Рішення № 19108712, 31.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.10.11 р. Справа № 30/111

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання О.В. Чеботрьовій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Управління державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк

До відповідача: Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк

Предмет спору: стягнення заборгованості за послуги охорони у сумі 2805,51 грн., штрафу у сумі 800,00 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 довір.;

від відповідача: ОСОБА_2 довір.

СУТЬ СПОРУ:

Управління державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк про стягнення заборгованості за послуги охорони у сумі 2805,51 грн., штрафу у сумі 800,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на охорону обєкту за допомогою системи охоронної сигналізації №173/Вр від 01.03.2008р. з додатками, протоколом розбіжностей, протоколом узгодження розбіжностей;дислокацію на 2011р.

У судових засіданнях позовні вимоги підтримав.

Відповідач у відзиві та в судовому засіданні 31.10.2011р. суму заборгованості визнав у повному обсязі, проти стягнення суми штрафу заперечив, посилаючись на те, що його підприємство є бюджетною установою, до кошторису якого не включені такі види витрат.

Склад суду неодноразово змінювався. Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 19.09.2011р. справа №30/111 передана на розгляд судді Сгара Е.В.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

01.03.2008р. між Управлінням державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області (за договором-Виконавець, далі-позивач) та Головним управлінням юстиції у Донецькій області (за договором-Замовник, далі-відповідач) був укладений договір обєкту за допомогою системи охоронної сигналізації №173/Вр від 01.03.2008р., відповідно до умов п.п. 1.1 якого Виконавець на кошти, отримані від Замовника, починаючи з 01.03.2008р. здійснює за допомогою системи охоронної сигналізації охорону обєктів, обладнаних системами охоронної сигналізації, які внесені до розрахунку-дислокації (додаток №1 до договору) і зазначені на плані-схемі (додаток №3 до договору), яка (охорона), полягає у спостереженні в обумовлений договором час за системою охоронної сигналізації, а у разі надходження на пункт централізованого спостереження сигналу тривоги забезпечення термінового прибуття на обєкт наряду міліції охорони, а Замовник зобовязується виконати в повному обсязі приписи щодо обладнання та укріпленості обєкту надані Виконавцем (додаток №4) та оплачувати замовлені охоронні послуги.

Згідно п. 11.1 договору, договір набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє до 01.01.2009р.

Якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна із Сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, договір вважається продовженим на тих же умовах (п.11.2 договору).

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що у спірний період (01.01.2011р. 14.04.2011р. включно), договір був чинним.

Розділом 2 договору сторони зазначили вартість послуг по договору та порядок розрахунків.

Вартість послуг визначена і узгоджена сторонами розрахунком - дислокацією (додаток №1) і протоколу узгодження вартості (додаток №5 до договору), яка сплачується на умовах попередньої оплати, шляхом щомісячного внесення Замовником платежу на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше пяти днів до кінця кожного поточного місяця за послуги, що будуть надані в наступному місяці (п.2.1, п.2.3, п.2.4 договору).

01.01.2011р. сторонами була підписана дислокація на 2011р., якою визначено розмір плати за обумовлені договором послуги на 2011 рік. (Додаток №1).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобовязання за договором на охорону обєктів за допомогою системи охоронної сигналізації №173/Вр від 01.03.2008р., надав відповідачу послуги з охорони обєктів за допомогою системи охоронної сигналізації в період з 01.01.2011р. по 14.04.2011р. включно. на суму 2805, 51 грн., що підтверджується випискою із історії охорони обєкта по Договору №173/Вр та довідкою №14/340 від 23.08.2011р.

Відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, вартість отриманих послуг з охорони обєктів не сплатив, чим порушив умови договору №173/Вр.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду та просить стягнути 2805, 51 грн. заборгованості з відповідача в примусовому порядку.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача про стягнення боргу такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору №173/Вр на охорону обєктів за допомогою системи охоронної сигналізації від 01.03.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обовязків сторін, визначених договором №173/Вр від 01.03.2008р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобовязується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №173/Вр від 01.03.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обовязковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунків за надані послуги (охоронні послуги), порядок яких узгоджено сторонами у договорі №173/Вр від 01.03.2008р., у тому числі за період з 01.01.2011р. по 14.04.2011р. включно (в межах строку дії договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів у Відповідача перед Позивачем наявний борг за період з 01.01.2011р. по 14.04.2011р. в сумі 2805,51грн., який визнаний відповідачем та підлягає стягненню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача 800, 00 грн. штрафу за систематичне порушення умов договору.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає, в тому числі, у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення штрафу.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Відповідно до п.6.2 договору, у разі порушення зобовязань обумовлених пунктами 2.3, 2.4, 2.6, 3.3.15 Договору, Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі 10% від суми кожного невиконаного своєчасно зобовязання. Якщо порушення, про які йдеться мова в цьому пункті будуть систематичними (два і більше разів) Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі 50% від суми кожного невиконаного своєчасно зобовязання.

Як вбачається з розрахунку позивача, штраф розрахований ним саме за систематичне порушення позивачем умов договору. При цьому, позивач при розрахунку штрафу застосовував штраф в сумі 200 грн., замість передбачених п. 6.2 Договору 50% від суми кожного невиконаного своєчасно зобовязання, що не перевищує розміру штрафу, передбаченого п. 6.2 Договору та не порушує прав відповідача.

Відповідач проти вимог в частині стягнення штрафу заперечив, посилаючись на те, що його підприємство є бюджетною установою, до кошторису якої не входять такі витрати.

Заперечення відповідача судом не приймаються, оскільки відповідальність за порушення умов Договору сторони визначили за обопільною згодою, згідно ст.ст. 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору та договір є обовязковим для виконання сторонами, а факт систематичного порушення умов договору №173/Вр підтверджено матеріалами справи, в тому числі рішенням господарського суду Донецької області від 24.03.2010р. №43/32.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми штрафу 800,00 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 549, 599, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.67, 173 175, 193, 202, 216 218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Управління державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк до Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк про стягнення заборгованості за послуги охорони у сумі 2805,51 грн., штрафу у сумі 800,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Головного управління юстиції у Донецькій області (83105, м.Донецьк, бул.Пушкіна, б.34, ЄДРПОУ 34898944, МФО 394040, р/р 35213001005688 в ГУДКУ у Донецькій області) на користь Управління державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м.Донецьк, вул.Ходаковського, 10-а, ЄДРПОУ 08596860, МФО 335678, р/р 26007570555109 в Донецькій ФАТ „Брокбізнесбанк” м.Донецьк) заборгованість у сумі 2805, 51 грн., штраф у сумі 800, 00 грн., державне мито у сумі 102, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 02.11.2011р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >