Рішення № 19158900, 07.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.11.11 р. Справа № 4/397

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 26.10.2011р.,

від відповідача ОСОБА_2 довіреність від 26.10.2011р.,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Італінокс Донбас” м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Термогідравлік” м. Донецьк

про стягнення 27732,10грн. заборгованості

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 27732,10грн. заборгованості.

В підтвердження позову надав видаткову накладну №ДРН-0000014 від 19.08.2010р. на суму 37507,10грн., виставлений рахунок-фактура №ДСФ-0000630 від 19.08.2010р., який частково сплачений, що підтверджується витягами з банківських рахунків, відсутня довіреність на отримання товару, в накладній є підпис особи, яка отримала товар без довіреності, виставлена вимога (претензія) №1 від 05.09.2011р., яка отримана відповідачем 20.09.2011р., яка залишилась без виконання.

Відповідач визнав борг у повному розмірі заявою від 07.11.2011р.

Дослідивши матеріали справи та, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову є стягнення з відповідача 27732,10грн. заборгованості за отриманий ним від позивача по видатковій накладній №ДРН-0000014 від 19.08.2010р. товар.

Частиною 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України зазначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно з нормами ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

2

Господарський судом встановлено, що позивачем відповідачу виписаний рахунок-фактура №ДСФ-0000630 від 19.08.2010р., в якому обумовлені найменування товару, його кількість, ціна та загальна вартість.

19.08.2010р. позивачем поставлений, а повноважною особою підприємства відповідача по видатковій накладній №ДРН-0000014 отриманий обумовлений в рахунку товар на загальну суму 37507,10грн.

Таким чином, сторонами у спрощений спосіб укладена угода щодо купівлі-продажу товару, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а саме: позивач поставляє відповідачу конкретний товар, а останній приймає його та оплачує, тому ця угода (домовленість) породжує для сторін права та обовязки та підлягає належному виконанню сторонами.

У відповідності з вимогами статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в статті 530 ЦК України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобовязання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня предявлення вимоги.

Відповідач в добровільному порядку частково оплатив отриманий товар в наступних розмірах: 1490,00грн. - 25.11.2010р., 4000,00грн. - 01.09.2011р., 2100,00грн. 08.09.2011р., що підтверджується витягами з банківського рахунку, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивач в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України направив відповідачу вимогу (претензію) №1 від 05.09.2011р. про оплату, яка отримана останнім 20.09.2011р.

Після отримання претензії відповідачем 22.09.2011р. сплачено ще 2185,00грн., що підтверджується витягом з банківського рахунку, копія якого наявна в матеріалах справи.

Таким чином, на час звернення з позовом відповідачем оплачений товар на загальну суму 9775,00грн., тобто несплаченими залишились 27732,10грн., що підтверджено відповідачем у заяві від 07.11.2011р. про визнання позову.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не оплати у встановлені терміни, господарський суд задовольняє позов в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.

При вирішення спору по суті господарським судом встановлено, що позивач при зверненні з позовом надмірно сплатив 42,85грн. державного мита, тому ці кошти повертаються йому з держаного бюджету.

На підставі ст.ст. 202,526,530,610,612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Італінокс Донбас” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Термогідравлік” м. Донецьк про стягнення 27732,10грн. заборгованості в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Термогідравлік” м. Донецьк-83049, вул. Хірургічна, 22, ЄДРПОУ 35484956 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Італінокс Донбас” м. Донецьк-83087, вул. Інженерна, 1 „в”, ЄДРПОУ 32255536 заборгованість в розмірі 27732,10грн., 277,32грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Італінокс Донбас” м. Донецьк-83087, вул. Інженерна, 1 „в”, ЄДРПОУ 32255536 державне мито в сумі 42,85грн. як надмірно сплачені.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 07.11.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >