Рішення № 19145151, 01.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.11.11 р. Справа № 38/211

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення суми заборгованості в розмірі 2750,00грн., що виникла за договором суборенди №7 від 01.08.2008р. з урахуванням індексу інфляції в сумі 203,50грн., та 3% річних в сумі 24,64грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2- за дов. №б/н від 21.03.2011р.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м.Донецьк, звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення суми заборгованості в розмірі 2750,00грн., що виникла за договором суборенди №7 від 01.08.2008р. з урахуванням індексу інфляції в сумі 203,50грн., та 3% річних в сумі 24,64грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір суборенди №7 від 01.08.2008р., акт приймання-передачі від 01.08.2008р., рахунок-фактуру №СФ-0003996 від 01.10.2010р., вимогу від 17.01.2011р. та докази її направлення, правовстановлюючі документи тощо.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №11311257 від 05.10.2011р., ОСОБА_1, зареєстрований Виконавчим комітетом Донецької міської ради як фізична особа підприємець (реєстр. номер 20013849415) та проживає за адресою: 83092, м.Донецьк, вул.Полоцька,14-В/22. Витяг судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив та не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору. Про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою канцелярії суду, але на адресу суду повернувся конверт з відміткою “за закінченням терміну зберігання”.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розгляд справи відкладався, у звязку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Істейт” (за договором-орендар) та Фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1 (за договором суборендар) був укладений договір суборенди №7, згідно п.1. якого орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: Складське приміщення площею 110 кв.м., розташованого за адресою: м.Донецьк, пр.Ілліча,101.

Розділом 3 договору сторони визначили суборендну плату.

Щомісячна сума суборендної плати визначається орендарем та суборендарем у розмірі 2750,00грн. з урахуванням ПДВ з розрахунку 25грн. за 1 кв.м. (п.3.1)

Перерахування здійснюються суборендарем самостійно як передплата у розмірі 100% за наступний місяць не пізніше останнього дня поточного місяця (п.3.2)

Розділом 5 договору сторони визначили обовязки суборендаря.

Так, суборендар зобовязаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати суборендну плату (п.5.2).

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2008р.(п.10.1). Умови цього договору зберігають силу протягом всього строку дії цього договору в тому числі у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлено правила, що погіршують становище суборендаря, а в частині зобовязань суборендаря щодо орендної плати до виконання зобовязань (п.10.2).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору (п.10.5)

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін у встановленому порядку.

На виконання умов договору суборенди №7 від 01.08.2008р. позивачем відповідно до акту прийому передачі від 01.08.2008р. було передано відповідачу у суборенду нерухоме майно: складське приміщення площею 110кв.м., розташоване за адресою: м.Донецьк, пр.Ілліча,101.

Вказаний акт приймання-передачі має посилання на договір суборенди №7 від 01.08.2008р., містить підписи представників сторін та скріплені печатками сторін.

За твердженням позивача, через невиконання відповідачем своїх зобовязань щодо сплати суборендної плати у відповідача утворилась заборгованість за жовтень 2010р. у розмірі 2750,00грн.

17.01.2011р. позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо сплати боргу, компенсаційних виплат та пені, якою вимагав останнього виконати належним чином зобовязання за договором суборенди №7 від 01.08.2008р.

Відповідач залишив вимогу про без виконання та відповіді.

За таких обставин позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення разом із заборгованістю в сумі 2750,00грн. також і нарахованих 3% річних в сумі 24,64грн. інфляційних в сумі 203,50грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобовязань за договором суборенди та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення 3% річних та інфляційних.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору суборенди нерухомого майна №7 від 01.08.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обовязків сторін, визначених договором суборенди нерухомого майна №7 від 01.08.2008р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір найму (оренди). Як встановлено ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір суборенди нерухомого майна №7 від 01.08.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

В матеріалах справи відсутні докази припинення договору суборенди нерухомого майна №7 від 01.08.2008р. на момент виникнення спірних правовідносин, у звязку з чим суд приходить до висновку, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обовязковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги (суборенди) шляхом перерахування на рахунок позивача 100% орендної плати за жовтень 2010р. згідно умов п. 3.2. договору суборенди нерухомого майна №7 від 01.08.2008р., у розмірі 2750,00грн. (в межах строку дії договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів позивачем у жовтні 2010р. були у повному обсягу надані і не оплачені відповідачем послуги (суборенди) на загальну суму 2750,00грн., жодних доказів на спростування чого відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Відтак, нездійснення оплати наданих послуг (суборенди) згідно умов договору суборенди нерухомого майна №7 від 01.08.2008р. кваліфікується судом як порушення відповідачем грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Загальна сума заборгованості за надані орендні послуги становить 2750,00грн.

На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів оплати заборгованості за суборендну плату в сумі 2750,00грн. суду не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 24,64грн. та інфляційні нарахування в сумі 203,50грн.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних, суд приходить до висновку, що розмір інфляційних за заявлений позивачем період складає 159,99грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 159,99грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення суми заборгованості в розмірі 2750,00грн., що виникла за договором суборенди №7 від 01.08.2008р. з урахуванням індексу інфляції в сумі 203,50грн. та 3% річних в сумі 24,64грн., задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк (83045, м.Донецьк, пр.Ленінський,43, ЄДРПОУ 34627450) суму заборгованості за договором суборенди №7 від 01.08.2008р. у розмірі 2750,00грн., 3% річних у сумі 24,64грн., інфляційні у розмірі 159,99грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 100,50грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232,55грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 01.11.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2011р.

Суддя Лейба М.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >