Рішення № 19159024, 06.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.10.11 р. Справа № 13/143

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Харькіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз Інвест», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко Дон», м. Донецьк

про: стягнення 34659508грн.59коп.

від Позивача - Багрій А.Г.(паспорт серії ВЕ №НОМЕР_1, виданий Будьоновським РВДМУУМВС України в Донецькій області 06.08.2003р.)- директор

ОСОБА_1 ( за довіреністю №б/н від 29.09.2011р.)

від Відповідача Колесник В.В.(паспорт серії ВА №НОМЕР_2, виданий Пролетарським РВУМВС України в Донецькій області 21.01.1997р.) - директор

у судовому засіданні 03.10.2011р. оголошувалась перерва до 06.10.2011р.

на підставі ст.77 ГПК України

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бриз Інвест», м. Донецьк (далі позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко Дон», м. Донецьк (далі відповідач) про стягнення основної заборгованості за простим векселем серії АА № 0905311 в розмірі 34659508грн.59коп.

Ухвалою від 23.09.2011р. судом порушено провадження по справі та призначено до розгляду на 03.10.2011р., сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неcплату простого векселя, що був предявлений до оплати 29.06.2011р. Як на правові підстави позову позивач посилається на ст.ст. 610, 509, 530 ЦК України, Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок”, Закону „Про обіг векселів в Україні”, ст. ст. 1, 34, 75 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року

На підтвердження свої позиції позивачем надані засвідчені копії: договору купівлі продажу цінних паперів Б/11/250 від 24.06.2011р., акту прийому передачі цінних паперів від 24.06.2011р., додаткової угоди від 29.06.2011р. до договору № Б/11/250 купівлі продажу цінних паперів від 24.06.2011р., акту прийому передачі векселів від 29.06.2011р. до Додаткової угоди від 29.06.2011р. до договору, простого векселя серії АА 0905311, акту предявлення векселя к платежу від 29.06.2011р.

Через канцелярію суду 03.10.2011р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву, за змістом якого підтвердив наявність заборгованості перед позивачем, посилається на те, що у звязку зі скрутним фінансовим становищем вимоги позивача не були задоволені.

Під час судового засідання 06.10.2011р. сторони підтримали свої позиції, викладені письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

24.06.2011р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір купівлі продажу цінних паперів № Б/11/250, згідно з яким продавець зобовязується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити наступні цінні папери: прості векселя, емітовані Товариством з обмеженою відповідальністю „Грінко Дон”: серії АА № 0899843, номінальною вартістю 1200000грн.00коп., дата складання 24.07.2009р., строк платежу 01.07.2012р.; АА № 0899844, номінальною вартістю 1200000грн.00коп., дата складання 24.07.2009р., строк платежу 01.07.2012р.; АА № 0899845, номінальною вартістю 1200000грн.00коп., дата складання 24.07.2009р., строк платежу 01.07.2012р.; АА № 0899846, номінальною вартістю 1381720грн.00коп., дата складання 24.07.2009р., строк платежу 01.07.2012р.; АА № 0899847, номінальною вартістю 2877661грн.06коп., дата складання 27.10.2009р., строк платежу 01.10.2012р.; АА № 0933023, номінальною вартістю 6760357грн.03коп., дата складання 27.10.2009р., строк платежу 01.10.2012р.; АА № 0933025, номінальною вартістю 8367383грн.02коп., дата складання 18.03.2010р., строк платежу 01.03.2013р.; АА № 0933027, номінальною вартістю 11672387грн.48коп., дата складання 18.02.2010р., строк платежу до 01.03.2013р.

Всього 8 векселів простих з іменними індосаментами загальною номінальною вартістю 34659508грн.59коп.

Відповідно п. 1.2 договору договірна вартість цінних паперів, вказаних в п. 1.1 складає 34659508грн.59коп.

На виконання умов договору купівлі продажу цінних паперів № Б/11/250 від 24.06.2011р. позивач передав відповідачу за актом прийому передачі від 24.06.2011р. цінні папери, зазначені в п. 1.1 договору.

Факт отримання відповідачем цінних паперів за вказаним актом прийому передачі підтверджується підписом та відбитком печатки відповідача, чим останній надав свою згоду на прийняття саме такої кількості цінних паперів за передбаченою ціною.

Додатковою угодою від 29.06.2011р. до договору № Б/11/250 купівлі продажу цінних паперів від 24.06.2011р. сторони погодили, що заборгованість покупця (відповідача) перед продавцем (позивачем) у розмірі 34659508грн.59коп., що виникла за договором погашається шляхом передачі покупцем власних простих векселів на загальну суму 34659508грн.59коп.

Відповідно п. 2 додаткової угоди передача векселів продавцю здійснюється покупцем у строк до 30.06.2011р. включно відповідно до акту прийому передачі, у якому визначаються реквізити векселів, після чого грошові зобовязання покупця за договором у розмірі 34659508грн.59коп. припиняються. Акт прийому передачі векселів є невідємною частиною цієї додаткової угоди. Додаткова угода від 29.06.2011р. до договору № Б/11/250 купівлі продажу цінних паперів від 24.06.2011р. підписана та скріплена печатками обох сторін.

На виконання п. 1 Додаткової угоди від 29.06.2011р. до договору № Б/11/250 купівлі продажу цінних паперів від 24.06.2011р. відповідач (покупець) за актом приймання-передачі від 29.06.2011р. передав, а продавець (позивач) прийняв наступні векселі: простий вексель АА № 0905311, номінальною вартістю 34659508грн.59коп., дата складання 29.06.2011р., строк платежу за предявленням.

В подальшому, 29.06.2011р. позивач предявив до відповідача вимогу щодо оплати векселя серії АА № 0905311, номінальною вартістю 34659508грн.59коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту предявлення векселя до оплати.

Однак, позивач наполягає, що на час звернення з позовом до суду, вексель відповідачем не сплачений, тому вимагає до стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 34659508грн.59коп.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Статтею 194 Цивільного кодексу України передбачено, що цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

В силу ст.ст. 5, 14 Закону України “Про цінні папери і фондовий ринок” встановлено, що вексель цінний папір (борговий цінний папір), який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права.

Відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається ( ст. 5 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”).

Законний векселедержатель не зобовязаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного є обовязком особи, якій предявлено вимогу за векселем, якщо вона заперечує проти позову.

Згідно ст. 196 Цивільного кодексу України обов'язкові реквізити цінних паперів, вимоги щодо форми цінного паперу та інші необхідні вимоги встановлюються законом. Документ, який не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером.

Статтею 5 Закону України „Про обіг векселів в Україні” передбачено, що векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Згідно ст. 75 Уніфікованого закону, затвердженого Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, простий вексель містить: назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

В судовому засіданні судом оглянуто надані Позивачем оригінали наступних документів: простого векселя серії АА № 0905311 від 29.06.2011р., договору купівлі продажу цінних паперів № Б/11/250 від 24.06.2011р., акту приймання передачі цінних паперів від 24.06.2011 року, додаткової угоди б/н від 29 червня 2011 року, акту приймання передачі векселів від 29.06.2011року, акту предявлення векселя до платежу від 29.06.2011р.

Наданий до суду позивачем простий вексель серії АА № 0905311 від 29.06.2010р. номінальною вартістю 34659508грн.59коп. відповідає формальним вимогам чинного законодавства, що дозволяє розглядати його як цінний папір (вексель).

Статтею 76 Уніфікованого закону передбачено, що простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням.

Відповідно до ст. 77 цього ж Закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

Згідно ст. 34 цього ж Закону переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5 „Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів” в абзаці 2 пункту 1 вказано наступне:

Необхідно також врахувати, що вексельні правочини (зокрема, щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202-211, 215-236, 509-609 Цивільного кодексу України. Тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми ЦК з урахуванням їх особливостей.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно ст. 33 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними.

Строк платежу за векселем серії АА 0905311 від 29.06.2011р. встановлений за предявленням та такий вексель був предявлений до оплати 29.06.2011р.

Згідно до п. 2 акту про предявлення векселя до оплати від 29.06.2011р. з день складання даного Акту векселедавець (відповідач) здійснює оплату зазначеного векселя в безготівковій формі по наступним банківським реквізитам: розрахунковий рахунок 2600537107901 в ПАТ „Енергобанк”, м. Київ.

Пунктом 3 акту предявлення векселя до платежу сторони передбачили, що на наступний робочий день після отримання коштів від векселедавця (відповідача) векселедержавець (позивач) передає вексель, зазначений в п. 1 даного акту, векселедавцю з письмовим підтвердженням про отримання платежу по векселю (вексельної розписки), здійсненим векселедержавцем на зворотній стороні векселя.

Проте, як не спростовано відповідачем 29.06.2011р. відповідачем не було здійснено платежу за векселем.

Доказів сплати суми 34659508грн.59коп. за простим векселем серії АА 0905311від 29.06.2011р. до матеріалів справи не надано, наявність заборгованості підтверджено відповідачем, право позивача на стягнення зазначеної суми підтверджено матеріалами справи.

Згідно ст. ст. 43, 53, 77, 78 Уніфікованого закону, векселедержатель має право предявити позовні вимоги до векселедавця в разі, якщо не було здійснено платежу за векселем.

Під правом вимоги за векселем розуміється право векселедержателя заявити позов згідно статей 47, 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Заперечення відповідача стосовно наявності у нього тяжкого матеріального становища судом до уваги не приймається, так як згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі суми основного боргу 34659508грн.59коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко Дон» (юридична адреса: 83023, м. Донецьк, вул. Лабутенка, будинок 14, код ЄДРПОУ 33671231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз Інвест» (юридична адреса: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, будинок 15”А”, код ЄДРПОУ 25274891) заборгованість у розмірі 34659508грн.59коп., витрати на оплату державного мита в сумі 25500грн.00коп., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

У судовому засіданні 03.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >