Рішення № 19158901, 07.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.11.11 р. Справа № 4/423

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 28.01.2010р.,

від відповідача ОСОБА_2 довіреність від 18.01.2011р.,

за позовом - Комунального підприємства „Донецькміськводоканал” м. Донецьк

до відповідача - Комунального комерційного підприємства „Донецькміськтепломережа”

м. Донецьк

про стягнення 2047524,77грн. заборгованості по сплаті послуг водопостачання та водовідведення за липень-вересень 2011р.

СУТЬ СПОРУ:

КП „Донецькміськводоканал” м. Донецьк звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ККП „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк 2047524,77грн. заборгованості по сплаті послуг водопостачання та водовідведення за період з березня по вересень 2011р.

В підтвердження позову надав підписаний сторонами договір на водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків №1520 від 01.01.2009р. з протоколом розбіжностей, супровідні листи, з якими відповідачу направлені рахунки для оплати.

Відповідач погодився із сумою боргу, але просить відстрочити виконання рішення на один рік, посилаючись на ст.ст. 83, 121 Господарського процесуального кодексу України і на тяжке фінансове становище підприємства.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, надані позивачем на підставі договору на водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків №1520 від 01.01.2009р.

Відповідно до приписів ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобовязання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, із господарського договору чи інших угод, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”, послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Відповідно до Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” сторонами підписаний договір на водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків №1520 від 01.01.2009р.

2

Водоканал (позивач) відпускає споживачу (відповідач) питну воду та приймає від нього господарсько-побутові стоки, які надходять в каналізаційні мережі. Обєктом водоспоживання є котельні та теплові пункти, які знаходяться на балансі споживача (додаток). Орієнтовний обсяг водоспоживання складає 1700000 м. куб. в місяць, водовідведення 900000 м. куб. в місяць. Обсяг поданої споживачу питної води визначається за приладами обліку, встановленими на межі розподілу мереж водоканалу та споживача. Водоспоживання без засобів приладів обліку забороняється. Межею розподілу є точки врізання та скидання в мережі водоканалу. Водопровідні та каналізаційні мережі від обєктів водоспоживання, які належать споживачу, та до точок врізання та скидання водоканалу знаходяться на балансі абонента та обслуговуються його силами та коштами.

Порядок затвердження тарифів на послуги водопостачання та водовідведення встановлений законодавством України. Тарифи вводяться в дію без будь-яких додаткових узгоджень. Водоканал сповіщає споживача про зміну тарифів в 5-денний строк з моменту доведення змін.

Тарифи на момент укладення договору складають: на питну воду 2,50грн. за м. куб. без ПДВ; на стоки 1,60грн. за м. куб. без ПДВ.

Послуги водопостачання та водовідведення споживач сплачує щотижнево, виходячи з ј частини середньомісячного нарахування та кінцевий платіж проводиться не пізніше 30 числа розрахункового місяця.

Договір діє по 31.12.2009р. та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заяви однієї зі сторін про відмову від договору або його перегляді.

Враховуючи вищезазначене, договір вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору надані відповідачу послуги з водопостачання та направлені для оплати рахунки за березень 2011р. на суму 3726454,54грн., за квітень 2011р. на суму 3712535,14грн., за травень 2011р. на суму 2740144,44грн., за червень 2011р. на суму 2266902,34грн., за липень 2011р. на суму 2075732,04грн., за серпень 2011р. на суму 1849237,78грн., за вересень 2011р. на суму 2642907,96грн., всього на загальну суму 19013914,24грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту договору „Ціна та порядок розрахунків” послуги водопостачання та водовідведення споживач сплачує щотижнево, виходячи з ј частини середньомісячного нарахування та кінцевий платіж проводиться не пізніше 30 числа розрахункового місяця.

В матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу рахунків на оплату, таким чином послуги повинні бути оплачені у відповідності з умовами договору.

Відповідач частково оплатив отримані послуги в сумі 16180454,98грн. та сторонами проведені взаємозаліки на загальну суму 785934,49грн.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 2047524,77грн. Факт надання послуг та залишеної несплаченої суми боргу підтверджено відповідачем у відзиву на позов.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів оплати наданих позивачем послуг, а позивачем доведені факт надання послуг та їх несплати в обумовлені договором терміни, господарський суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, пропорційно стягнутої суми.

3

Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення з посиланням на ст.83 і ст.121 Господарського процесуального кодексу України одночасно не є нетотожними, оскільки ці статті являють різними за своїм правовим критерієм.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України , пункт 6 якої надає право господарському суду при прийнятті рішення вирішувати питання про відстрочку виконання рішення, а при ст.121 цього Кодексу господарський суд після винесення рішення на стадії його виконання застосовує цю норму.

Відстрочка виконання рішення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строк виконання кожної частки визначається господарським судом.

Вирішуючи питання стосовно надання боржнику відстрочки виконання рішення господарського суду, суд виходить з наступного:

Оскільки підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, господарський суд приймає до уваги такі обставини: по-перше, суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, ступень вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави; по-друге, боржник повинен довести поважність причини відстрочки виконання рішення і можливість виконати рішення в зазначений строк.

Господарський суд вправі надати відстрочку виконання рішення лише у тому випадку, коли є достатньо доказів того, що у боржника з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.

При вирішенні цього клопотання боржника щодо відстрочки виконання рішення на один рік, господарський суд, враховуючи можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все враховує такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, що не допустимо їх настання.

Приймаючи до уваги, що як і відповідач, позивач являється комунальним підприємством Донецької міської ради і входить до сфери головного управління комунального обслуговування міста.

При огляді наданих відповідачем документів в обґрунтування неможливості виконати у встановлений законом строк рішення господарського суду, останній взяв до уваги, що за попередні періоди надання послуг позивачем, відповідач теж не розрахувався, про що свідчать рішення господарського суду Донецької області від 2 лютого 2011р. за справою № 22/333 і ухвала цього ж суду від 25.08.2010р. по справі № 2/250.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступень вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави тощо.

Приймаючи до уваги надані відповідачем докази неможливості виконати рішення у встановлений законом строк, які тільки підтверджують фінансовий стан підприємства, а не можливість розрахуватись в термін, який зазначений у заяві, у заяві про відстрочку виконання рішення господарський суд відмовляє.

На підставі Законів України „Про питну воду та питне водопостачання”, „Про житлово-комунальні послуги”, статей 526,530,5610,611,612,629 Цивільного кодексу України, статей 174,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,п.6ст.83,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Комунального підприємства „Донецькміськводоканал” м. Донецьк до Комунального комерційного підприємства „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк про стягнення 2047524,77грн. заборгованості по сплаті послуг водопостачання та водовідведення за липень-вересень 2011р. в повному обсязі.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк-83001, вул. Постишева, 68, ЄДРПОУ 33257089 на користь Комунального підприємства „Донецькміськводоканал” м. Донецьк-83114, вул. Щорса, 110, ЄДРПОУ 03361477 заборгованість по сплаті послуг водопостачання в сумі 2047524,77грн., 20475,25грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 07.11.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний строк.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >