Рішення № 19159498, 12.10.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.11 Справа № 10/5009/4842/11

Суддя Алейникова Т.Г.

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю”З.Т.П.К.”, м. Запоріжжя

про стягнення суми 1 426 758, 84 грн

Суддя: Алейникова Т.Г

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю № б/н від 14.07.2010р.

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”(далі - Банк) в порядку, передбаченому нормами господарського процесуального кодексу України, звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «З.Т.П.К.»1 426 758,84 грн. заборгованості за кредитним договором №014/17-41/640 від 27.12.2007р.

Ухвалою від 16.08.2011 року господарським судом порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 22.09.2011 року. У сторін витребувані документи та докази, необхідні для розгляду справи.

Ухвалою від 22.09.2011 року розгляд справи відкладено на 12.06.2011 року для виконання відповідачем вимог суду.

За клопотанням представника позивача технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Про час та місце проведення судового засідання сторони попереджені належним чином, відповідач у судове засідання не зявився, відзиву не надав. Відсутність відповідача та його відзиву не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки матеріалів справи достатньо для цього. У звязку з цим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені у позові, наполягає на його задоволенні та стягненні на користь Банку 1 426 758,84 грн. заборгованості за кредитним договором №014/17-41/640 від 27.12.2007р., а також витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та оплату державного мита за розгляд справи.

У судовому засіданні 12.10.2011р. судом відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В :

Між Банком та громадянином України ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (далі Позичальник), укладений Кредитний договір № 014/17-41/640 від 27.12.2007р. на суму 140000 дол. США (далі за текстом Кредитний договір) під 12,75 % річних з терміном дії до 26.12.2017р., на споживчі цілі.

В якості забезпечення виконання зобовязань гр-на ОСОБА_2 перед Банком по Кредитному договору, між ТОВ «З.Т.П.К.»(відповідач у справі) та Банком укладений договір поруки 014/17-41/640/2 від 27.12.2007р. (далі за текстом Договір поруки).

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки Відповідач на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед Банком відповідати за борговими зобовязаннями Позичальника-ОСОБА_2.

Свої зобовязання за кредитними договорами Банк виконав та надав Позичальнику кредитні кошти, перерахувавши їх на поточний рахунок позичальника відповідно до п.п. 1.7.1 частини № 2 кредитного договору.

Позичальник, відповідно до п.п. 2.3.1 частини № 2 кредитного договору зобовязався використати надані кредитні кошти на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаних кредитів та сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами, а також комісії та штрафні санкції в разі їх виникнення, на умовах, передбачених кредитним договором.

Згідно статті 1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобовязаний повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах встановлених договором (графіком повернення кредиту та сплати відсотків).

Зобов'язання, відповідно до ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 1.5.1. Частини № 2 кредитного договору № 014/17-41/640 від 27.12.2007р. Позичальник зобовязаний погасити заборгованість по кредиту згідно додатку № 1 до договору - Графіка повернення кредиту та сплати процентів (графік погашення рівними частинами). А відповідно до п. 1.3. Договору поруки його сторони встановили, що «…зобовязання Поручителя (Відповідача) є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та Кредитним договором не потребують.»

На сьогоднішній день Позичальником зобовязання по договору кредиту належним чином не виконуються, виплати в сумах та в терміни передбачені Графіком не здійснюються.

У разі невиконання умов кредитного договору № 014/17-41/640 від 27.12.2007р., згідно п.п. 1.9.1 Частини № 2 договору, Банк має право достроково вимагати погашення заборгованості за кредитом включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.

Крім того, статтею 1050 ЦК України, також передбачено, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до п.п. 4.1.1 частини № 2 кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 554 ЦК України та п.п. 1.2, 2.2, 2.3 договорів поруки №№ 014/17-41/640/2 від 27.12.2007р., поручитель - ТОВ «З.Т.П.К.», у випадку невиконання боржником зобовязань за кредитним договором, приймає на себе зобовязання здійснити виконання зобовязань боржника за кредитним договором у розмірі, заявленому кредитором у письмовій вимозі, протягом 10 днів.

З метою досудового врегулювання спору Банк надіслав вимогу (вих.№ 12-20/06-62 від 20.05.2009 р.) про погашення заборгованості за кредитним договором на адреси Позичальника та Поручителя.

Однак у встановлені терміни ні Боржником, ні Поручителем вимога Банку щодо погашення заборгованості за кредитом задоволена не була.

З матеріалів справи вбачається що станом на 27.07.2011р. сума боргу Позичальника за кредитним договором №014/17-41/640 від 27.12.2007р., враховуючи суму заборгованості за кредитом, процентами та суми пені, становить:

Курс НБУ 7,9710 грн. еквівалент 1Ліміт кредитування140 000,00USD1 115 940,00 2Надано140 000,00USD1 115 940,00 3Погашено10 500,03USD83 695,74 4Заборгованість за тілом кредиту129 499,97USD1 032 244,26 5Заборгованість за несплаченими траншами згідно графіку31 475,17USD250 888,58 6Заборгованість за несплаченими відсотками за період з 27.12.07 по26.07.1142 612,08USD339 660,89 7Нарахована пеня на заборгованість за несплаченими відсотками за період з 15.09.08 по26.07.113 522,24USD28 075,75 8Нарахована пеня на заборгованість за траншами згідно графіку за період з 15.09.08 по26.07.113359,42USD26 777,94 9 Всього заборгованість за кредитом, відсотками, пенею 178 993,71USD1 426 758,84 Отже, матеріали справи підтверджують заборгованість відповідача перед Банком у розмірі 1426758,84грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 1032244,26грн., 339 660,89грн. несплачені відсотки, 28 075,75грн. нарахована пеня за несплаченими відсотками, 26 777,94грн. нарахована пеня на заборгованість за траншами згідно графіку. Наведені позивачем доводи підтверджені матеріалами справи. Оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав: Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань. Аналогічні норми містять у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. Як зазначалося вище на виконання вимог діючого законодавства Банком, у звязку із неналежним виконанням позичальником вимог за кредитним договором відповідачеві виставлена вимога, яка не виконана до даного часу, що вказує на порушення договірних зобовязань, зокрема договору поруки 014/17-41/640/2 від 27.12.2007р. Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Доказів виконання взятих на себе зобовязань за договором поруки відповідачем до матеріалів справи не надано. Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. У звязку з тим, що спір доведений до суду з вини відповідача, судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на останнього. Керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” до Товариства з обмеженою відповідальністю «З.Т.П.К.»задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «З.Т.П.К.»(м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 8, код ЄДРПОУ 32977154), як поручителя за договором поруки 014/17-41/640/2 від 27.12.2007р., на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»(р/р № 290921627 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, код ЄРДПОУ 23794014, МФО 313827) суму заборгованості за кредитним договором № 014/17-41/640 від 27.12.2007р. у розмірі 1426758,84 грн., суму витрат по сплаті державного мита в розмірі 14267,59 грн., а також грошові кошти по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду справи в сумі 236,00грн.

Видати наказ

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дати його підписання.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення оформлено та підписано 18.10.2011 р.