Рішення № 19158871, 25.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.11 р. Справа № 11/264

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна”, м. Київ, в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в м. Луганськ”, м. Луганськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Крокус”, м. Донецьк

про стягнення 1968,60грн.

Суддя Соболєва С.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 14.10.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність №430 від 25.10.2011р.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в м. Луганськ, м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Крокус”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 1828,80грн. та пені в сумі 139,80грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобовязання щодо оплати отриманого товару, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 1828,80грн.

Заявою від 25.10.2011р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 36,58грн. Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що вона відповідає приписам ст. 22 ГПК України та приймається судом до розгляду. Відтак судом розглядаються вимоги позивача про стягнення суми боргу у розмірі 1828,80грн. та пені в сумі 36,58грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 25.10.2011р. (вх. №02-41/47141) просить суд припинити провадження по справі в частині стягнення суми боргу у розмірі 1828,80грн., у звязку із його оплатою, щодо нарахованої суми пені відповідач погоджується частково на суму 36,58грн., в іншій частині пені у розмірі 103,22грн. відповідач просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Крокус” (Покупець) 11 серпня 2010р. було укладено договір №437, за умовами якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупця товар у відповідному асортименті, кількості та по цінам в порядку та на умовах визначених у цьому договорі, а Покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар.

За приписами п. 1. договору найменування товару, його асортимент та ціна визначаються Специфікацією, що є Додатком №1 до договору та його невідємною частиною.

Відповідно до п. 1.4. договору право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної або видаткової) накладної, яка засвідчує факт передачі товару Постачальником та його отримання Покупцем. Датою поставки вважається дата передачі Постачальником товару Покупцю.

Згідно із п. 5.1. договору ціна на товар встановлюється у гривнях та базується на підставі Специфікації (Додаток №1 до договору).

Оплата за товар здійснюється Покупцем в національній грошовій одиниці України, кожні 14 календарних днів, за реалізований товар (п. 5.8. договору).

Відповідно до п. 9.6. договору у випадку порушення Покупцем строків оплати за товар, передбачених п. 5.8. цього договору Покупець сплачує Постачальнику Пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такого прострочення.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріпленням печатками Сторін. Термін дії цього договору починає свій перебіг з моменту, зазначеному у п. 10.1. договору та закінчується 31.12.2011р. (п. 101.-10.2 договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

На виконання умов договору позивачем була здійснена поставка товару на суму 1828,80грн., що підтверджується видатковою накладною №6/МРН-4009 від 26.08.2010р. на суму 1661,76грн., №6/МРН-4010 від 26.08.2010р. на суму 167,04грн. Зазначені видкові накладні були підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

У звязку із несплатою отриманого товару позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №56 від 03.08.2011р. з вимогою сплатити суму боргу у розмірі 1828,80грн.

Протягом розгляду справи відповідачем була сплачено заборгованість в сумі 1828,80грн., що підтверджується наданими позивачем та відповідачем платіжним дорученням №4023 від 04.10.2011р. на суму 1828,80грн. Крім того між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за договором від 11.10.2011р. відповідно до якого заборгованість за відповідачем відсутня.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій статті 193 Господарського кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Протягом розгляду справи відповідачем борг за отриманий товар було повністю оплачено в сумі 1828,80грн., що підтверджується наданим позивачем та відповідачем платіжним доручення №4023 від 04.10.2011р., у зв'язку із чим суд припиняє провадження по справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Крокус”, м. Донецьк суми боргу у розмірі 1828,80грн. відповідно до п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з відсутністю предмету спору.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача пені відповідно до п. 9.6. договору в сумі 36,58грн. суд виходить з наступного.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відтак вимоги позивача про стягнення пені в сумі 36,58грн. є арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком маркетинг і продаж Україна” в м. Луганськ, м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Крокус”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 1828,80грн., пені в сумі 36,58грн., задовольнити частково.

Припинити провадження по справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Крокус”, м. Донецьк суми боргу у розмірі 1828,80грн., у звязку із відсутністю предмету спору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Крокус”, м. Донецьк (83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 70, р/р 26005959968727 в філії ЗАТ „ПУМБ”, м. Донецьк, МФО 335537, код ЄДРПОУ 33454647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в м. Луганськ (юр. адреса: 03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 120, корп.1; факт. адреса: 91007, м. Луганськ, вул. Лутугінська, 1, р/р26008000108309 в ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 300023, код ЄДРПОУ 36058935) пеню в сумі 36,58грн., державне мито в розмірі 96,66грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 31.10.2011р.

Суддя Соболєва С.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >