Рішення № 19159025, 19.10.2011, Господарський суд Донецької області

Дата ухвалення
19.10.2011
Номер справи
13/144
Номер документу
19159025
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.10.11 р. Справа № 13/144

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Харькіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпідшипник Донецьк”, м. Донецьк

до відповідача Приватного акціонерного товариства „Зуївський енергомеханічний завод”, м. Донецьк

про стягнення 102241грн. 05коп.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - ОСОБА_1 ( за довіреністю №б/н від 01.09.2011р.) адвокат

від Відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтерпідшипник Донецьк”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відповідача Приватного акціонерного товариства „Зуївський енергомеханічний завод”, м. Донецьк про стягнення 102241грн. 05коп., з яких: 101672грн. 80коп. заборгованість, 568грн.25коп. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання щодо своєчасної та повної оплати поставленого за договором поставки № 35/03 від 25.03.2010р. товару.

Ухвалою від 23.09.2011р. судом порушено провадження по справі № 13/144, призначено до розгляду на 04.10.2011р., сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

Справа слуханням відкладалась у звязку з неявкою відповідача та з метою надання йому права на захист, востаннє на 19.10.2011р., але відповідач у судові засідання не зявився, витребуваних документів не надав, про поважність причин відсутності суд не повідомлений.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідання. В матеріалах справи міститься Витяг з ЄДР за електронним запитом № 11294718 станом на 03.10.2011р., з якого вбачається, що місцезнаходження Приватного акціонерного товариства „Зуївський енергомеханічний завод”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34359707, значиться за адресою: 83085, м. Донецьк, вул. Баумана, будинок 12. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”. Саме така адреса відповідача вказана позивачем в позовній заяві та за цією адресою суд своєчасно направляв відповідачу ухвали у даній справі. Крім того, суд додатково надсилав ухвали суду за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві, а саме: 86783, м. Зугрес, Донецька обл., вул. Леніна, будинок 18-а. Саме за цією адресою відповідач отримував ухвали суду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Під час судових засідань позивач підтримав позовні вимоги.

В судовому засіданні 19.10.2011р. представник позивача повідомив про відсутність будь яких додаткових доказів в обґрунтування власної правової позиції по суті спору, наполягав на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

25.03.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерпідшипник Донецьк”, м. Донецьк (постачальником) та Закритим акціонерним товариством „Зуївський енергомеханічний завод”, м. Донецьк (покупцем) був укладений договір № 35/03, згідно з яким постачальник зобовязується поставити та передати в власність покупця товар, зазначений в специфікації до договору, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно п. 1.3 договору номенклатура, асортимент, загальна кількість товару, розмір партій, ціна за одиницю, загальна вартість партій, умови та строки поставки передбачаються в специфікаціях, які є невідємною частиною даного договору.

Згідно п. 4.1 договору розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставлених продавцем рахунків фактур на партію товару.

Пунктом 4.3 договору допускаються наступні умови розрахунку за поставлений товар:

- відстрочення платежу до 10 банківських днів від дати відвантаження товару (п. 4.3.1. договору);

- інші умови обумовлюються в специфікації (додатку) на кожну окрему партію товару (п. 4.3.2 договору).

Згідно п. 8.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010р. Якщо жодна із сторін за 10 днів до закінчення строку дії даного договору не заявить про своє бажання розірвати договір, то він вважається пролонгованим на наступний календарний рік, на тих же умовах.

Сторони уклали додаткову угоду до договору від 31.05.2010р., якою внесли зміни до преамбулу договору, у звязку зі зміною назви форми власності „Покупця” ЗАТ „Зуївський енергомеханічний завод”, внаслідок чого покупцем по договору є Приватне акціонерне товариство „Зуївський енергомеханічний завод”.

Специфікаціями № 1, 2, 3, 5,6, 7,9, 10, 11 сторони передбачили такі умови оплати: 50% передоплати, 50% протягом пяти днів після поставки товару, відповідно до умов Специфікації № 4 товар підлягає оплаті до 20.05.2010р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору здійснив поставку товару за видатковими накладними № ИП -09/07 від 01.07.2010р., № ИП 92/10 від 21.10.2010р., № ИП 117/10 від 28.10.2010р., № ИП 98/11 від 19.11.2010р., № ИП 111/11 від 23.11.2010р., № ИП -113/11 від 24.11.2010р., № ИП 114/11 від 24.11.2010р., № ИП 117/12 від 23.12.2010р., № ИП 118/12 від 23.12.2010р., № ИП 119/12 від 23.12.2010р., № ИП 120/12 від 23.12.2010р., № ИП 121/12 від 23.12.2010р., № ИП 131/12 від 24.12.2010р., № ИП 90/01 від 25.01.2011р., всього позивачем був поставлений товар загальною вартістю 479112грн.92коп.

Позивач зазначає, що станом на час розгляду справи відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобовязання за договором, неоплаченою залишилась вартість товару, отриманого за видатковими накладними № ИП -09/07 від 01.07.2010р. на суму 55грн.44коп., № ИП 117/10 від 28.10.2010р. на суму 30035грн.95коп., № ИП 114/11 від 24.11.2010р. на суму 384грн.36коп., № ИП 120/12 від 23.12.2010р. на суму 502грн.64коп., накладна № ИП -92/10 від 21.10.2010р. на суму 160694грн. 41коп. оплачена частково в сумі 90000грн.00коп., внаслідок чого виникла загальна сума заборгованості в розмірі 101672грн.80коп., яка підтверджується довідкою № 13/144/1 від 30.09.2011р. за підписом директора та фінансового директора, актами звірки взаємних розрахунків станом на 26.09.2011р., 04.10.2011р.

Товар, поставлений за видатковою накладною № ИП -92/10 від 21.10.2010р., сторони конкретизували та погодили специфікацією № 9 до договору.

Специфікацію № 10 сторони передбачили найменування, істотні характеристики та умови оплати товару, поставленого за видатковою накладною № ИП 117/10 від 28.10.2010р.

Вимогами № 612 від 06.07.2011р. та № 743 від 15.08.2011р. позивач неодноразово просив відповідача погасити виниклу заборгованість за спірними накладними.

Однак, відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на добровільне врегулювання спору, сума заборгованості в розмірі 101672грн.80коп. не оплачена, товар не повернутий.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 101672грн.80коп. у звязку з не належним виконанням умов договору № 35/03 від 25.03.2010р., що стало підставою для нарахування штрафних санкцій, а саме 3% річних у розмірі 568грн.25коп. Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно даного Договору постачальник зобовязався поставити та передати у власність покупця товар вказаний у специфікації, а покупець зобовязався прийняти продукцію та оплатити її на умовах обумовлених договором..

Як зазначалося, позивач під час дії укладеного між сторонами договору № 35/03 від 25.03.2010р. здійснював відповідачу поставки товару, однак неоплаченою залишилась вартість товару, поставленого за видатковими накладними № ИП -09/07 від 01.07.2010р. на суму поставки 55грн., 44коп., № ИП 117/10 від 28.10.2010р. на суму поставки 30035грн. 95коп., № ИП 114/11 від 24.11.2010р. на суму поставки 384грн. 36коп., № ИП 120/12 від 23.12.2010р. на суму поставки 502грн. 64коп., № ИП -92/10 від 21.10.2010р. на суму 70694грн. 41коп. (з урахуванням часткової оплати у розмірі 90000грн. за платіжним дорученням № 736 від 17.12.2010р.).

Поставка товару була здійснена саме на виконання умов договору № 35/03 від 25.03.2010р., оскільки спірні накладні містять безпосереднє посилання на зазначений договір.

Поставлений згідно зазначених накладних товар на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 2124 від 01.07.2010р., № 2427 від 27.10.2010р., № 2521 від 19.11.2010р., № 2666 від 22.12.2010р., № 2410 від 21.10.2010р. прийнято уповноваженими особами відповідача, що підтверджується підписом останніх на накладних, чим відповідач надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару за передбаченою ціною.

Статтею 688 ЦК України на Покупця покладено обовязок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобовязань з поставки Товару.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобовязань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобовязання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 35/03 від 25.03.2010р.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару, тобто обовязок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони у п. 4.2 договору передбачили наступні умови розрахунку за поставляємий товар: відстрочення платежу до 10 банківських днів від дати відвантаження товару; інші умови обумовлюються в специфікації на кожну окрему партію товару.

Як вже зазначалося, Специфікаціями № 9 та 10 до договору сторони передбачили вид та умови оплати: 50% передоплати, 50% протягом 5 днів після поставки товару, поставленого за видатковими накладними № ИП 92/10 від 21.10.2010р. та № ИП 117/10 від 28.10.2010р.

Враховуючи, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар без жодних зауважень та заперечень, то сторони своїми діями визначили порядок оплати товару за видатковими накладними № ИП 92/10 від 21.10.2010р. та № ИП 117/10 від 28.10.2010р. без попередньої оплати, а з відстроченням платежу.

Оскільки за зазначеними накладними товар був поставлений і відповідно отриманий відповідачем 21.10.2010р. та 28.10.2010р., враховуючи умови специфікацій щодо строків оплати, строк оплати за накладними № ИП 92/10 від 21.10.2010р. та № ИП 117/10 від 28.10.2010р. наступив 26.10.2010р. та 02.11.2010р. відповідно, а вже з 27.10.2010р. та 03.11.2010р. почалося прострочення виконання грошового зобовязання.

Щодо оплати товару, поставленого за видатковими накладними № ИП -09/07 від 01.07.2010р., № ИП 114/11 від 24.11.2010р., № ИП 120/12 від 23.12.2010р., № ИП -92/10 від 21.10.2010р., то оскільки сторони додатково специфікаціями не передбачили інші умови оплати товару, поставленого за зазначеними накладними, застосовується п. 4.3.1 договору, а саме відстрочення платежу до 10 банківських днів від дати відвантаження товару. Оскільки товар за зазначеними видатковими накладними був поставлений і відповідно отриманий відповідачем ще в 2010 році, то станом на день звернення позивача до суду строк оплати за отриманий товар наступив та почалося прострочення виконання грошового зобовязання зі сплати отриманого товару.

Заявлені вимоги підтверджуються: видатковими накладними № ИП -09/07 від 01.07.2010р., № ИП 117/10 від 28.10.2010р., № ИП 114/11 від 24.11.2010р., № ИП 120/12 від 23.12.2010р., № ИП -92/10 від 21.10.2010р., податковими накладними до видаткових накладних, довідкою № 13/144/1 від 30.09.2011р. за підписом директора та фінансового директора про стан заборгованості, актами звірки взаємних розрахунків станом на 26.09.2011р., 04.10.2011р.

Одна, відповідач, отримавши товар, свої зобовязання щодо його оплати, виконав неналежним чином, оплативши лише частково його вартість у розмірі 900000грн.00коп., внаслідок чого виникла заявлена до стягнення заборгованіость у розмірі 101672грн.80коп.

Доказів погашення боргу в сумі 101672грн.80коп. суду не представлені, у звязку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобовязання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договору перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого виникла заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 101672грн.80коп., в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання грошового зобовязання відповідачем щодо оплати поставленої продукції позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 568грн.25коп., нарахованих за період з 16.07.2011р. по 21.09.2011р.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавтво” встановив, що зроблений позивачем розрахунок є обґрунтованим та таким, що приймається судом в якості належного доказу, оскільки строк виконання відповідачем зобовязання по оплаті отриманого за всіма спірними накладними товару, враховуючи умови п. 4.3 договору, наступив ще в 2010р., отже заявлена позивачем сума 3% річних у розмірі 568грн.25коп. підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до відшкодування витрати на оплату адвокатських послуг в сумі 10000,00грн.

Оскільки ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2011р. між позивачем (Замовник) та Адвокатом ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір про надання правової допомоги № 15/09-2011.

Відповідно п.1.1 договору замовник поручає, а виконавець приймає на себе зобовязання по здійсненню юридичної допомоги при предявлені позовних вимог до Приватного акціонерного товариства „Зуївський енергомеханічний завод”, м. Донецьк та забезпеченню участі в якості представника позивача в судовому засіданні господарського суду Донецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпідшипник Донецьк”, м. Донецьк до Приватного акціонерного товариства „Зуївський енергомеханічний завод”, м. Донецьк по оплаті поставленного товару та 3% річних за неналежне виконання грошових зобовязань за поставлений товар.

Відповідно п. 2 договору виконавець зобовязується надавати юридичні послуги згідно ст. 5 Закону України „Про адвокатуру”, надавати консультації та розяснення по правовим питанням, усні та письмові довідки по законодавству відносно даної справи, забезпечити повну підготовку необхідної документації при предявлені позовних вимог до суду та в подальшому виступати в якості представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпідшипник Донецьк”, м. Донецьк за позовом до Приватного акціонерного товариства „Зуївський енергомеханічний завод”, м. Донецьк «про стягнення заборгованості по оплаті поставленого товару та 3% річних за неналежне виконання грошового зобовязання за поставлений товар”.

Згідно п. 2.3 договору замовник зобовязується здійснити передоплату за виконані послуги в розмірі 100% протягом 10 днів після укладання даного договору, шляхом перерахування грошових коштів га особистий рахунок виконавця та видати відповідне доручення на участь у справі в якості представника позивача.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що вартість юридичних послуг, що включає: надання необхідних консультацій та розяснень по правовим питанням, що стосуються позовних вимог, аналіз доказів, підготовка позовних вимог та відповідних додатків, участь в судовому засіданні по позову, зазначеному в п. 1.1 договору, складає 10000грн.00коп. без врахування ПДВ.

Оплата позивачем юридичних послуг підтверджується наданим до матеріалів справи платіжним дорученням № 420 від 20.09.2011р. про сплату 10000,00грн.

Одночасно, для того, щоб витрати позивача на правову допомогу вважались судовими витратами в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката повинні бути підтвердженні відповідними документами.

Так, в матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1, видане відповідно до Закону України „Про адвокатуру” ОСОБА_1 на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.10.2007р. № 159.

Однак суд вважає, що витрати по оплаті послуг адвоката є завищеними та такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:

Так, відповідно до ч.3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. До таких правовідносин слід також застосовувати і Правила адвокатської етики, які схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України протоколом № 6/У1 від 12.10.1999 р., які на підставі статей 15, 16 Закону “Про адвокатуру” є нормативно-правовим актом і обов'язкові для виконання.

У п.2 ст. 33 Правил встановлено принцип “розумного обґрунтування” розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд повинен врахувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

У відповідності до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач 20.10.2011р. надав акт приймання передачі виконаних робіт (послуг) за вересень жовтень 2011 року по договору про надання адвокатських послуг № 15/09-2011 від 15.09.2011р., згідно з яким вбачається, що зауважень по результатам виконання договору у замовника відсутні, виконавцем виконані наступні роботи: надавались адвокатські послуги згідно ст. 5 Закону України „Про адвокатуру”, а саме надавались консультації та розяснення по правовим питанням, усні та письмові довідки по законодавству відносно даної справи, була забезпечена повна підготовка необхідної документації при предявлені позовних вимог до суду, виконавець представляв по довіреності інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпідшипник Донецьк”, м. Донецьк та забезпечував участь у якості представника позивача в судовому засіданні господарського суду Донецької області за позовом до Приватного акціонерного товариства „Зуївський енергомеханічний завод”, м. Донецьк «про стягнення заборгованості по оплаті поставленого товару та 3% річних за неналежне виконання грошового зобовязання за поставлений товар”.

Так, дійсно виконавець за договором про надання адвокатських послуг № 15/09-2011 від 15.09.2011р. ОСОБА_1 приймав участь у всіх судових засіданнях, відстоював позицію позивача, надавав усні пояснення по суті справи, займався підготовкою та подачею необхідних для вирішення спору документів, однак дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката у всебічному, повному та обєктивному розгляді справи, враховуючи гіпотетичний час на підготовку матеріалів позовної заяви, недоведеність ступеня складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, вирішення нових правових питань та доказів в чому полягала складність справи, відсутність доказів стосовно тривалих відряджень адвоката, суд вважає розумним обмежити розмір судових витрат по оплаті послуг адвоката сумою в 4000грн.00коп.

Аналогічна правова позиція щодо розумного обмеження судом розміру витрат на адвоката висловлена в пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.02 року № 01-8/155 „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін та доповнень до деяких інформаційних листів”.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 10000грн.00коп. підлягає частковому задоволенню на суму в розмірі 4000грн.00коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпідшипник Донецьк”, м. Донецьк до Приватного акціонерного товариства „Зуївський енергомеханічний завод”, м. Донецьк про стягнення про стягнення 102241грн. 05коп., з яких: 101672грн. 80коп. заборгованість, 568грн.25коп. 3% річних задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Зуївський енергомеханічний завод”, (юридична адреса: 83085, м. Донецьк, вул. Баумана, будинок 12, код ЄДРПОУ 34359707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпідшипник Донецьк” (юридична адреса: 83112, м. Донецьк, вул. Купріна, будинок 117, код ЄДРПОУ 32890608) суму основного боргу в розмірі 101672грн.80коп., 3% річних у сумі 568грн.25коп., витрати на оплату державного мита в сумі 1022грн. 41коп., інформаційно технічного забезпечення судового процесу в сумі 232грн.39коп., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 4000грн.00коп.

У судовому засіданні 19.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >

Часті запитання

Який тип судового документу № 19159025 ?

Документ № 19159025 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 19159025 ?

Дата ухвалення - 19.10.2011

Яка форма судочинства по судовому документу № 19159025 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 19159025 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 19159025, Господарський суд Донецької області

Судове рішення № 19159025, Господарський суд Донецької області було прийнято 19.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 19159025 відноситься до справи № 13/144

Це рішення відноситься до справи № 13/144. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 19159024
Наступний документ : 19159026