляційних витрат на суму 4 810,47 грн. не підтверджений доданими до матеріалами справи документами, а отже є необґрунтований, у звязку чим, судом відмовляється у задоволенні позовних вимог про стягнення 4 810,47 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 3 555,29 грн. державного мита та 230,09 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 45, 22, 33, 34, 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Оріхівтепломережа” (70504, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Ленінградських курсантів, 62а, код ЄДРПОУ 13622447, р/р 26009220344001 в ОВ ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Оріхівського району електричних мереж (70504, Запорізька область, м. Оріхів, вул. К. Маркса, б. 1, код ЄДРПОУ 00130926, п/р № 260034162 в ЗВД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827) - 3 435 (три тисячі чотириста тридцять пять) грн. 27 коп. пені, 3 555 (три тисячі пятсот пятдесят пять) грн. 29 коп. державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 352 093,12 грн. провадження у справі припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 31.10.2011