Рішення № 19145624, 01.11.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" листопада 2011 р. Справа № 12/188-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомдочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації

газового господарства»відкритого акціонерного товариства по

газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»

до приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченківське»

про стягнення заборгованості у розмірі 21323,74 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність №95 від 28.01.2011 року);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства»відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»до приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченківське»про стягнення заборгованості у розмірі 21323,74 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору на постачання природного газу для потреб промислових споживачів №140382-ПГ/09 від 31.12.2008 року (далі договір), згідно з якими позивач зобовязувався передавати відповідачу для власних виробничих потреб природний газ (далі товар), а відповідач зобовязувався приймати і оплачувати товар на умовах даного договору.

Відповідач, надані позивачем послуги, оплатив частково, а саме в розмірі 852,89 грн.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 17750,42 грн., 1372,99 грн. пені, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 692,27 грн., три проценти річних в сумі 265,53 грн. та 1242,53 грн. штрафу.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 22.09.2011 року, справу призначено до розгляду 11.10.2011 року.

11 жовтня 2011 року представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 01.11.2011 року.

10 жовтня 2011 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: Київська обл., Києва-Святошинський р-н, с. Гореничі, вул. Леніна, 205, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

01 листопада 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача повторно в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

31 грудня 2008 року між дочірнім підприємством «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства»відкритого акціонерного товариства «Київоблгаз»та приватним сільськогосподарським підприємством «Шевченківське»(далі відповідач) був укладений договір на постачання природного газу для потреб промислових споживачів №140382-ПГ/09 (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобовязувався передавати відповідачу для власних виробничих потреб природний газ (далі товар), а відповідач зобовязувався приймати і оплачувати товар на умовах даного договору.

Дочірнє підприємство «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства»відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»(далі відповідач) є правонаступником дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства»відкритого акціонерного товариства «Київоблгаз», що підтверджується копією статуту дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства»відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», долученою до матеріалів справи.

24 листопада 2009 року сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору на постачання природного газу для потреб промислових споживачів №140382-ПГ/09 від 31.12.2008 року, згідно з п. 1 якої, сторони домовились подовжити термін дії договору до 31.12.2011 року.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 18603,33 грн., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу поставленого промисловому підприємству від 31.03.2011 року, долученим до матеріалів справи.

Відповідач, поставлений позивачем товар, оплатив частково, а саме в сумі 852,89 грн., що підтверджується банківської випискою по рахунку позивача від 02.11.2010 року, долученою до матеріалів справи.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 17750,42 грн., 1372,99 грн. пені, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 692,27 грн., три проценти річних в сумі 265,53 грн. та 1242,53 грн. штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Відповідач жодних документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем, суду не надав.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 17750,42 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 1372,99 грн. пені, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 692,27 грн., три проценти річних в сумі 265,53 грн. та 1242,53 грн. штрафу.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 5.1 договору передбачено, що оплата за газ проводиться виключно грошовими коштами до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, в розмірі 100% вартості обсягу газу, який зазначений в заявці відповідача та запланований для поставки на наступний місяць за ціною, що зазначена у п. 4.1 даного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П. 6.5 договору передбачено, що в разі невиконання відповідачем умов п. 5.1 цього договору відповідач зобовязується (крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з 16.02.2011 року до 16.08.2011 року, суму боргу у розмірі 17750,42 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 1 371,89 грн., що підлягають стягненню.

Також позивач просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 1242,53 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

П. 6.5 договору передбачено, що в разі невиконання відповідачем умов п. 5.1 цього договору відповідач зобовязується (крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. За прострочення строку платежу понад 30 днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Так, суд вважає, що розмір штрафу, ставка якого становить 7% від заборгованості в сумі 17750,42 грн., складає 1242,53 грн., що підлягають стягненню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення платежу з 16.02.2011 року до 16.08.2011 року складає 182 дні, тому три проценти річних від суми 17750,42 грн. становлять 265,53 грн., що підлягають стягненню.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 01.03.2011 року до 30.08.2011 року: у березні 101,4% (УК №64 від 08.04.2011р.), квітні 101,3% (УК №83 від 11.05.2011р.), травні 100,8% (УК №103 від 08.06.2011р.), червні 100,4% (УК №122 від 08.07.2011р.), липні 98,7% (УК №144 від 09.08.2011р.), серпні 99,6% (УК №164 від 08.09.2011р.),враховуючи, що розмір заборгованості становив 17750,42 грн., складає 701,87 грн. (за розрахунком суду).

Оскільки позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена у розмірі 692,27 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 6 ст. 265, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 230, ч. ч. 2, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 712, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства»відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»до приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченківське»задовольнити частково.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченківське»(Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Гореничі, вул. Леніна, 205, код 30796166) на користь дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства»відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська,17, код 19412538) основний борг в сумі 17750,42 грн. (сімнадцять тисяч сімсот пятдесят грн. 42 коп.); 1 371,89 грн. (одну тисячу триста сімдесят одну грн. 89 коп.) пені; три проценти річних в розмірі 265,53 грн. (двісті шістдесят пять грн. 53 коп.); суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, в розмірі 692,27 грн. (шістсот девяносто дві грн. 27 коп.); штраф у розмірі 1242,53 грн. (одна тисяча двісті сорок дві грн. 53 коп.); 213,23 грн. (двісті тринадцять грн. 23 коп.) витрат на сплату державного мита; 235,99 грн. (двісті тридцять пять грн. 99 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 07.11.2011 року.