Рішення № 19145150, 03.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.11.11 р. Справа № 38/259

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кредок 48” с.Спартак, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька Індустріальна Спілка” м.Донецьк

про стягнення 3% річних за прострочення грошового зобовязання у розмірі 14 549,93грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1.- за дов. №б/н від 24.10.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2.- за дов.№1033 від 16.05.2011р.

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Кредок 48” с.Спартак, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька Індустріальна Спілка” м.Донецьк про стягнення 3% річних за прострочення грошового зобовязання у розмірі 14 549,93грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обовязків за договором №ДИС/10-255псту від 27.08.2010р., рахунки-фактури, копії актів виконаних робіт, акти прийому-передачі, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, та на представлені суду документи, які містяться у матеріалах справи, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву №2098 від 24.10.2011р., в якому проти позову заперечує, з позовними вимогами не згоден і просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що фактично отримував товар у власність та здійснював оплату товару за фактом надання позивачем рахунків-фактур у хронологічному порядку.

Крім того, відповідач посилається на приписи Цивільного кодексу України, господарського процесуального кодексу України та надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

27.10.2011р. відповідач надав суду заяву, в якій проти розрахунку 3% річних від простроченої суми за договором №ДИС/10-255псту від 27.08.2010р. не заперечує. Заява судом розглянута та залучена до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався, у звязку з необхідністю представленням сторонами додаткових документів.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.08.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кредок 48” (за договором постачальник, далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Донецька Індустріальна Спілка” (за договором покупець, далі відповідач) було укладено договір №ДИС/10-255псту (далі Договір), згідно до п.1.1 якого постачальник зобовязався поставити, а покупець зобовязався прийняти і оплатити на умовах, викладених у договорі, товар, сортамент, кількість і ціна якого зазначені у протоколах узгодження цін або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору і є його невідємними частинами.

Кількість товару визначається сторонами у специфікаціях до договору (п.2.1).

Ціна товару за одиницю і по позиціям зазначається і приймається на умовах викладених у специфікаціях (п.3.1).

Розділом 4 договору сторони визначили умови і строки поставки.

Умови, строки поставки товару зазначається у специфікаціях до договору (п.4.1).

Розділом 5 договору сторони визначили умови оплати.

Так, розрахунки здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за поставлену партію товару протягом 30 банківських днів з дати надання документів, зазначених у п.6.1 (п.5.1).

Згідно п.6.1 договору, постачальник зобовязується повідомити покупця про здійснені відвантаження товару протягом 24 годин, а також протягом 5 днів з моменту відвантаження надати покупцю наступні документи: оригінал рахунку-фактури на товар, оригінал сертифікату (посвідчення якості), оригінал залізничної накладної, оригінал листа про власність та акт прийому передачі товару (2шт).

Пунктом 6.3 договору сторони визначили, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюються відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7.

Розділом 10 договору сторони визначили заключні положення. Відповідно до п.10.1 договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до закінчення виконання сторонами своїх зобовязань.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем за період з вересня 2010р. по січень 2011р. відповідачу було поставлено товару на загальну суму 82048 705,96грн. та виставлено на його адресу рахунки-фактури, які наявні у матеріалах справи.

Як зазначає позивач, оскільки відповідач порушив умови договору щодо своєчасної оплати отриманого товару та здійснив оплату з порушенням встановлених строків, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 14 549,93грн. за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або не настання певної події.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору у відповідача виникає обовязок оплатити товар протягом 30 календарних днів з дати надання документів, зазначених у п.6.1 договору, а саме: оригінал рахунку-фактури на товар, оригінал сертифікату (посвідчення якості), оригінал залізничної накладної, оригінал листа про власність та акт прийому передачі товару (2шт).

Як зазначає позивач, та не заперечує відповідач, визначені умовами договору документи, після отримання яких у відповідача виник обовязок здійснити оплату за поставлений товар були передані відповідачу.

Проте відповідач зазначає , що вказані документи були передані не в строки зазначені позивачем, а оплати проводились відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що доказів направлення вказаних документів на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні, проте наявні підписані сторонами акти приймання-передачі товару.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що зазначені документи надані відповідачу разом із товаром, отриманим відповідно до актів прийому-передачі товару, оскільки п.6.3 договору сторони визначили, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюються відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7.

Згідно п. 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7, приймання продукції по якості і комплектності виробляється з точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними й особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється за транспортними і супровідними документам (рахунком-фактурою, специфікацією, описом, пакувальними ярликами тощо) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідних актів суду не надано. При отриманні товару відповідачем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 Цивільного кодексу України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано доказів відмови від продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, а також приймаючи до уваги, що поставлений товар у повному обсязі оплачений відповідачем суд дійшов висновку, що визначені умовами договору документи, надані відповідачу разом із товаром, отриманим відповідно актів прийому-передачі, доказів зворотного відповідачем суду не представлено, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушені умови договору №ДИС/10-255псту від 27.08.2010р. та не виконані зобовязання щодо своєчасної оплати товару.

Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 21.10.2010р. по 10.03.2011р. у сумі 14 549,93грн.

Надавши правову оцінку заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на приписах діючого законодавства України, а норма ст. 625 ЦК України не позбавляє кредитора права вимагати сплати боржником суми 3 % річних у випадку повного погашення останнім із прострочкою основного боргу.

Судом перевірено розрахунок 3% річних за прострочення грошового зобовязання за договором №ДИС/10-255псту від 27.08.2010р. Суд вважає розрахунок обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовані відповідачем.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача викладені у відзиві, за їх юридичною неспроможністю.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Кредок 48” с.Спартак, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька Індустріальна Спілка” м.Донецьк про стягнення 3% річних за прострочення грошового зобовязання у розмірі 14 549,93грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька Індустріальна Спілка” м.Донецьк (83001, м. Донецьк, вул.Артема,97, ЄДРПОУ 24812777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кредок 48” с.Спартак, Донецька область (юридична адреса: 86080, Донецька область, с.Спартак, вул.Леніна,30, ЄДРПОУ 35146983, поштова адреса: 83114, м.Донецьк, вул.Щорса,69/21) 3% річних за прострочення грошового зобовязання у розмірі 14 549,93грн., 145,50грн. державного мита; 236,00грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 03.11.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2011р.

Суддя Лейба М.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >