Рішення № 19145154, 01.11.2011, Господарський суд Донецької області

Дата ухвалення
01.11.2011
Номер справи
38/262
Номер документу
19145154
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.11.11 р. Справа № 38/262

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” м.Вишгород, Київська область в особі Донецької філії м.Донецьк

до відповідача: Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк

про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 2 139 245,48грн., за реактивну електроенергію у розмірі 40 414,10грн., пені у розмірі 165 222,60грн., 3% річних у розмірі 52 006,71грн. та інфляційних у розмірі 53 108,13грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за дов. від 20.10.2009р.;

від відповідача: ОСОБА_2..- за дов. №юр/4490 від 31.12.2010р.

Суть спору:

Позивач, Державне підприємство “Регіональні електричні мережі” м.Вишгород в особі Донецької філії Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 2 139 245,48грн., за реактивну електроенергію у розмірі 40 414,10грн., пеню у розмірі 165 222,60грн., 3% річних у розмірі 52 006,71грн. та інфляційних у розмірі 53 108,13грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №03-21 від 31.12.2008р. з протоколом розбіжностей, протоколом погодження розбіжностей, додатковими угодами та додатками; договір про постачання електричної енергії №03-21 від 01.09.2003р. з додатками; акти приймання-передачі активної електроенергії за травень червень 2010р., жовтень грудень 2010р., січень квітень 2011р..; акти приймання-передачі реактивної електроенергії за березень-червень, жовтень грудень 2010р., січень-квітень 2011р., розрахунок суми заборгованості, правовстановлюючі документи, наказ Міністерства палива та енергетики України № 404 від 17.08.2007р. „Про перетворення держаного підприємства „Укренерговугілля” у Відкрите акціонерне товариство „Укренерговугілля”, наказ Міністерства палива та енергетики №557 від 13.11.2008р. “Про припинення діяльності ВАТ “Укренерговугілля” шляхом реорганізації (перетворення) в ДП “Укренерговугілля”, наказ Міністерства палива та енергетики №278 від 27.05.2009р., невиконання відповідачем договірних зобовязань.

01.11.2011р. відповідач надав відзив на позовну заяву №юр/4549 від 31.10.2011р., в якому позовні вимоги визнає частково в частині стягнення основного боргу за актив за період травень-червень, жовтень-грудень 2010р., січень-квітень 2011р. у розмірі 2139 245,48грн., за реактив за період березень-червень, жовтень грудень 2010р. та січень-квітень 2011р. у розмірі 40 414,10грн. та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних, оскільки ОКП “Донецьктеплокомуненерго” є обласним теплопостачальними підприємством, яке засноване на спільній власності територіальних громад, що знаходяться в управлінні Донецької обласної ради. ОКП “Донецьктеплокомуненерго” знаходиться у скрутному фінансово-економічному становищі та просить суд зменшити розмір пені на 50%.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.12.2008 р. між Державним підприємством „Укренерговугілля” (Постачальник) та Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненрго” (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №03-21.

Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України № 404 від 17.08.2007р. „Про перетворення держаного підприємства „Укренерговугілля” у Відкрите акціонерне товариство „Укренерговугілля”, Державне підприємство „Укренерговугілля” перетворено у Відкрите акціонерне товариство „Укренерговугілля”. До складу ВАТ „Укренерговугілля” на момент перетворення входять Волинська, Донецька, Луганська та Львівська філії.

Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України №557 від 13.11.2008р. “Про припинення діяльності ВАТ “Укренерговугілля” шляхом реорганізації (перетворення) в ДП “Регіональні електричні мережі”, діяльність ВАТ “Укренерговугілля” припинена шляхом реорганізації-перетворення в ДП “Регіональні електричні мережі”. До складу ДП “Регіональні електричні мережі” на момент перетворення входять Волинська, Донецька, Луганська та Львівська філії.

Згідно до п.1.3 статуту ДП “Регіональні електричні мережі” є правонаступником ВАТ “Укренерговугілля”.

Отже, позивач по справі є правонаступником Постачальника за договором.

Відповідно до розділу 1 зазначеного договору Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками, що є його невідємними частинами.

Відповідно до п. 9.5 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2013р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Згідно п.1 Додатку 3 до Договору №03-21 від 31.12.2008р. сторони визначили графік зняття показів приладів обліку електричної енергії, де розрахунковий період триває один календарний місяць починаючи з 00-00 1-го числа.

Додатком 5 до договору №03-21 від 31.12.2008р. сторони визначили порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії (за відсутності в електромережах споживачів КУ, у разі змінного режиму роботи).

Згідно п.4 Додатку 22 до Договору №03-21 від 31.12.2008р. остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, плату за перетікання реактивної електроенергії, плату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності Споживач здійснює самостійно на підставі наданих Постачальником актів прийому-передачі, у 3-денний термін з дня отримання.

Відповідно до п.4.2.1 Договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, зазначених Додатком 22 „Порядок розрахунків” Споживач сплачує Постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а сума боргу сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобовязання за договором, постачав відповідачеві в травні червні, жовтні грудні 2010р. січні - квітні 2011р. активну електроенергію, та в березні червні, жовтні грудні 2010р., січні квітні 2011р. реактивну електроенергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а саме: актами прийняття-передавання електроенергії, звітами за спожиту електроенергію, розрахунками заборгованості за спожиту електричну енергію.

Відповідач свого обовязку з повної та своєчасної сплати електроенергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго” 31.12.2008р. був укладений договір про постачання електричної енергії №03-21, згідно з яким Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками, що є його невідємними частинами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобовязання щодо оплати спожитої електроенергії не виконував належним чином, що призвело до виникнення заборгованості.

В результаті неналежного виконання відповідачем умов договору на постачання електричної енергії у останнього виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період травень-червень, жовтень-грудень 2010р., січень-квітень 2011р. в розмірі 2139 245,48грн. та реактивну електричну енергію за період березень-червень, жовтень-грудень 2010р., та січень-квітень 2011р. в розмірі 40 414,10грн.

На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі 2139 245,48грн. (актив) та 40 414,10грн. (реактив) не погасив, тому зазначені суми підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідач наявність вказаної заборгованості визнав у повному обсязі, про що зазначив у наданому суду відзиві на позовну заяву.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у розмірі 165 222,60грн., 3% річних у розмірі 52 006,71грн., інфляційні у розмірі 53 108,13грн.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору №03-21 від 31.12.2008р. з урахуванням протоколу розбіжностей та протоколу узгодження розбіжностей до цього Договору, що набрав чинності та розповсюджується на взаємовідносини між сторонами з 31.12.2008р., за внесення платежів передбачених пунктами 2.2.3 -2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків” до цього договору, споживач оплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Позивач з посиланням на п.4.2.1 Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 165222,60грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Нарахування та розмір пені відповідають приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” тому сума пені 165 222,60грн. є обґрунтованою.

Відповідач у відзиві від 31.10.2011р. просить суд зменшити суму пені на 50%, посилаючись на те, що ОКП “Донецьктеплокомуненерго” знаходиться у скрутному фінансово-економічному становищі, додавши до відзиву баланс станом на 30.06.2011р., звіт про фінансові результати за 1 півріччя 2011р., Витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна про арешти.

Позивач заперечив проти зменшення розміру стягуваної пені.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобовязанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 132 178,08грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 52 006,71грн. та інфляційні в сумі 53 108,13грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних суд дійшов висновку, що розмір 3% річних складає 40810,30грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в розмірі 40810,30грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих інфляційних суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Визнання відповідачем позову в частині суми основного боргу не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 233, 275 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” м.Вишгород в особі Донецької філії Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” м.Донецьк до Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 2 139 245,48грн., за реактивну електроенергію у розмірі 40 414,10грн., пеню у розмірі 165 222,60грн., 3% річних у розмірі 52 006,71грн. та інфляційних у розмірі 53 108,13грн., задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк (83086, м.Донецьк, вул.Донецька,38, код ЄДРПОУ 03337119) на користь Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” м.Вишгород, Вишгородського району, Київської області в особі Донецької філії ДП “Регіональні електричні мережі” м. Донецьк (83114, м.Донецьк, вул.Щорса, 87, п/р 2600537096201 в ПАТ “Енергобанк” м.Київ, МФО 300272, ЄДРПОУ 26390719) заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 2139 245,48грн., заборгованість за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 40 414,10грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у розмірі 132 178,08грн., 3% річних у розмірі 40810,30грн., інфляційні у розмірі 53 108,13грн. витрати по сплаті державного мита в сумі 24 388,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,92грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 01.11.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2011р.

Суддя Лейба М.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >

Часті запитання

Який тип судового документу № 19145154 ?

Документ № 19145154 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 19145154 ?

Дата ухвалення - 01.11.2011

Яка форма судочинства по судовому документу № 19145154 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 19145154 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 19145154, Господарський суд Донецької області

Судове рішення № 19145154, Господарський суд Донецької області було прийнято 01.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 19145154 відноситься до справи № 38/262

Це рішення відноситься до справи № 38/262. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 19145152
Наступний документ : 19145157