Постанова № 19148208, 28.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2011 р. Справа № 5023/4927/11

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача –ОСОБА_1, дор. № 54 від 05.05.2011 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3701Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2011р. по справі №5023/4927/11

за позовом Харківського національного медичного університету, м.Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківський національний медичний університет, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з ФОП ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі, відшкодування комунальних, експлуатаційних витрат, землекористування в сумі 75219,98 грн. та пені в сумі 1605,02 грн., а також судові витрати по сплаті державного мита у сумі 768,34 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.08.2011р. по справі №5023/4927/11 (суддя Буракова А.М.) в позові відмовлено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача 60249,47 грн. –заборгованості по орендній платі, відшкодуванню комунальних, експлуатаційних витрат в сумі 8066,14 грн., за землекористування в сумі 6904,37 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 752,20 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 1605,02 грн. пені та 16,14 грн. державного мита –відмовлено.

Відповідач, ФОП ОСОБА_2, з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2011р. по справі №5023/4927/11 скасувати; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач вважає рішення законним і обґрунтованим, у зв’язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності вказаного представника за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2003 р. між Державним підприємством Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань та Дочірнім підприємством «Укртек»було укладено договір оренди № 36 про тимчасове, платне користування (оренду) нежитловим приміщенням, що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Тринклера, 6, загальною площею 109,17 м2. Договір укладений строком на 7 років і діє до 31.12.2010 р.

Відповідно до п 4.1-4.3 договору річна орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р. зі змінами, і становить без ПДВ 22000,00 грн. Орендна плата за перший базовий місяць оренди - січень 2004 року розраховується відповідно до додатку розрахунок місячної орендної плати за перший місяць до даного договору і складає –1833,30 грн. (без індексу інфляції за грудень 2003 року, січень 2004 року та ПДВ). Орендна плата перераховується відповідачем щомісяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним у співвідношенні: 30 % до державного бюджету України; 70 % та 100% ПДВ - орендодавцю.

Відповідно до договору уступки майнових прав орендаря від 01.10.2005 р. № 10/012 ДП «Укртек»передав свої права та обов'язки орендаря Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2

У зв'язку з реорганізацією Державного підприємства Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань шляхом приєднання його як структурного підрозділу до Харківського державного медичного університету, який є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків Орендодавця, було укладено додаткову угоду № 2 від 20.01.2007 р. до договору оренди № 36 від 01.12.2003 р., відповідно якої ФОП ОСОБА_2 зобов'язалася оплатити оренду в порядку та строки, які вказані в договорі.

Відповідно до Указу Президента України від 22.11.2007 р. № 1135/2007 та наказу МОЗ України від 05.12.2007 р. № 784 Харківському державному медичному університету було надано статус національного та перейменовано на Харківський національний медичний університет, з визнанням правонаступником останнього.

01.03.2008 р. між Харківським національним медичним університетом та ФОП ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду до договору оренди № 36 від 31.12.2003 р., якою п. 4.3. договору виклали в наступній редакції: «Орендна плата перераховується орендарем щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку: безпосередньо до Державного бюджету України на рахунки визначені фінансовими органами - у розмірі-50%; на рахунок визначений Балансоутримувачем - у розмірі - 50%».

Матеріали справи свідчать, що рішенням господарського суду Харківської області від 23.09.2009 р. по справі №62/107-09, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2010 р., на користь університету було стягнуто заборгованість у сумі 47463,98 грн., за період з жовтня 2008 року по червень 2009 року.

Крім того, рішенням господарського суду Харківської області від 18.08.2010 р. по справі № 53/07-10, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2010р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2011 р., на користь університету було стягнуто заборгованість в сумі 57188,08 грн. за період з липня 2009 року по лютий 2010 року (т. 1, а.с. 106-131).

01 березня 2008 року між Харківським національним медичним університетом та ФОП ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 5 до договору оренди № 36 від 31.12.2003 р., якою сторони змінили п. 4.3. договору, виклавши його в такій редакції: «Орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку: безпосередньо до державного бюджету України на рахунки визначені фінансовими органами - у розмірі - 50 %; на рахунок визначений балансоутримувачем - у розмірі - 50 %».

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.2010 р. по справі № 59/134-10, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 р. та постановою Вищого господарського суду від 25.06.2011 р., був встановлений факт розірвання договору оренди № 36 від 31.12.2003 р. з 07.04.2010 р. та зобов’язано ФОП ОСОБА_2 звільнити та повернути Харківському національному медичному університету по акту приймання-передачі державне майно, що передано йому по договору оренди № 36 від 31.12.2003 р.

Вказаний факт підтверджений відповідачем як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Аналогічне положення містить також п. 11.5 договору оренди № 36 від 31.12.2003 р.

Таким чином, з моменту набрання чинності рішенням господарського суду від 17.06.2010 р. по справі № 59/134-10 у відповідача відсутні правові підстави для знаходження в орендованому приміщенні.

Проте, відповідач на виконання вказаного рішення суду спірне приміщення позивачу за актом приймання-передачі не повернув, продовжував його використання, у зв’язку з чим він зобов‘язаний відшкодувати позивачу суму60249,47 грн., яка підтверджується наявними у справі доказами та обґрунтовано стягнена судом першої інстанції.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відшкодуванню комунальних, експлуатаційних витрат в сумі 8066,14 грн. та за землекористування в сумі 6904,37 грн., то на думку колегії суддів вони також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 6.8. договору оренди № 36 від 31.12.2003 р. сторони передбачили, що орендар зобов’язаний в місячний строк укласти договори на експлуатаційні витрати та комунальні послуги з відповідними організаціями.

Зокрема, Наказом Фонду державного майна України «Про затвердження договорів оренди»від 23 серпня 2000 року № 1774 передбачається укладання договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, або укладання до договорів оренди додаткових угод.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем не укладались письмові договори щодо відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат.

Нарахування позивачем комунальних та експлуатаційних витрат здійснені на підставі Методики розрахунку надання комунальних послуг та регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій»встановлена відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги.

Статтею 1 зазначеного Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складались розрахунки відшкодування комунальних, експлуатаційних послуг, за землекористування, а також на адресу відповідача виставлялись рахунки-фактури на відшкодування комунальних послуг за березень 2010 р. - січень 2011 р., які не були оплачені відповідачем.

Позивачем було направлено на адресу ФОП ОСОБА_2 вимоги про відшкодування комунальних, експлуатаційних витратах та землекористування № 2384/06 від 16.12.2010 р. та № 836/06 від 11.04.2011 р., які також залишені відповідачем без відповіді і без оплати.

Оскільки відповідач доказів своєчасної оплати комунальних платежів та експлуатаційних витрат не надав, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача відшкодування комунальних, експлуатаційних витрат в сумі 8066,14 грн. та за землекористування в сумі 6904,37 грн.

З урахуванням викладеного є помилковим посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що з відповідача стягнено заборгованість саме по орендній платі, оскільки в даному випадку фактично заявлено стягнення збитків в розмірі орендної плати за період безпідставного користування спірним майном після розірвання договору оренди. Факт користування спірним майном не спростовано відповідачем, тому це не призвело до прийняття неправильного рішення.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 1605,02 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, договір був розірваний з 07.04.2010 р., тому безпідставно до стягнення заявлена пеня за період з квітня 2010 року по листопад 2010 року в сумі 1605,02 грн. з посиланням на п. 4.5., п.4.3. Договору оренди майна № 36 від 31.12.2003 р., у зв’язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення від 03.08.2011р. поданій справі обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2011 р. по справі № 5023/4927/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.

Повний текст постанови підписаний 25.10.2011 р.