Рішення № 19159070, 26.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.10.11 р. Справа № 24/194

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі Смірновій Ю.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», м.Київ, в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Українська компанія «Гарант-Авто», м.Донецьк

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» в особі Філії в м.Донецьк Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», м.Донецьк

про стягнення 2064,22 грн. майнової шкоди в порядку регресу та 300 грн. вартості проведення автотоварознавчого дослідженн

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. №2720-1/14 від 20.07.2011р.

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» в особі Філії в м.Донецьк Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про стягнення в порядку регресу сплаченого страхового відшкодування в сумі 2064,22 грн. та 300 грн. вартості проведення автотоварознавчого дослідження.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 993, 1166, 1172, 1191 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування»..

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу DAEWOO, держномер НОМЕР_1; копію довідки відділення ДАІ №1092 від 11.08.2008р., копію постанови Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 14.08.2008р.; копію полісу добровільного страхування наземного транспорту від 01.03.2008р. №19G-0126846; копію заяви про виплату страхового відшкодування від 28.07.2008р.; копію акту дослідження №1526/08-07 від 30.07.2008р.; копію страхового акту від 27.08.2008р. №35713; копію полісу №ВВ/2479768 від 15.12.2007р.; копію претензії №5776 від 14.09.2009р.; копію повідомлення від 15.09.2009р.; копії платіжних доручень №3877 від 02.09.2008р. та № 3580 від 12.08.2008р.; статутні документи підприємства.

Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, через канцелярію суду надав відзив на позов №1922 від 24.10.2011р в якому просить застосувати трирічний строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що ДТП була скоєна 26.07.2008р., а позовна заява подана до суду лише 31.08.2011р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною 1 статті 1187 Цивільного Кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У відповідності до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 5 Закону України "Про обовязкової страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-ІУ від 01.07.2004року передбачено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу .

Отже, передбачивши страхування майнових інтересів третіх осіб та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної події страховиком, законодавець не обмежив при цьому можливість відшкодування шкоди особою потерпілого та допустив тим самим можливість відшкодування такої шкоди в порядку регресу іншій страховій компанії, яка виплатила потерпілому страхове відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що 26.07.2008р. у м.Макіївка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_2, який керував автомобілем марки «DAEWOO» держномер НОМЕР_1 та водія ОСОБА_3, який керував автомобілем марки «ВАЗ-2107» держномер НОМЕР_2. Зазначена обставина підтверджується довідкою ДАІ м.Макіївки №1092 від 11.08.2008р. (а.с.9). В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю марки «DAEWOO» держномер НОМЕР_1 були завдані механічні пошкодження.

Постановою Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 14.08.2008р. ОСОБА_3. визнано винним у скоєнні ДТП та на підставі ст.124 КпАП України притягнуто до відповідальності у вигляді адміністративного стягнення (а.с.10)

01.03.2008р. між ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_2 укладений договір добровільного страхування транспортного засобу №19G-0126846, за умовами якого під страховий захист позивача взято автомобіль марки «DAEWOO» держномер НОМЕР_1. Розмір страхового відшкодування визначається страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми (а.с.11)

Як вбачається з матеріалів справи, матеріальний збиток, заподіяний внаслідок ДТП власнику автомобіля «DAEWOO» держномер НОМЕР_1, становить 3146,17грн., що підтверджується актом товарознавчого дослідження №1526/08-07, складеним Центром незалежних експертиз (а.с.13-18) та страховим актом №35713 від 27.08.2008р. (а.с.22)

На підставі заяви страхувальника від 28.07.2008р. та страхового акту №35713 від 27.08.2008р. позивач виплатив застрахованій особі 2274,22грн. страхового відшкодування, про що свідчить відповідне платіжне доручення № 3877 від 02.09.2008р. (а.с.12, 22, 30).

За поясненнями позивача, зазначена сума була розрахована як різниця між розміром матеріальної шкоди, франшизою та коефіцієнтом зносу деталей автомобіля.

Також, платіжним дорученням № 3580 від 12.08.2008р. на суму 300,00грн. позивачем оплачено вартість проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля держномер НОМЕР_1 (а.с.30)

З матеріалів справи також вбачається, що між відповідачем та ОСОБА_3 було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс №ВВ/2479768 (а.с.27). Згідно з вказаним договором відповідач взяв на себе зобовязання відшкодувати шкоду, яка буде заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимоги в порядку регресу до відповідача сплаченого страхового відшкодування та 300 грн. вартості проведеного автотоварознавчого дослідження, оскільки згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з претензією №5776 від 14.09.2009р. та просив в строк до 22.09.2009р. перерахувати суму страхового відшкодування в розмірі 2574,22грн. на розрахунковий рахунок Донецької філії ВАТ УСК «Дженералі-Гарант». Отримання цієї претензії відповідачем 15.09.2009р. підтверджується копією поштового повідомлення (а.с.28,29).

В матеріалах справи відсутня відповідь на цю претензію з боку відповідача, як відсутні і докази перерахування суми страхового відшкодування в розмірі 2574,22грн. позивачу.

Враховуючи наведене господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на пропуск позивачем трирічного строку позовної давності, оскільки право на стягнення заявлених у позові вимог виникло не з моменту спричинення ДТП, а з моменту виплати страхового відшкодування потерпілій особі. Крім того, матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з письмовою претензією про відшкодування останнім понесених позивачем фактичних витрат до 22.09.2009р., яка отримана відповідачем 15.09.2009р. Матеріали справи не містять ані відповіді на цю претензію з боку відповідача, ані доказів відшкодування понесених позивачем фактичних витрат. Позивач з відповідним позовом звернувся до суду 31.08.2011р., тобто в межах строку позовної давності, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно усних пояснень позивача розмір шкоди у сумі 2064,22 грн. було розраховано ним як різниця між сумою виплаченого страхового відшкодування потерпілій особі, вартістю проведеного автотоварознавчого дослідження (2574,22 грн.) та франшизою у розмірі 510 грн. згідно з умовами-полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/2479768, укладеного між відповідачем по справі та власником ВАЗ 2107 ОСОБА_3., що не суперечить чинному законодавству.

Відповідач доводів позивача належними доказами не спростував, станом на момент прийняття рішення у цій справі доказів перерахування в порядку регресу сплаченого позивачем страхового відшкодування в сумі 2064,22 грн. та 300 грн. вартості проведення автотоварознавчого дослідження не представив, тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», м.Київ, в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Українська компанія «Гарант-Авто», м.Донецьк до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» в особі Філії в м.Донецьк Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», м.Донецьк, про стягнення 2064,22 грн. та 300 грн. вартості проведення автотоварознавчого дослідженн задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» в особі Філії в м.Донецьк Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (83050, м. Донецьк, вул. Щорса,23, ЄДРПОУ 23599956) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Українська компанія «Гарант-Авто» (83086, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 55в, п/р 2650702518338 в Донецькій філії АТ «Укрексімбанк» МФО 334817, ЄДРПОУ 24812547) - 2064,22 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 300,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 26.10.2011р.

Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2011р.

(062)381-91-20

Надруковано 3 прим.:

1 у справу

1 позивачу

1 - відповідачу