Рішення № 19108708, 01.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.11.11 р. Справа № 30/113

Господарський суд Донецької області у складі судді Е.В. Сгара,

при секретарі судового засіданні О.В. Чеботврьовій,

Розглянувши матеріали справи

За позовом: Прокурор Жовтневого району м.Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради м. Маріуполь

до відповідача: Субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 м. Маріуполь

про стягнення 429 грн. 33 коп.

За участю представників:

від прокуратури: Смагіна Г.В.

від позивача ОСОБА_3 довір.

від відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Жовтневого району м.Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради м. Маріуполь звернувся до господарського суду з позовними вимогами до Субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 м. Маріуполь про стягнення 429 грн. 33 коп., в тому числі 408,50 грн. боргу з орендної плати, 7,80 грн. за послуги орендодавця, 13,03 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог прокурор та позивач посилаються на договори оренди нежитлового приміщення № 4552ж від 27.06.2007р., № 4814-ж від 20.04.2007р., №5190-ж від 20.04.2008р., акт приймання-передачі обєкту оренди № 4708 від 27.04.2006р., рахунки на оплату.

У судових засіданнях прокурор та позивач позовні вимоги підтримали.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, письмовий відзив на позов не надав, причин такого не повідомив, хоча про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

У звязку з вищенаведеним, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розпорядженням Голови господарського суду Донецької області від 19.09.2011р. справу №30/113 передано на повторний автоматичний розподіл в результаті якого справа передана на розгляд судді Сгара Е.В.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради (орендодавець) та СПД ОСОБА_2 (орендар) укладено договори оренди нежитлового приміщення № 4552ж від 27.06.2007р., № 4814-ж від 20.04.2007р., № 5190-ж від 20.04.2008р.

Відповідно до п. 7.1 договору № 4552ж строк його дії встановлено з 20.04.2006р. по 20.04.2007р. Відповідно до п. 7.1 договору № 4814-ж строк його дії встановлено з 20.04.2007р. по 20.04.2008р. Відповідно до п.п. 7.1, 7.5 договору № 5190-ж строк його дії встановлено з 20.04.2008р. по 20.04.2009р. У випадку відсутності заяви від однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його дії, протягом місяця, він вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, які були передбачені даним договором.

Згідно вищевказаних договорів Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 5,4 кв.м., розташованому за адресою: АДРЕСА_2 (пункти 1.1 Договорів).

Відповідно до пунктів 2.1. вищевказаних договорів вступ орендаря у тимчасове платне володіння та користування приміщенням наступає на підставі договору та з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення.

Факт передачі вищевказаного приміщення в оренду відповідачу підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі обєкту оренди №4708 від 27.04.2006р.

У позові заявлено до стягнення борг за період з лютого 2011р. по червень 2011р., який виник на підставі договору № 5190-ж від 20.04.2008р. (далі Договір оренди).

Згідно п. 4.2 Договору оренди орендар зобовязаний, щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця здійснювати орендну плату з урахуванням індексу інфляції.

Згідно п. 3.2 Договору оренді відповідач зобовязався окрім орендної плати також оплачувати послуги орендодавця.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.ст. 10, 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендна плата є істотною умовою договору, яка вноситься орендарем своєчасно, в повному обсязі та незалежно від результатів господарської діяльності орендаря.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідач свої зобовязання за договором оренди стосовно внесення орендної плати та за послуги з обслуговування орендаря належним чином не виконав у звязку з чим у нього виникла заборгованість за період з лютого 2011р. по червень 2011р. в сумі 408,50 грн. по орендній платі та в сумі 7,80 грн. за послуги орендодавця.

Разом з цим, в ході розгляду справи судом зясовано, що відповідач оплатив заявлені до стягнення 408,50 грн. боргу по орендній платі та 7,80 грн. боргу за послуги орендодавця після подачі позову до суду, що підтверджено відповідною випискою з рахунку, а також прокурором та позивачем у судовому засіданні.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 408,50 грн. боргу по орендній платі та 7,80 грн. боргу за послуги орендодавця підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору.

У позові також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 13,03 грн. пені.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6.3 Договору оренди у разі порушення терміну сплати орендної плати з орендаря за вимогою орендодавця стягується пеня у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожен день прострочення.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 13,03 грн. за період з 21.02.2011р. по 05.07.2011р.

Правильність нарахування пені перевірена судом, пеня нарахована арифметично вірно, у відповідності до умов договору та приписів чинного законодавства, у звязку з чим підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету, оскільки заявник позову звільнений від сплати судових витрат.

На підставі ст.129 Конституції України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги прокурора Жовтневого району м.Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради м. Маріуполь до Субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 м. Маріуполь про стягнення 13,03 грн. пені задовольнити.

Провадження у справі щодо стягнення 408,50 грн. боргу по орендній платі та 7,80 грн. боргу за послуги орендодавця припинити у звязку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з Субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Місцевого бюджету Жовтневого району м.Маріуполя Донецької області на р/р 33213871700052, ЄДРПОУ 34686694, ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22080401 пеню в сумі 13,03 грн.

Стягнути з Субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України державне мито у сумі 102, 00 грн.

Стягнути з Субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду в сумі 236, 00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 01.11.2011р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >