ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" жовтня 2011 р. Справа № 5023/8267/11
вх. № 8267/11
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1., довіреність від 01.10.2011р.; відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом ТОВ "Інженерно - виробнича фірма "Рівас", м. Харків
до ТОВ "Завод Залізобетоних конструкцій", м. Харків
про стягнення 55256,34 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача вартість виконаних робіт та поставлених матеріалів в загальній сумі 55256,34грн., 552,56грн. державного мита та 236грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 27.10.2011 р. за вх. № Д1952, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
27.10.2011р. позивач надав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх.№32958).
Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.25).
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
22 вересня 2008 року між позивачем (Підрядник) та відповідачем (Замовник) було підписано Договір №236-07, відповідно до умов якого, позивач взяв на себе зобов'язання виконати роботи по поставці та монтажу кабельної мережі у приміщеннях адміністративного корпусу відповідача за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 1, згідно Технічного завдання (Додаток 1 до Договору) та Договірній ціні (Додаток 2 до Договору), а відповідач зобов'язався прийняти ці роботи та сплатити їх вартість.
Вартість матеріалів, обладнання та робіт за вищезазначеним Договором у момент його укладання складала 90400 грн. 62 коп. з урахуванням ПДВ. Роботи за цим договором мали виконуватися з використанням обладнання та матеріалів Підрядника згідно з узгодженою відомістю матеріалів та обладнання (Додаток З до Договору).
Згідно п. 2.3. Договору, для закупівлі матеріалів та обладнання відповідач мав перерахувати підряднику 100% вартості обладнання та матеріалів у сумі 35557,10грн., з урахуванням ПДВ. Згідно п 2 4 Договору, вартість робіт мала скласти 54843,52грн.
Згідно п. 2.5. договору оплата за виконані роботи мала здійснюватися кожного тижня за фактом їх виконання згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт.
Замовник не виконав положень п. 2.3. договору та не перерахував до початку виконання робіт обумовлену договором суму на закупку матеріалів та обладнання, у зв"язку із чим підрядником було придбано частину матеріалів та обладнання, необхідну для першого етапу виконання робіт за власні кошти.
У жовтні 2008 року позивач виконав частину робіт за договором на загальну суму 55256,34 грн., з яких 13590,30 грн. є вартістю використаних матеріалів підрядника, а 41666,04 грн. є вартістю виконаних робіт, які фактично були прийняті відповідачем.
Відповідачу було запропоновано підписати Акт виконаних робіт та сплатити їх вартість у сумі 55256,34 грн., проте Акт підписано не було, вартість матеріалів та виконаних робіт сплачено також не було.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої, сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
За частиною першою статті 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належними чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з вимогою про необхідність проведення оплати й надсилав відповідачу Акт та документи на підтвердження вартості використаних матеріалів (а.с.13-18), але сума заборгованості відповідачем сплачена не була.
Відповідно до п.6.3. Договору сторони погодили, що замовник протягом 3-х днів зобов"язаний підписати акт приймання виконаних підрядних робіт або надати мотивовану відмову від приймання робіт. У разі непідписання замовником Акту приймання робіт та відсутності мотивованої відмови на протязі вказаного строку, роботи вважаються прийнятими.
Як вбачається з матеріалів справи Акт був отриманий відповідачем 16.09.2011р., мотивованої відмови надано не було однак, заборгованість відповідачем сплачена не була.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та в строк, встановлений для його виконання.
Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги не спростовані відповідачем, суд задовільняє позовні вимоги в сумі заборгованості у розмірі 55256,34грн.
У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 837, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Залізобетоних конструкцій" (61102, м. Харків, вул. Достоєвського, 1, р/р 26005000421288 у Харківській філії АТ "Укрексімбанк", МФО 351618, Код ЄДРПОУ 31437310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно - виробнича фірма "Рівас" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 5, р/р 26007301811186 в Філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Харків, МФО 351458, Код ЄДРПОУ 21227104) суму заборгованості у розмірі 55256,34грн., 552,56грн. державного мита та 236грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписано 31 жовтня 2011 року.
Судове рішення № 19146773, Господарський суд Харківської області було прийнято 27.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/8267/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: