Рішення № 19144838, 08.11.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

08 листопада 2011 р. Справа 12/43/2011/5003

за позовом : Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго", в особі структурної одиниці "Могилів-Подільські електричні мережі", (вул. Полтавська,83, м.Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000).

до : Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, 24000 ).

про стягнення 201,01 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання Семенько Д.А.

Представники

позивача : ОСОБА_2 - за дорученням;

відповідача : не з”явився

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго", в особі структурної одиниці "Могилів-Подільські електричні мережі" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 201,01 грн. боргу за спожиту електричну енергію.

Ухвалою суду від 09.09.2011р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 06.10.2011р.

Ухвалою від 06.10.2011 р., в зв"язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненаданням сторонами всіх доказів, витребуваних ухвалою суду про порушення провадження у справі, розгляд справи відкладено до 08.11.2011 р.

В судове засідання 08.11.2011 р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач представника в судове засідання не направив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не подав.

Про обізнаність відповідача про час і місце судових засідань свідчать повідомлення про вручення поштової кореспонденції від 10.10.2011 р. № 2103621050312 та № 2103621050320.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки їх представників в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відсутність відповідача або його прдставника в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши надані в судовому засідання пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

17.04.2007 р. між ВАТ "АК Вінницяобленерго" (Постачальник) та Суб"єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 107 (далі - Договір), відповідно до якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 16 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору розрахунковий період за даним договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг електроенергії, що продається Споживачу за цей час та протягом якого Споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію за тарифами, що діють на кінець розрахункового періоду.

Точка продажу електроенергії: на межі балансової належності електромереж Постачальника та Споживача згідно Додатка № 10 (п.1.3. Договору).

Пунктом 1.4. договору визначено. що Споживач має 2 клас напруги.

Відповідно до п.п. 2.3. та 2.3.3., 2.3.4 Договору Споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки; оплачувати вартість спожитої енергії згідно з умовами додатків №3 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показників засобів обліку електроенергії".

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2007 р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін (п.9.4. Договору).

В Додатку № 3 до Договору встановлено порядок розрахунків Споживача за використану електроенергію відповідно до п.1 якого оплата вартості використаної електричної енергії здійснються Споживачем у формі попередньої оплати шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок Постачальника: до 5 числа розрахункового періоду 100 % від вартості договірної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду (а.с.63).

Додатком № 5 до Договору встановлений порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії (а.с.65).

Додатком №10 до Договору встановлений перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію (а.с.71).

На виконання умов договору, позивач надавав відповідачу послуги з енергопостачання, на оплату яких останньому виставлялялись рахунки (а.с. 19-28).

За період з грудня 2009 р. по серпень 2010 р. відповідач використав електроенергії на суму 1806,73 грн., а сплатив лише 1519,35 грн.

З метою досудового урегулювання спору, 20.07.2011 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату боргу, в якій пропонувалось у 7-ми денний строк погасити заборгованість.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість в добровільному порядку не погасив.

Наведене стверджується поясненнями представника позивача та матеріалами справи, зокрема: договором № 107, звітами відповідача про використану електроенергію, рахунками на оплату електроенергії з підписом відповідача про їх отримання, платіжними документами на часткову оплату відповідачем отриманої електроенергії, розрахунком боргу у формі акту взаємозвірки розрахунків за використану електроенергію (а.с. 18) , - а також відсутністю заперечень відповідача на позов.

Заслухавши пояснення, що надані представником позивача, дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 5.1. Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) передбачено, що Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до п.10.2. Правил користування електричною енергією споживач електричної енергії зобов'язаний : 1) користуватись електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з Договору, між сторонами склались правовідносини щодо постачання електричної енергії.

Частинами 1,2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 201,01 грн. боргу за спожиту електричну енергію підлягають задоволенню.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Також судом встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив 107,01 грн. державного мита, що підтверджується платіжними дорученнями № 179 від 07.09.2011 р. та № 160 від 31.08.2011 р.

Враховуючи вимоги встановлені підпунктом а) п.2 ст.3 Декрету КМУ "Про державне мито" розмір державного мита, який підлягав сплаті позивачем відповідно до вказаного підпункту, мав би становити 102,00 грн.

Внесення державного мита у більшому розмірі ніж передбачено чинним законодавством є підставою для його повернення згідно ст.47 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 47,49, 82, 84, 115,116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, (АДРЕСА_2, 24000, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго", в особі структурної одиниці "Могилів-Подільські електричні мережі", (вул. Полтавська, 83, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, код ЄДРПОУ 25510334; п/р № 260323012858 в ОПЕРВ філії Вінницького управління ВАТ “Ощадбанк”, МФО 302247) 201,01 грн. (двісті одну гривню 01 коп.) боргу, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) витрат на сплату державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Повернути позивачу з Державного бюджету України 5,01 грн. (п”ять гривень 01 коп.) державного мита, зайво сплаченого за платіжними дорученнями № 179 від 07.09.2011р. та № 160 від 31.08.2011р. (Оригінали платіжних доручень знаходяться у матеріалах справи № 12/43/2011/5003).

5.Оригінал рішення суду, засвідчений гербовою печаткою суду, є підставою для повернення позивачу зайво сплаченого державного мита.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 11 листопада 2011 р.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу (АДРЕСА_1, 24000 ).