Рішення № 19145165, 08.11.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" листопада 2011 р.Справа № 6/5007/99/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - довіреність від 12.04.11р. за вих.№08/4000;

ОСОБА_2- довіреність від 02.08.11р. за вих.№08/8457;

від відповідача ОСОБА_3 - довіреність від 23.03.11р. за вих№25/955.

Розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)

до Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (м. Житомир)

про стягнення 7869228,21 грн.

Спір розглянуто в більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 7466364,59 грн. заборгованості за активну електроенергію, 142152,96 грн. - заборгованості за реактивну електроенергію, 29666,51 грн. - 3% річних, 77767,16 грн. - інфляційних та 153276,99 грн. - пені.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві (а.с.42-43). Вважає, що позивачем нарахування на суму основного боргу проведені з порушенням умов договору. Так, згідно з п.7.3 Договору остаточний розрахунок повинен здійснюватись в розмірі фактичного споживання електричної енергії за розрахунковий місяць, з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання", а позивач при визначенні останнього дня для оплати, а відповідно і дня початку прострочки рахує календарні дні, що також призводить до необґрунтованого збільшення суми нарахувань. Подав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі п.3 ст. 83 ГПК України та заяву про відстрочку виконання рішення суду на 3 місяці, посилаючись на скрутне матеріальне, фінансово-економічне становище відповідача.

Представники позивача заперечують проти заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені, оскільки відповідачем не вживається дієвих заходів щодо зменшення суми основного боргу.

Також заперечують щодо заяви про відстрочку виконання рішення суду. Зазначили, що стягувач є постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, одноособово несе витрати, пов'язані із закупівлею витратних матеріалів, забезпечення технологічного процесу, виплат заробітної плати і обов'язкових платежів та знаходиться в тих же умовах як і відповідач, тому надання відстрочки виконання рішення фактично поставить боржника в більш вигідні умови перед іншими суб'єктами господарювання.

Крім того, звертають увагу, що Рівненським апеляційним господарським судом 04.08.2011р. винесено постанову по справі №5/5007/7/11, якою в задоволенні заяви КП "Житомирводоканал" про відстрочку виконання рішення суду відмовлено. За таких обставин просять відмовити відповідачу в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2009 року між Житомирським районом електричних мереж, який діє на підставі Положення і є виробничим підрозділом ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (Позивач) та Комунальним підприємством "Житомирводоканал" (Відповідач) було укладено договір №3 (а.с.32-34), за умовами якого позивач постачає електричну енергію відповідачу (споживачу), а відповідач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору і додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п.2.2.3 договору відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електроенергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги і за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та за іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України. Розрахунковим періодом вважається період з 25 числа по 24 число включно і вказаний період прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця).

З врахуванням п.7.3 договору остаточний розрахунок повинен здійснюватися в розмірі фактичного споживання електричної енергії за розрахунковий місяць з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше:

- 5 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно;

- 10 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день йог отримання, для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

Позивач умови договору виконав належним чином та виставив відповідачу рахунки на оплату за активну електроенергію і рахунки за реактивну електроенергію, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.14-17, 19-22).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за отриману електроенергію вчасно та в повному обсязі не виконав, у результаті чого станом на день розгляду справи в суді у нього існує заборгованість перед позивачем за активну електричну енергію в сумі 7466364,59грн. та борг за реактивну електроенергію в розмірі 142152,96грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7466364,59 грн. боргу за активну електроенергію та 142152,96 грн. боргу за реактивну електричну енергію.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 29666,51 грн. - 3% річних, 77767,16 грн. - інфляційних та 153276,99 грн. - пені.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір інфляційних складає 77767,16грн., сума 3% річних - 29666,51грн. (а.с.7-8).

Перевіривши розрахунок вказаних зобов'язань, суд вважає, що інфляційні нараховані правильно.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування 3% річних, з урахуванням положень п.7.3 договору, яким передбачено, що остаточний розрахунок повинен здійснюватися в розмірі фактичного споживання електричної енергії за розрахунковий місяць з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше 5 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, а розрахунок позивачем проведено з врахуванням календарних днів, господарський суд приходить до висновку, що правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 28876,68грн., зокрема, нарахованих:

- в сумі 4434,75грн. за період з 04.05.11 по 31.05.11 на суму заборгованості 1927005,00грн.;

- в сумі 8847,15грн. за період з 01.06.11 по 30.06.11 на суму заборгованості 3711737,24грн.;

- в сумі 13718,71грн. за період з 01.07.11 по 29.07.11 на суму заборгованості 5755549,86грн.;

- в сумі 1876,07грн. за період з 30.07.11 по 01.08.11 на суму заборгованості 7608517,55грн.

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 28876,68грн. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 789,83грн. суд відмовляє за безпідставністю їх нарахування.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 153276,99 грн. пені за несвоєчасну сплату за використану електроенергію.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Пеня є одним з видів штрафних санкцій та визначається у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.4.2.1 договору №3 про постачання електричної енергії споживачам від 17.08.2009р., за внесення платежів, передбачених пунктами 7.3 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком, споживач (відповідач) сплачує постачальнику (позивачеві) пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення платежу.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування з урахуванням положень п.7.3 договору, господарський суд прийшов до висновку, що правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 149196,21грн., зокрема нарахованих:

- в сумі 22912,88грн. за період з 04.05.11 по 31.05.11 на суму заборгованості 1927005,00грн.;

- в сумі 45710,30грн. за період з 01.06.11 по 30.06.11 на суму заборгованості 3711737,24грн.;

- в сумі 70879,99грн. за період з 01.07.11 по 29.07.11 на суму заборгованості 5755549,86грн.;

- в сумі 9693,04грн. за період з 30.07.11 по 01.08.11 на суму заборгованості 7608517,55грн.

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 149196,21грн. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 4080,78грн. суд відмовляє за безпідставністю її нарахування.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував, доказів сплати боргу не надав.

В судовому засіданні представник відповідача надав суду клопотання про зменшення розміру пені.

Відповідно до ст. 83 ГПК України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення розміру пені, так як не вважає вказані ним обставини винятковими.

Також, представник відповідача подав суду заяву про відстрочку виконання рішення до березня 2012р.

Статтею 83 ГПК України передбачено право господарського суду вирішити питання щодо відстрочки виконання рішення при прийнятті рішення.

Разом з тим, статтею 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Беручи до уваги заперечення проти відстрочки з боку позивача та те, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в країні, які знецінюють значні суми заборгованості, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду у даній справі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 7466364,59грн. боргу за активну електроенергію, 142152,96грн. боргу за реактивну електроенергію, 28876,68грн. - 3% річних, 77767,16грн. - інфляційних, 149196,21грн. - пені обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В решті позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,69,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (10005, м. Житомир, вул. Черняховського, 120, код ЄДРПОУ 03344065)

- на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10014, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код 22048622) - 7466364,59грн. - борг за активну електроенергію, 142152,96грн. - борг на реактивну електроенергію, 28876,68грн. - 3% річних, 77767,16грн. - інфляційні, 149196,21грн. - пеня, а також 25484,70грн. сплаченого державного мита та 235,86грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. В задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення відмовити.

5. В задоволенні клопотання про зменшення пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено 11 листопада 2011 року.

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2,3 - сторонам

<Текст >