Рішення № 19158869, 26.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.10.11 р. Справа № 11/174

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика будівельних сумішей „БудМайстер”, м. Павлоград

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь

про стягнення 13269,91грн.

Суддя Соболєва С.М.

за участю представників сторін:

від позивача не з'явився ;

від відповідача не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Фабрика будівельних сумішей „БудМайстер”, м. Павлоград до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 10168,12грн., неустойки (штрафу) в сумі 2244,33грн. та 3% річних в сумі 857,46грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №291 від 03.01.2008р. відповідач взяв на себе зобовязання щодо оплати отриманого товару, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 10168,12грн.

Позивачем були заявлені клопотання від 30.09.2011р. та від 21.10.2011р. про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштових відправлень від 21.09.2011р. вх. №02-62/8579, від 27.09.2011р. вх. №02-62/9306, від 12.10.2011р. вх. №02-62/10135).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи господарський суд встановив :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фабрика будівельних сумішей „БудМайстер” (Постачальник) та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Покупець) 03 січня 2008р. укладено договір поставки №291, за умовами якого Постачальник зобовязується поставити, а Покупець сплатити і прийняти товар в асортименті, номенклатурі і за цінами зазначеними в специфікаціях, у кількості в терміни, відповідно до замовлення. Специфікації, замовлення є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.6. договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця у момент передачі товару Покупцю.

Згідно із п. 4.1. договору ціна на товар обумовлюється в специфікації та вказується за одиницю товару з ПДВ, з урахуванням вартості і без урахування знижок. На кожну партію товару видається рахунок для оплати. (п. 4.2. договору).

За приписами п. 5.1. договору Покупець здійснює оплату за отриманий товар з відстрочкою оплати, яка становить 30 календарних днів при поставці товару автотранспортом Постачальника. Розрахунки по кожній партії товару здійснюються у розмірі повної вартості поставленого товару шляхом переказу на розрахунковий рахунок Постачальника окремими платіжними дорученнями за кожен окремо виставлений рахунок-фактуру.

Відповідно до п. 6.3. договору підпис Покупця або представника Покупця на накладній або товаротранспортній накладній на отримання товару свідчить про його згоду з кількістю, асортиментом, комплектністю, тарою і цілісністю упакування товару.

За приписами п. 10.2. договору за прострочення оплати у порядку п. 5.1. договору Покупець виплачує штраф у розмірі 10% від суми поставки.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2008р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання. Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору позивачем 19.09.2008р. було поставлено на адресу відповідача товар на суму 22443,38грн., що підтверджується видатковою накладною №2736 від 19.08.2008р. Дана видаткова містить найменування товару, його кількість, ціну за одиницю та загальну суму накладної. Дана видаткова накладна підписана відповідачем без заперечень та скріплена печаткою.

Факт здійснення господарської операції щодо поставки товару також підтверджується податковою накладною №2828 від 19.09.2008р. на суму 22168,08грн.

Між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості станом на 31.03.2010р. в сумі 20899,60грн.

За твердженням позивача отриманий відповідачем товар був оплачений ним частково на загальну сум 12000,00грн., у звязку із чим за розрахунком позивача на момент звернення до суду із позовом за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 10443,38грн.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку .

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

У частині сьомій статті 193 Господарського кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобовязання за Договором №291 від 03.01.2008р. належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково, у звязку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 10168,12грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 10168,12грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 857,46грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобовязання у вигляді стягнення 3% річних за прострочення виконання грошових зобовязань в сумі 857,46грн. є обґрунтованим, арифметично вірним та такими, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення штрафу відповідно до п. 10.2 договору у розмірі 2244,33грн., суд зазначає наступне.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4. ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 10.2. договору за прострочення оплати у порядку п. 5.1. договору Покупець виплачує штраф у розмірі 10% від суми поставки. Як вбачається з матеріалів справи поставка здійснювалася 19.09.2008р. за видатковою накладною №2736 на суму 22443,38грн. Відтак вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 2244,33грн., є арифметично вірними, обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика будівельних сумішей „БудМайстер”, м. Павлоград до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 10168,12грн., неустойки (штрафу) в сумі 2244,33грн. та 3% річних в сумі 857,46грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (87502, АДРЕСА_1, Донецька область, Новоазовський р-н, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 в філії Орджонікідзевського „Приватбанк” в м. Маріуполь, МФО 334389, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика будівельних сумішей „БудМайстер” (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 9/2, р/р 2600730140571 в філії відділення ПАТ „Промінвестбанк” в м. Дніпропетровськ, МФО 305437, код ЄДРПОУ 33892784) заборгованість в сумі 10168,12грн., неустойку (штраф) в сумі 2244,33грн., 3% річних в сумі 857,46грн., державне мито в розмірі 132,70грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 26.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 31.10.2011р.

Суддя Соболєва С.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >