Рішення № 19146619, 21.10.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2011 р. Справа № 19/17

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд"

до відповідача 1: Підприємство споживчої кооперації "Торговий дім "Рікос"

до відповідача 2: Рівненська обласна спілка споживчих товариств

про стягнення в сумі 207 931 грн. 11 коп.

Суддя Бережнюк В.В.

Представники :

Від позивача : не з'явився

Від відповідача 1 : не з'явився

Від відповідача 2 : Никонець Д.А.

СУТЬ СПОРУ : Господарським судом Рівненської області розглянуто справу №19/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" до ПСК "Торговий дім "Рікос" та Рівненської обласної спілки споживчих товариств про стягнення 207 931 грн. 11 коп. упущеної вигоди за період з 12.10.2007 року по 23.11.2007 року. Рішенням суду від 16 липня 2010 року у даній справі в позові відмовлено.

Від позивача - ТзОВ Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" надійшла заява № 058/1 від 21.09.2011р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 16 липня 2010 року у справі № 19/17.

В обґрунтування вимог заяви ТзОВ ОРТФ "Едланд" зазначає, що рішення від 16.07.2010 р. мотивоване тим, що право власності на будівлю універмагу за Рівненською обласною спілкою споживчих товариств визнано рішенням господарського суду Рівненської області від 22.07.2004 р. по справі №10/270, яке залишено без змін постановою ВГСУ від 23.10.2007 р. Ухвалою ВСУ від 13.12.2007 р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови ВГСУ від 23.10.2007 р. у справі №10/270. Разом з тим, постановою ВГСУ від 15.04.2010 р. скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 16.12.2009 р. та постанову ЛАГС від 03.02.2010 р. у справі №10/270 в частині задоволення заяви ТзОВ ОРТФ "Едланд" та подання заступника прокурора Рівненської області в інтересах Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Костопільському районі про перегляд рішення від 22.07.2004 р. за нововиявленими обставинами. Відмовлено в задоволенні заяв про перегляд даного рішення за нововиявленими обставинами Рішення суду від 22.07.2004 р. у справі №10/270 залишено без змін. Отже, згідно рішення від 16.07.2010 р. суд прийшов до висновку, що власником будівлі універмагу є Рівненська обласна спілка споживчих товариств, відповідно остання правомірно володіє, користується та розпоряджається зазначеною будівлею.

Проте, заявник вказує, що рішенням господарського суду Рівненської області від 16.12.2009 р. по справі № 10/270, яке прийняте в результаті перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2004 р. по справі № 10/270, останнє було скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові Рівненської облспоживспілки про визнання права власності на будівлю універмагу, що знаходиться у м.Костопіль по АДРЕСА_1. Постановою ВГСУ від 25.08.2011р. рішення від 16.12.2009 р. у справі №10/270 залишено без змін.

Також заявник зазначає, що рішенням господарського суду Рівненської області від 13.05.2009р. у справі 20/10 (залишеним без змін постановою ЛАГС від 16.12.2010р. та постановою ВГСУ від 14.06.2011р.) Рівненській обласні спілці споживчих товариств у задоволенні позову до ТзОВ Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" та ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомості (будівлі універмагу по АДРЕСА_1 в м. Костопіль) від 24.11.2007 р. відмовлено, зустрічний позов ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" до Рівненської обласної спілки споживчих товариств та ТзОВ Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" про визнання добросовісним набувачем будівлі універмагу задоволено. Відтак, встановлено факт відсутності у Рівненської обласної спілки споживчих товариств законних прав на будівлю універмагу по АДРЕСА_1 в м. Костопіль.

Заявник вважає обставини встановлені вказаними рішеннями нововиявленими. Тому просить переглянути рішення господарського суду Рівненської області з урахуванням встановлених вищевказаними рішеннями обставин, за результатами перегляду скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 16.10.2010 р. у справі №19/17 та прийняти нове рішення про задоволення позову ТзОВ ОРТФ "Едланд" до ПСК "Торговий дім "Рікос" та Рівненської обласної спілки споживчих товариств про стягнення 207 931 грн. 11 коп. упущеної вигоди за період з 12.10.2007 року по 23.11.2007 року повністю.

Відповідач - ПСК "Торговий дім "Рікос" - заперечень щодо заяви позивача № 058/1 від 21.09.2011р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 16 липня 2010 року у справі № 19/17 суду не подав.

Відповідач - Рівненська обласна спілка споживчих товариств - подав письмові заперечення від 21.10.2011 р. на заяву позивача № 058/1 від 21.09.2011р., у яких зазначає, що позов ТзОВ ОРТФ "Едланд" є необґрунтованим з підстав, що викладені у письмовому відзиві від 15.10.2009 р. №03-10. Крім того вказує, що Рівненська обласна спілка споживчих товариств звернулася до Верховного суду України із заявою про перегляд постанови ВГСУ від 25.08.2011 р. у справі №10/270 в порядку ст.111-16 ГПК України у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Під час розгляду заяви про перегляд рішення від 16.07.2010 р. за нововиявленими обставинами через канцелярію суду позивачем була подана заява від 10.10.2011 р. про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Едланд". Заява мотивована тим, що 01.04.2003 р. будівлю універмагу, що знаходиться по АДРЕСА_1 у м.Костопіль загальною площею 3 883,7 кв.м. було передано від ТзОВ «Торговий дім «Едланд» до ТзОВ Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" по акту прийому-передачі. Відтак позивач вважає, що існує необхідність залучити ТзОВ "ТД "Едланд" для встановлення дійсних обставин справи.

Судом дана заява позивача відхилена з огляду на таке. Відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду. Слід зазначити, що в даному випадку існує спір між ТзОВ Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" та відповідачами ПСК "Торговий дім "Рікос" і Рівненською обласною спілкою споживчих товариств у зв'язку з тим, що останні неправомірно використовували приміщення універмагу за період з 12.10.2007 року по 23.11.2007 року, та як наслідок завдали позивачу збитків. Суд звертає увагу позивача, що відносини між ним та відповідачами не стосуються прав та обов'язків ТзОВ "Торговий дім "Едланд", відповідно рішення суду у справі №19/17 не вплине на права або обов'язки останнього. Та обставина, що будівлю універмагу, яка знаходиться по АДРЕСА_1 у м.Костопіль, було передано до ТзОВ Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" по акту прийому-передачі від ТзОВ "Торговий дім "Едланд", не є підставою для залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

У судове засідання 21.10.2011 р. представники позивача та ПСК "Торговий дім "Рікос" не зявилися. Судом вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями (арк.с. 137,139).

Відповідно до ч. 4 ст. 114 ГПК України неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

Представник Рівненської обласної спілки споживчих товариств у засіданні 21.10.2011 р. надав пояснення, які співпадають з позицією, що викладена у запереченнях від 21.10.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Рівненської обласної спілки споживчих товариств, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 16.07.2010 р. слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити. При цьому суд виходив з такого.

Позивач - ТзОВ Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" - звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів - ПСК "Торговий дім "Рікос", ПСК "Рікос" та Рівненської облспоживспілки про стягнення солідарно коштів в сумі 207 931 грн. 11 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТзОВ ОРТФ "Едланд" згідно договору купівлі-продажу від 25.03.2003 р. придбало у власність будівлю універмагу в АДРЕСА_1. Право власності на вказану будівлю було зареєстроване за заявником 18.10.2007 р. Однак, ТзОВ ОРТФ "Едланд" не змогло використовувати будівлю універмагу у власних цілях по причині незаконного користування зазначеною будівлею відповідачами, якими приміщення універмагу здавались в оренду третім особам. Внаслідок цього заявник не отримав доходи (упущена вигода) в розмірі 207 931 грн. 11 коп. за період незаконного користування приміщенням з 12.10.2007 року по 23.11.2007 року.

Ухвалою господарського суду від 16.10.2009 року здійснено процесуальне правонаступництво у справі № 19/17. Замінено відповідача-2 підприємство споживчої кооперації "Рікос" (код ЄДРПОУ 33538737) його правонаступником - Рівненською обласною спілкою споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01764128).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 16 липня 2010 року відмовлено у позові ТзОВ Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" до ПСК "Торговий дім "Рікос" та Рівненської обласної спілки споживчих товариств про стягнення 207 931 грн. 11 коп. упущеної вигоди. Рішення мотивоване тим, що право власності на будівлю універмагу за Рівненською обласною спілкою споживчих товариств визнано рішенням господарського суду Рівненської області від 22.07.2004 року по справі № 10/270. Дане рішення залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2007 року. Ухвалою Верховного Суду України від 13.12.2007 року відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господареві суду України від 23.10.2007 року у справі № 10/270. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2010 року скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 16.12.2009 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2010 року у справі № 10/270 в частині задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю ОРТФ "Едланд" та подання заступника прокурора Рівненської області в інтересах Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Костопільському районі про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2004 року за нововиявленими обставинами. Відмовлено в задоволенні заяв про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами. Рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2004 року у справі № 10/270 залишено без змін.

Отже, рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2004р. по справі № 10/270, мало преюдиційне значення для вирішення даної справи №19/17 по суті.

Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Згідно ст. 113 ГПК України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Строк подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у звязку з нововиявленими обставинами обчислюється з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.

У відповідності до п.1.2 ч.1 роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 р. N 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Так, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з частинами третьою і четвертою ст. 35 Господарського процесуального кодексу України були обов'язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення. Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові. Якщо нововиявлена обставина пов'язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили вироком чи рішенням суду, які покладено в основу відповідного судового акта, або день коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили вироком чи рішенням.

З поданої позивачемзаяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та доданих до неї документів вбачається наявність матеріально-правових фактів або інших фактів, які були наявні під час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, та мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Так, рішенням господарського суду Рівненської області від 16.12.2009 року у справі № 10/270 встановлено відсутність у Рівненської обласної спілки споживчих товариств права власності на будівлю універмагу в АДРЕСА_1. Вказане рішення суду набрало законної сили і на даний момент є чинним.

Крім того, в постанові Вищого господарського суду України від 14.06.2011р. у справі №20/10 встановлено, що Рівненська облспоживспілка не є добросовісним набувачем будівлі універмагу по АДРЕСА_1 в м. Костопіль Рівненської області.

Судові рішення, відповідно до ст. 124 Конституції України, ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими на всій території України. Дана норма акумулюється в ст. 115 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.12.2007 р. по справі № 17/81 задоволено позов ТзОВ ОРТФ "Едланд" до Костопільської міської ради, КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації", СП "Хлібокомбінат", третя особа без самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Торговий дім "Едланд", третя особа з самостійними вимогами на предмет спору Рівненська облспоживспілка, визнано позивача добросовісним набувачем будівлі універмагу по АДРЕСА_1 в м. Костопіль Рівненської області, у задоволенні позову Рівненської облспоживспілки про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 02/03 від 25.03.2003 р. будівлі універмагу по АДРЕСА_1 в м. Костопіль Рівненської області відмовлено.

Рішення господарського суду Рівненської області від 12.12.2007 р. по справі № 17/81 залишене без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2008 р. та Вищого господарського суду України від 03.06.2008 р. по справі № 17/81.

Крім того, у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2008 р. по справі № 17/81 зазначено, що оскільки договір купівлі-продажу №02/03 від 25.03.2003 року укладено раніше, ніж винесено рішення у справі №10/270 (на яке посилається Рівненська облспоживспілка як на підставу свої заперечень), то на момент його укладення він не міг порушувати прав та обовязків Рівненської облспоживспілки, яка не є його стороною і не мала ніякого відношення до будівлі універмагу.

Ухвалою Верховного Суду України від 14.08.2008 р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 03.06.2008 р. у справі № 17/81.

Рішенням господарського суду Київської області від 30 квітня 2004 року в справі №11/10-2004 встановлено дійсність договору купівлі-продажу від 25 березня 2003 року №02/03, зобовязано позивача (ТзОВ ОРТФ "Едланд" ) виконати умови цього договору, оскільки з 1 квітня 2003 року позивач фактично набув права власності на будівлю, а чинне законодавство України не ставить дійсність договору купівлі-продажу в залежність від реалізації покупцем права на реєстрацію права власності на обєкт купівлі-продажу, про що також зазначено у рішенні по справі № 17/81 від 12.12.2007р.

Таким чином, ТзОВ ОРТФ "Едланд" з 1 квітня 2003 року набув право власності на будівлю універмагу згідно договору купівлі-продажу від 25 березня 2003 року №02/03, який є чинним та правовстановлюючим документом.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12 грудня 2007 року по справі № 17/81 визнано ТзОВ Оптово-роздрібну торгову фірму "Едланд" добросовісним набувачем будівлі універмагу по АДРЕСА_1 в м. Костопіль Рівненської області.

1 квітня 2003 р. будівля універмагу, що знаходиться за адресою: м. Костопіль, АДРЕСА_1 загальною площею 3 883,7 кв. м. була передана товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Едланд" для ТзОВ ОРТФ "Едланд" по акту прийому-передачі, а чинне законодавство України не ставило дійсність договору купівлі-продажу в залежність від реалізації покупцем права на реєстрацію права власності на обєкт купівлі-продажу.

Як встановлено судовими інстанціями в справі №17/81, договір купівлі-продажу від 25 березня 2003 року №02/03 на момент його укладання не міг порушувати прав та обовязків Рівненської обласної спілки споживчих товариств, яка не мала ніякого відношення до будівлі універмагу.

Право власності на будівлю універмагу по АДРЕСА_1 в м. Костопіль за ТзОВ ОРТФ "Едланд" було зареєстровано в Електронному реєстрі прав власності 18.10.2007 р. згідно витягу № 16325690 від 18.10.2007 р.

24 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" та ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" укладений договір купівлі-продажу нерухомості - будівлі універмагу по АДРЕСА_1 в м. Костопіль Рівненської області.

Водночас, постановою господарського суду Рівненської області від 7 серпня 2007р. у справі № 12/337 встановлено факт неправомірності реєстрації прав власності Рівненським ОБТІ за Рівненською обласною спілкою споживчих товариств, внаслідок чого скасовано запис від 22 липня 2004 року про реєстрацію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (№ 55-300 в книзі 1) права власності на будівлю універмагу по АДРЕСА_1 в м. Костопіль за Рівненською обласною спілкою споживчих товариств та скасовано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22 липня 2004 року за № 4227120.

Зі змісту понять "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", «державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», вказаних в статті 2, частини 7 ст. 3, статей 12 - 14 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” вбачається, що наявність в державному реєстрі запису про реєстрацію права власності на згадану будівлю за позивачем є офіційним визнанням факту права власності на згадану будівлю та має пріоритет перед незареєстрованими правами інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Таким чином, встановлення у рішенні господарського суду факту відсутності у Рівненської обласної спілки споживчих товариств права власності на будівлю універмагу в АДРЕСА_1 має преюдиційне значення у вирішенні даного спору.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Вищенаведені обставини підтверджують те, що Рівненська облспоживспілка, за період з 12.10.2007 року по 23.11.2007 року не була власником будівлі універмагу, що в АДРЕСА_1.

Отже, Рівненська облспоживспілка, не будучи власником будівлі універмагу, з 12.10.2007 року по 23.11.2007 року використовувала будівлю у власній діяльності, а ПСК "Торговий дім "Рікос" використовувало будівлю універмагу, що в АДРЕСА_1 на правах господарського відання, згідно постанови правління Рівненської облспоживспілки № 164 від 30.06.2005 року.

З наведеного слідує, що ТзОВ ОРТФ "Едланд" не мав змоги проводити свою господарську діяльність у приміщенні даного універмагу, а відтак зазнавав збитків, зокрема, у вигляді неотримання орендної плати від осіб, які були орендарями у даному приміщенні.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; примусове виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків (п.п. 3, 5, 8 ч.2 ст. 16 ЦК України).

Згідно положень ст. ст. 316, 317 ЦК України - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що надає можливість володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ст.328 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 3 ГК України передбачено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до положень ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст.ст.224, 225, 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, за загальними принципами цивільного та господарського права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Правовий аналіз норм, на які посилається позивач, - дає суду підстави вважати, що при обчисленні розміру упущеної вигоди має значення достовірність (реальність) тих доходів, які потерпіла особа передбачала отримати за звичайних умов цивільного обороту. Обов'язок щодо доведення розміру тих доходів, яких особа отримала б у випадку непосягання на її право, - покладається на потерпілого.

За умовами ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Тобто збитки не є санкцією заздалегідь визначеного розміру, а їх стягнення (відшкодування) передбачено на випадок будь-якого господарського правопорушення, якщо інше не передбачене законом. Для цього необхідно виконати певні розрахунки і підкріпити їх відповідними доказами, які беззастережно підтверджували б їх реальний розмір на визначену дату. Відповідно до п. 4 ст. 623 ЦК України при визначені неодержаних доходів (втраченої вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, якщо ці доходи (вигода) не являються абстрактними, а дійсно були б отримані у випадку неналежного виконання боржником своїх зобов'язань.

Слід зазначити, що неодержаний прибуток (не отриманий доход, упущена вигода) - це рахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

За час неправомірного володіння будівлею універмагу в АДРЕСА_1 Рівненською облспоживспілкою вказану будівлю було передано ПСК "Торговий дім "Рікос" для використання її на правах господарського відання, згідно постанови правління Рівненської облспоживспілки № 164 від 30.06.2005 року.

У подальшому відповідачем 1 було укладено з іншими особами договори оренди торгових площ, офісних приміщень, складських приміщень, що знаходяться у будівлі універмагу в АДРЕСА_1.

А саме, у матеріалах справи містяться надані позивачем копії наступних договорів:

- Договір оренди основних засобів від 01.05.2007 р., укладений між ПСК "ТД "Рікос" та ПП ОСОБА_1., за умовами якого останній приймав у тимчасове платне користування торгові площі розміром 70,0 кв.м. в будівлі універмагу в АДРЕСА_1. Пунктом 4.1. даного Договору визначено, що розмір орендної плати за торгові площі 2 поверху складає 50,00 грн. в місяць за 1 кв.м. Всього 3500,00 грн. за 1 місяць за фактично орендовану площу (арк.с.57-59);

- Договір оренди основних засобів від 01.05.2007 р., укладений між ПСК "ТД "Рікос" та ПП ОСОБА_2., за умовами якого останній приймав у тимчасове платне користування складські приміщення площею 13,7 кв.м. в будівлі універмагу в АДРЕСА_1. Пунктом 4.1. даного Договору визначено, що розмір орендної плати за складські приміщення складає 27,00 грн. в місяць за 1 кв.м. Всього 369,90 грн. за 1 місяць за фактично орендовану площу (арк.с.60-62);

- Договір оренди основних засобів від 01.05.2007 р., укладений між ПСК "ТД "Рікос" та ПП ОСОБА_3., за умовами якого останній приймав у тимчасове платне користування складські приміщення площею 4,5 кв.м. в будівлі універмагу в АДРЕСА_1. Пунктом 4.1. даного Договору визначено, що розмір орендної плати за складські приміщення складає 27,00 грн. в місяць за 1 кв.м. Всього 121,50 грн. за 1 місяць за фактично орендовану площу (арк.с.63-65);

- Договір оренди основних засобів від 01.07.2007 р., укладений між ПСК "ТД "Рікос" та Кредитною спілкою "Єдність", за умовами якого остання приймала у тимчасове платне користування офісні приміщення загальною площею 35,0 кв.м. в будівлі універмагу в АДРЕСА_1. Пунктом 4.1. даного Договору визначено, що розмір орендної плати за офісні приміщення складає 25 грн. в місяць за 1 кв.м. Орендна плата в місяць по даному договору за орендовану площу складає 875,00 грн. (арк.с.66-68);

- Договір оренди основних засобів від 01.08.2007 р., укладений між ПСК "ТД "Рікос" та ПП ОСОБА_4., за умовами якого останній приймав у тимчасове платне користування торгові площі розміром 6,0 кв.м. в будівлі універмагу в АДРЕСА_1. Пунктом 4.1. даного Договору визначено, що розмір орендної плати за торгові площі 1 поверху складає 50,00 грн. в місяць за 1 кв.м. Всього 300,00 грн. за 1 місяць за фактично орендовану площу (арк.с.69-71).

У пунктах 4.7. зазначених вище Договорів оренди основних засобів визначено, що вартість оренди перебуває у прямій залежності до розміру прожиткового мінімуму та розміру мінімальної заробітної плати. Вартість оренди збільшується (зменшується) прямо пропорційно до зміни розміру прожиткового мінімуму або (і) до розміру мінімальної заробітної плати без додаткового погодження з орендарем.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» станом на 01.05.2007 р. розмір мінімальної заробітної плати становив 420,00 грн. (надалі - початковий показник відповідно ) і в подальшому збільшувався наступним чином:

-з 01.07.2007 р. - 440,00 грн. (ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»), тобто збільшився на 4,76 % відносно початкового показника;

-з 01.10.2007 р. - 460,00 грн. (ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»), тобто збільшився на 9,52 % відносно початкового показника та на 4,55 % відносно розміру мінімальної зарплати станом на 01.07.2007р.

Тому відповідачі, з урахуванням пропорційного збільшення розміру орендної плати відносно росту мінімальної заробітної плати, здавали або могли здавати в оренду площі універмагу за такою ціною:

-торгові площі 1 поверху 52,28 грн. за 1 кв. м.;

-торгові площі 2 поверху 54,76 грн. за 1 кв. м.;

-торгові площі 3 поверху 54,76 грн. за 1 кв. м.;

- складські приміщення 29,57 грн. за 1 кв. м.;

-офісні приміщення 26,14 грн. за 1 кв. м.;

Загальний розмір торгових площ універмагу по АДРЕСА_1 в м. Костопіль згідно технічного плану становить : 1 поверх - 655,4 кв. м.; 2 поверх - 680,5 кв. м.; 3поверх - 679,9 кв. м. Площа складських приміщень становить 1022,1 кв. м., офісних приміщень -232,8 кв. м.

Таким чином загальний розмір отриманих або таких, що могли бути отримані відповідачами доходів (упущеної вигоди) за період з 12.10.2007 р. по 23.11.2007 р. становить 207 931 грн. 11 коп.

Позивачем надано детальний розрахунок суми доходів (упущеної вигоди), які одержані або могли бути одержані під час незаконного володіння будівлею універмагу у період з 12.10.2007 р. по 23.11.2007 р., тобто за 43 дні (арк.с.78-79).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за період з 12.10.2007 р. по 23.11.2007 р. відповідачі неправомірно володіли та користувалися будівлею універмагу у м.Костопіль по АДРЕСА_1, у зв'язку із чим ТзОВ ОРТФ "Едланд", як законний набувач майна, було позбавлено можливості проводити свою господарську діяльність у приміщенні даного універмагу, відтак зазнало збитків, у тому числі у вигляді неотримання орендної плати з орендарів, які знаходяться у приміщеннях універмагу.

Наявними у справі доказами підтверджено, що ТзОВ ОРТФ "Едланд" зазнало збитків у вигляді неотриманих доходів (упущеної вигоди) за час незаконного володіння відповідачами будівлею універмагу по АДРЕСА_1 у м.Костопіль Рівненської області у загальному розмірі 207 931 грн. 11 коп. Наданий суду розрахунок перевірено та визнано правильним.

Відповідно до ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В свою чергу господарський суд, керуючись положеннями статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В силу статей 43, 47, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Згідно положень статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Оскільки заподіяння позивачу збитків сталося у результаті спільних дій відповідачів у даній справі, тому вони зобов'язані відшкодувати позивачу збитки (доходи, які одержані або могли бути одержані за весь час незаконного володіння майном) солідарно.

Таким чином, господарським судом Рівненської області встановлено достатньо обґрунтованих підстав для стягнення солідарно з ПСК "Торговий дім "Рікос" та Рівненської обласної спілки споживчих товариств на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" 207 931 грн. 11 коп. упущеної вигоди за період з 12.10.2007 року по 23.11.2007 року. Позовні вимоги є правомірними, ґрунтуються на законі, підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню повністю з покладенням на відповідачів солідарно витрат на оплату державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Отже, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 16 липня 2010 року у справі № 19/17 слід задоволити, а вказане рішення суду - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 49,82-85, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 16 липня 2010 року у справі № 19/17 задоволити.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 16 липня 2010 року у справі №19/17 скасувати. Прийняти нове рішення.

3. Позов задоволити. Стягнути солідарно з Підприємства споживчої кооперації "Торговий дім "Рікос" (33028, м. Рівне, вул. В. Чорновола, 13, код ЄДРПОУ 33538784) та Рівненської обласної спілки споживчих товариств (33028, вул.Чорновола, 13, м.Рівне, код ЄДРПОУ 01764128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" (м.Вишневе, а/с - 1а, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132, ідентифікаційний код 23595332) - 207931 грн. 11 коп. збитків (упущеної вигоди), 2 079 грн. 31 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Суддя Бережнюк В.В.

повний текст рішення підписаний суддею 09 листопада 2011 року