Рішення № 19108710, 02.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.11.11 р. Справа № 30/70

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання О.В. Чеботарьовій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовреклама”, м. Донецьк

Предмет спору: стягнення заборгованості за договором № 50/8 від 14.02.2007р. у сумі 37338,70 грн. та розірвання договору від 14.02.2007р. № 50/8.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 довір.;

Прокурор: не прибув

від відповідача: не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Маріуполя в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовреклама”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором № 50/8 від 14.02.2007р. у сумі 37338,70 грн. та розірвання договору від 14.02.2007р. № 50/8.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань з орендної плати по договору №20/8 від 14.02.2007р.

У судових засіданнях прокурор та позивач вимоги підтримали.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, письмовий відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду не виконав, хоча про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином.

Згідно витягу з ЄДРПОУ №8141 від 27.07.2011р., Товариство з обмеженою відповідальністю „Азовреклама” зареєстровано за адресою: 83055, м.Донецьк, вул. Артема, 78, кв.11.

У звязку з наведеним, враховуючи неявку відповідача, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір 50/8 від 14.02.2007р. (далі по тексту Договір).

Строк дії Договору встановлено на 5 років, тобто до 14.02.2012р. (п.2 Договору).

З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1.1 Договору, позивач зобовязався надати, а відповідач прийняти у тимчасове користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами: розміщення рекламних щитів розміром 6,0х3,0м 11 шт. за адресами: пр.Будівельників (АЗС „Ера”), вул.Олімпійська (АЗС „ТНК”); бул.Шевченка (розподільча смуга ринок „Космос”); вул.Таганрозька / вул.Володимирська; вул.Таганрозька / вул.Орджонікідзе; вул.Таганрозька (район ББК); вул.Орджонікідзе / вул.Лазо; вул.Київська / 9 Травня; вул.Київська (ринок „Київський” автостоянка); вул.Краснофлотська (район АТП порту); вїзд до міста з боку Бердянська; рекламні щити розміром 6,0м х 6,0 м 2 шт. за адресами: пр.Будівельників / вул.Апатова; пр.Нахімова, 58; рекламні щити розміром 3,0м х 12,0 м 2 шт. за адресами: вул. К.Лібкнехта (район ринку); пр.Будівельників (кафе „Усмішка”).

Згідно п.1.1 р.3 Договору відповідач зобовязався внести протягом 10 робочих днів з дня отримання договору до міського бюджету встановлену договором плату в повному обсязі, або при наданні розстрочки платежу, перший платіж.

За тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності, „розповсюджувач зовнішньої реклами” протягом 5 років (щоквартально) сплачує на рахунок міського бюджету Маріуполя 10188, 94 грн. (р.4 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про рекламу”, порядок розміщення зовнішньої реклами визначається Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ від 29 грудня 2003р. N2067, передбачає, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування. Наразі, п.п.4.13., 6.1. Положення про порядок розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами та елементів зовнішнього художнього оформлення на території м. Маріуполя, затвердженого рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №151 від 14.04.2004р. передбачає укладання договору на розміщення рекламної конструкції і здійснення платежів за ним до міського бюджету.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

На підставі вищевикладеного, у виконання умов Договору, відповідно до рішення №50/8 від 14.02.2007р. позивач надав відповідачу відповідні дозволи на розміщення зовнішньої реклами на території міста Маріуполя.

На підставі умов Договору, позивач надав, а відповідач прийняв у тимчасове користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, зазначені в Договорі.

Відповідач свої зобовязання за Договором належним чином не виконав, здійснював платежі по Договору несвоєчасно та не в повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи.

У звязку з викладеним, позивач звернувся до відповідача з претензією №18 від 25.12.2009р. про погашення заборгованості із внесення плати за тимчасове користування мясцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

У відповідь на претензію, відповідач листом №18/01 від 18.01.2010р. гарантував повне виконання умов Договору та погашення заборгованості.

Оскільки до теперішнього часу заборгованість відповідачем не погашена, позивач звернувся до суду та просить стягнути 37338, 70 грн. заборгованості, яка виникла за період з 14.04.2007р. по 13.07.2011р.

Шляхом дослідження всіх наявних у справі документів, заслухавши учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем по договору №50/8 від 14.02.2007р. за період з 14.04.2007р. по 13.07.2011р. у сумі 37338, 70 грн., яка є доведеною та підлягає стягненню у повному обсязі.

Позивач також просить розірвати договір від 14.02.2007р. №50/8, у звязку із порушенням відповідачем умов Договору.

При розгляді даної вимоги, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не були виконані належним чином грошові зобовязання із сплати за користування місцями до розміщення зовнішньої реклами, доказів іншого у відповідності до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем до справи не надано. Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення зобовязання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач таким, що прострочив відповідне грошове зобовязання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

До того ж, факт наявності грошового зобовязання відповідача перед позивачем вже встановлено вище при розгляді вимоги щодо стягнення суми заборгованості за Договором.

За змістом ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, що кореспондується із визначенням розірвання договору у якості одного з наслідків порушення зобовязання за змістом ст. 611 цього Кодексу.

Виходячи з підстав цієї позовної вимог (розірвання Договору), у розумінні їх (підстав) визначення в абз. 2 п. 3.7. Розяснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, прокурор та позивач наполягають на розірванні договору внаслідок порушення відповідачем його умов у вигляді невиконання обовязку щодо сплати грошових коштів за користування місцями для розміщення рекламних засобів.

Вказані посилання на необхідність розірвання спірного договору у звязку із наявністю порушення його умов з боку відповідача, судом приймаються до уваги як юридично і доказово обґрунтовані, оскільки умова щодо здійснення означених платежів слід віднести до істотних умов договору №50/8 від 14.02.2007р. у розумінні ч.1 ст. 180 Господарського кодексу України та ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України. Дійсно, укладаючи спірний договір, позивач розраховував на своєчасне отримання платежів від відповідача, і факт порушення останнім відповідного обовязку встановлений судом за матеріалами справи.

За таких обставин, позовні вимоги про дострокове розірвання спірного договору підлягають задоволенню у повному обсягу.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 599, 610, 612, 638, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 67, 180, 193, 202 Господарського кодексу України, Закону України „Про рекламу”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовреклама”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором № 50/8 від 14.02.2007р. у сумі 37338,70 грн. та розірвання договору від 14.02.2007р. № 50/8 задовольнити.

Розірвати договір №50/8 від 14.02.2007р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Азовреклама” (83055, м.Донецьк, вул. Артема, 78, кв.11, ЄДРПОУ 34940000) та Маріупольською міською радою (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр.Леніна, 70, ЄДРПОУ 04052784).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовреклама” (83055, м.Донецьк, вул. Артема, 78, кв.11, ЄДРПОУ 34940000) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр.Леніна, 70, ЄДРПОУ 04052784; р/р 31413544700051 в банку ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 24060300, ЄДРПОУ 34686694) заборгованість у сумі 37338, 70 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовреклама” (83055, м.Донецьк, вул. Артема, 78, кв.11, ЄДРПОУ 34940000) на користь Державного бюджету України державне мито за майнові вимоги в частині стягнення суми заборгованості 373,39грн., державне мито за немайнові вимоги в частині розірвання договору 85, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 02.11.2011р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >