Рішення № 19159142, 09.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.11.11 р. Справа № 4/441

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача не явився,

від відповідача ОСОБА_1 довіреність від 29.07.2011р.,

за позовом - Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради

„Донецькміськтепломережа” м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Цивільбуд” м. Донецьк

про стягнення 148141,84грн. заборгованості, 3%річних, інфляційних, пені

СУТЬ СПОРУ :

ККП ДМР „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ „Цивільбуд” м. Донецьк 148141,84грн., з яких: 132676,35грн. - заборгованість за послуги з теплопостачання надані за період з 05.10.2010р. по 10.08.2011р.,1766,62грн. 3%річних, які нараховані за період з 11.12.2010р. по 10.08.2011р., 6389,19грн. інфляційні, які нараховані за період з 11.12.2010р. по 10.08.2011р., 7309,67грн. пені, яка нарахована за періоди з 11.12.2010р. по 10.06.2011р., з 11.01.2011р. по 10.07.2011р., з 11.02.2011р. по 10.07.2011р., з 11.03.2011р. по 10.07.2011р., з 11.04.2011р. по 10.07.2011р., з 11.05.2011р. по 10.07.2011р., з 11.06.2011р. по 10.08.2011р., з 11.07.2011р. по 10.08.2011р. відповідно до п. 6.7 договору.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір на поставку теплової енергії №74054 від 15.10.2007р. з додатковою угодою б/н б/д, рішення Донецької міської ради №28/4 від 20.02.2009р. „Про коригування тарифів на послуги з теплопостачання і гарячого водопостачання, які надаються комунальним комерційним підприємством „Донецькміськтепломережа” бюджетним організаціям та іншим споживачам”, акт на включення опалення від 11.10.2010р., акт на відключення теплопостачання від 18.04.2011р., акти про показання тепломіра б/н б/д, від 30.11.2010р., від 29.12.2010р., від 26.01.2011р., від 24.02.2011р., від 25.03.2011р., від 25.03.2011р., від 18.04.2011р., рахунки №74054 від 30.11.2010р. за період з 28.10.2010р. по 29.11.2010р. на суму 14721,97грн., №74054 від 29.12.2010р. за період з 30.11.2010р. по 27.12.2010р. на суму 26263,09грн., №74054 від 27.01.2011р. за період з 28.12.2010р. по 25.01.2011р. на суму 31450,03грн., №74054 від 25.02.2011р. за період з 26.01.2011р. по 23.02.2011р. (за гарячу воду), з 26.01.2011р. по 13.02.2011р. (опалення) на суму 23414,11грн., №74054 від 25.03.2011р. за період з 24.02.2011р. по 24.03.2011р. (за гарячу воду), з 14.02.2011р. по 24.03.2011р. (опалення) на суму 35465,92грн., №74054 від 21.04.2011р. за період з 25.03.2011р. по 14.04.2011р. на суму 10488,29грн., які отримані відповідачем, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, лист з вимогою про оплату №813-сб від 19.07.2011р., який отриманий відповідачем 21.07.2011р., претензії вимоги про оплату №777-сб, № 840-сб від 08.08.2011р., які відправлені відповідачу.

Представник позивача не явився в судове засідання на виклик суду без поважних причин.

Відповідач погодився з заявленими вимогами у повному обсязі.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання надані позивачем на підставі договору на поставку теплової енергії №74054 від 15.10.2007р. та 3%річних, інфляційних, пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

2

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Господарським судом встановлено, що відповідно до Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання” сторонами підписаний договір на поставку теплової енергії №74054 від 15.10.2007р.

Згідно з умовами цього договору постачальник (позивач) поставляє споживачу (відповідачу) теплову енергію в наступній кількості: на опалення 714120 ккал/год, в тому числі 1 зони 447120 ккал/год, в тому числі 2 зони 215000 ккал/год, магазину 52000 ккал/год, а споживач оплачує в повному обємі отриману теплову енергію за встановленими тарифами та в строки. визначені договором.

Додатковою угодою б/н б/д сторони внесли зміни до навантаження на гаряче водопостачання на поставку теплової енергії будинку, який розташований за адресою м. Донецьк, пр.Комсомольський,24 в наступних обємах: 1 зона 224000ккал/год, 2 зона 103180ккал/год. Також на підставі рішення Донецької міської ради від 19.09.2008р. №23/19 „Про внесення змін в рішення Донецької міської ради від 11.09.2006р. №4/2 „Про приведення тарифів на комунальні послуги відповідно до вимог енергопостачальних організацій” із внесеними рішеннями міської ради від 20.05.2008р. №19/9 змінами і доповненнями”, сторони погодили тарифи на послуги теплопостачання підприємствам і організаціям з 01.10.2008р.: для підприємств: за 1 кв. м. опалювальної площі в місяць без ПДВ 9,98грн., за 1 куб. м. гарячого водопостачання в місяць без ПДВ 20,06грн., за 1 Гкал відпущеної теплової енергії без ПДВ 343,34грн. Тариф з 01.11.2008р. для населення складає: за опалення загальної площі за 1 кв. м. в місяць з ПДВ з урахуванням оплати на протязі опалювального сезону 6,19грн.; гаряче водопостачання: при наявності приборів обліку за 1 куб. м. з ПДВ 14,30грн., при відсутності приборів обліку з однієї людини в місяць з ПДВ 45,70грн.; за 1 Гкал відпущеної теплової енергії з ПДВ 236,25грн. Тариф з 01.12.2008р.для населення складає: за опалення загальної площі за 1 кв. м. в місяць з ПДВ з урахуванням оплати на протязі опалювального сезону 6,33грн.; гаряче водопостачання: при наявності приборів обліку за 1куб.м. з ПДВ 14,58грн., при відсутності приборів обліку з однієї людини в місяць з ПДВ 46,59грн.; за 1 Гкал відпущеної теплової енергії з урахуванням ПДВ 241,4грн.

Відповідно з п.2.2 договору початок та закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами та встановлюється виконкомом.

Пунктом 3.2.5 договору передбачений обовязок споживача виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обємах та в строки, вказані в договорі.

Згідно п.4.2.1 договору постачальник зобовязаний забезпечити поставку теплової енергії споживачу в обємах, вказаних в договорі.

Розділом 6 договору передбачений порядок розрахунків: розрахунки за спожиту споживачем теплову енергію здійснюються на умовах 100% передплати виключно в грошовій формі.

Оплата за теплову енергію здійснюється у відповідності з діючими тарифами, які встановлюються КМУ, або іншими повноважними органами.

При виході приборів обліку із ладу кількість спожитої теплової енергії визначається умовами договору. Обєми теплопостачання абонентом наступні: адреса: м. Донецьк, пр.Комсомольський,24,

опалення: загальна площа 11330,04 кв. м., в тому числі 1 зона 7034,51 кв. м., 2 зона 3092,49 кв. м., магазин 1203,04 кв. м. Тариф на момент підписання договору складає: за 1 кв. м. опалювальної площі 5,81 грн. в місяць без ПДВ, за 1 куб м. гарячої води 11,83 грн. в місяць без ПДВ, за 1 Гкал відпущеної теплоенергії 197,56грн. без ПДВ. В залежності від цін на енергоносії, які

3

встановлюються КМУ або іншими органами влади тариф може змінюватися в більшу або меншу сторону без узгодження з абонентом.

При відсутності приборів обліку оплата за теплову енергію здійснюється за діючими тарифами із розрахунку за 1 кв. м. загальної площі, за 1 куб. м. гарячої води або 1 Гкал теплової енергії. Опалення: тариф 5,81грн. без ПДВ за 1 кв. м.

Кінцева оплата за теплову енергію здійснюється згідно платіжній вимоги-дорученню, предявленій постачальником в банк споживача в строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктами 10.1, 10.2 договору встановлено, що він укладений строком на 2 роки та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд.

Таким чином, договір є укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що послуги позивачем відповідачу надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать підписані без заперечень та зауважень акт на включення опалення від 11.10.2010р., акт на відключення теплопостачання від 18.04.2011р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем відповідачу з метою належного виконання умов договору, за отримані відповідачем послуги виставлені рахунки №74054 від 30.11.2010р. за період з 28.10.2010р. по 29.11.2010р. на суму 14721,97грн., №74054 від 29.12.2010р. за період з 30.11.2010р. по 27.12.2010р. на суму 26263,09грн., №74054 від 27.01.2011р. за період з 28.12.2010р. по 25.01.2011р. на суму 31450,03грн., №74054 від 25.02.2011р. за період з 26.01.2011р. по 23.02.2011р. (за гарячу воду), з 26.01.2011р. по 13.02.2011р. (опалення) на суму 23414,11грн., №74054 від 25.03.2011р. за період з 24.02.2011р. по 24.03.2011р. (за гарячу воду), з 14.02.2011р. по 24.03.2011р. (опалення) на суму 35465,92грн., №74054 від 21.04.2011р. за період з 25.03.2011р. по 14.04.2011р. на суму 10488,29грн., всього на загальну суму 141803,41грн., які отримані відповідачем.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.6.1 договору розрахунки за спожиту споживачем теплову енергію здійснюються на умовах 100% передплати виключно в грошовій формі. Кінцева оплата за теплову енергію здійснюється згідно платіжній вимоги-дорученню, предявленій постачальником в банк споживача в строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.6.6 договору).

Відповідач в порушення умов договору отримані послуги сплатив частково, таким чином, на час звернення з позовом сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані останнім послуги з теплопостачання складає 132676,35грн.

Відповідач доказів оплати заборгованості за отримане опалення не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу в частині стягнення боргу в повному обсязі.

Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем послуг з теплопостачання, позивач просить стягнути з нього 1766,62грн. 3%річних, які нараховані за період з

11.12.2010р. по 10.08.2011р., 6389,19грн. інфляційних, які нараховані за період з 11.12.2010р. по 10.08.2011р.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

4

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей.

Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо).

Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Частина 1 цієї статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки, грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені статтею.

Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.

- по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

- по-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги з теплопостачання сплачені частково, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, нарахування 3%річних проведене позивачем з дотриманням термінів оплати, встановлених сторонами в договорі та загальних правил (методики) нарахування, перевіривши наданий розрахунок, господарський суд задовольняє в повному обсязі вимоги позивача щодо стягнення 1766,62грн. 3%річних.

Що стосується стягнення інфляційних втрат в сумі 6389,19грн., нарахованих за період з 11.12.2010р. по 10.08.2011р., господарський суд провівши власний розрахунок, задовольняє позовні вимоги в цій частині частково в розмірі 3056,40грн., оскільки збільшення боргу за період за липень-серпень 2011р., який визначений позивачем як період за який нараховуються інфляційні, згідно коефіцієнтів інфляції не відбулося.

Також позивач просить стягнути з відповідача 7309,67грн. пені, яка нарахована за періоди з 11.12.2010р. по 10.06.2011р., з 11.01.2011р. по 10.07.2011р., з 11.02.2011р. по 10.07.2011р., з 11.03.2011р. по 10.07.2011р., з 11.04.2011р. по 10.07.2011р., з 11.05.2011р. по 10.07.2011р., з 11.06.2011р. по 10.08.2011р., з 11.07.2011р. по 10.08.2011р. відповідно до п. 6.7 договору.

5

Вирішуючи це питання господарський суд виходить з наступного:

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги споживачі - субєкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Сторонами в п. 6.7 договору узгоджено, що в разі прострочення платежу у відповідності з вимогами Закону України №543 від 22.11.1996р. „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, у відповідності з вимогами ст.ст.209,212,213,214 споживач зобовязаний сплатити пеню в розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на кожний день прострочення.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, враховуючи, що розмір, заявлений позивачем не перевищує розміру пені, розрахованого господарським судом відповідно до вимог діючого законодавства, задовольняє вимогу позивача щодо стягнення 7309,67грн. пені в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково на відповідача покладаються судові витрати в розмірі: 1448,09грн. витрат на оплату державного мита та 230,69грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України.

Господарським судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду було сплачено державне мито в сумі 4062,77грн., що перевищує розмір, встановлений діючим законодавством. Таким чином, господарський суд вважає за необхідне повернути з державного бюджету державне мито в сумі 2581,35грн., як надмірно сплачене, позивачу на підставі ст.47 ГПК України.

На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання”, ст.ст.525,526,530,549-551,610,612,625,714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Цивільбуд” м. Донецьк про стягнення 148141,84грн., з яких: 132676,35грн. заборгованість, 1766,62грн. 3%річних, 6389,19грн. інфляційні, 7309,67грн. пеня частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Цивільбуд” м. Донецьк-83050, пров. Орешково, буд. 16, ЄДРПОУ 13529021 на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк-83001, вул. Постишева, 68, ЄДРПОУ 33257089 суму заборгованості в розмірі 132676,35грн., 1766,62грн. - 3%річних, 3056,40грн. інфляційні, 7309,67грн. пені, 1448,09грн. витрат на оплату державного мита та 230,69грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з державного бюджету на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк-83001, вул. Постишева, 68, ЄДРПОУ 33257089 державне мито в сумі 2581,35грн. як надмірно сплачене.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя: С.Ю.Гринько

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 09.11.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >