Рішення № 19139489, 25.05.2011, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

справа № 2-2569/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2011 року травня 25 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря

Майної Г. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про солідарне стягнення суми боргу з договорів,

встановив:

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, посилаючись на застосування позовної давності до вимог з приводу стягнення пені, а також на факт відсутності згоди сторін з приводу валюти зобов'язання в кредитному договорі, через що такий кредитний договір вважається неукладеним. Співвідповідач ОСОБА_3 проти позову своїх заперечень не надала.

Позивач в судове засідання не зявився, від його представника до суду подана заява про розгляд справи в їх відсутність з підтриманням повністю вимог, предявлених у липні 2010 року на предмет повернення боргу за кредитами і штрафних процентів на суму 21 936 гривень 69 коп., з підстав недотримання відповідачем ОСОБА_2 узгоджених сторонами строків сплати частинами суми кредиту і процентів на виконання свого зобовязання з договору кредиту, за належність чого перед позивачем поручилася відповідач ОСОБА_3 У звязку з цим позивач просив стягнути на свою користь борг за кредитами і процентами, пеню за прострочення основного і додаткового зобовязань на суму 62 621 гривень 68 коп.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявилися, причин неявки не повідомили. Від представника відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи в їх відсутність, а співвідповідач ОСОБА_3 свого представника до суду не направила.

На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.

Суд, дослідивши зібрані докази, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Позивач 19.04.2006 передав ОСОБА_2 за його заявою на видачу готівки № 1161_1 від 19.04.2006 р. (а.с. 14) за мінусом комісій у власність 7000 доларів США на умовах укладеного з ним відповідно до ст. 1054 ЦК України кредитного договору № 12.7248, долученого до справи в копії (а.с. 12).

Згідно з умовами цього договору, що обовязкові для сторін у справі згідно зі ст. 629 ЦК України, кошти відповідачем отримані для споживчих потреб з поверненням частинами, сума і строк сплати яких визначені Графіком, який є додатком № 1 до договору, з кінцевим терміном виконання 20.04.2009 під проценти за користування коштами в розмірі 21% річних.

Відповідач зобовязався повернути позивачу кредит частинами з виплатою процентів, дотримуючись умов п.п. 2.1.-2.5. цього договору про розміри, строки та спосіб виплат і валюту виконання, що має виконати згідно зі ст. 526 ЦУ України.

Суд виходить з дійсності такого договору відповідно до ст. 204 ЦК України, оскільки в межах судового розгляду іншого не доведено.

Зобовязання відповідача за укладеним договором щодо дотримання строків виконання відповідно до ст.ст. 548, 551 ЦК України забезпечувалися пенею в розмірі 0,5 %, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобовязань за кожен день прострочення. Якщо сума пені, розрахована згідно умов цього Договору, буде меншою 15 грн., за кожен день прострочення, сума пені вважається такою, що становить 15 грн. за кожний день прострочення виконання зобовязання (абзац 5 п. 2.2. договору). Також співвідповідач ОСОБА_3 на умовах укладеного нею 19.04.2006 з позивачем договору поруки під № 12.7248 (а.с. 15 зворот) поручилася згідно з ст. 553 ЦК України за виконання відповідачем ОСОБА_2 його зобовязань у встановлені строки суми основного боргу, процентів за користування кредитом і пені, погодилась сплатити солідарно з ним грошовий борг.

Суд за браком доказів підтвердження відповідачем виконання зобовязання за правилами ст. 545 ЦК України дійшов висновку відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України про відсутність сумнівів в істинності перевірених в судовому засіданні розрахунків суми грошового боргу, виконаних позивачем (а.с. 8), які з огляду на не спростовану вірогідність відомостей про сплачені позивачу суми безспірно спростовують добросовісність відповідачів, що вони не оспорювали. Оскільки іншого не доведено, суд дійшов висновку, що з листопада 2008 р. відповідач в порушення ст.ст. 529, 530, 536, 10561 ЦК України відступив від умов про частину виконуваного обовязку і строків виконання за графіком, у звязку з чим відповідач з 20.11.2008 прострочив виконання згідно ст. 612 цього Кодексу щодо повернення позивачу чергової частини кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Таким чином, з урахуванням визнаних позивачем отриманих сум, залишок суми кредиту з 20.11.2008 р. склав 9 648 грн. 96 коп. з нарахуванням процентів за кредит, а у співвідповідача згідно ст.ст. 554, 555 ЦК України виник солідарний обовязок сплатити позивачу відому суму, чого він не виконав, на підставі чого згідно ст. 611 цього Кодексу права позивача підлягають захисту з присудженням на його користь з відповідачів за ст. 543 ЦК України солідарно 37 417 грн. 04 коп., з яких 4 915 грн. 24 коп. складають проценти за фактичне користування простроченою частиною кредиту, 22 852 грн. 84 коп. складає пеня, а інша частина 9 648 грн. 96 коп. основного боргу.

13.03.2007 позивач передав ОСОБА_2 за його заявою на видачу готівки № 2472_18 від 13.03.2007 (а.с. 14 зворот) за мінусом комісій у власність 45000 доларів США на умовах укладеного з ним відповідно до ст. 1054 ЦК України кредитного договору № 12.10631, долученого до справи в копії (а.с. 10).

Згідно з умовами цього договору, що обовязкові для сторін у справі згідно зі ст. 629 ЦК України, кошти відповідачем отримані на споживчі потреби з поверненням частинами, сума і строк сплати яких визначені Графіком, який є додатком № 1 до договору, з кінцевим терміном виконання 20.03.2009, під проценти за користування коштами в розмірі 21% річних.

Відповідач зобовязався повернути позивачу кредит частинами з виплатою процентів, дотримуючись умов п.п. 2.1.-2.5. цього договору про розміри, строки та спосіб виплат і валюту виконання, що має виконати згідно зі ст. 526 ЦУ України.

Суд виходить з дійсності такого договору відповідно до ст. 204 ЦК України, оскільки в межах судового розгляду іншого не доведено.

Зобовязання відповідача за укладеним договором щодо дотримання строків виконання відповідно до ст.ст. 548, 551 ЦК України забезпечувалися пенею в розмірі 0,5 %, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобовязань за кожен день прострочення. Якщо сума пені, розрахована згідно умов цього Договору, буде меншою 15 грн., за кожен день прострочення, сума пені вважається такою, що становить 15 грн. за кожний день прострочення виконання зобовязання (абзац 5 п. 2.2. договору). Також співвідповідач ОСОБА_3 на умовах укладеного нею 13.03.2007 з позивачем договору поруки під № 12.10631-ДП1 (а.с. 15) поручилася згідно з ст. 553 ЦК України за виконання відповідачем ОСОБА_2 його зобовязань у встановлені строки суми основного боргу, процентів за користування кредитом і пені, погодилась сплатити солідарно з ним грошовий борг.

Суд за браком доказів підтвердження відповідачем виконання зобовязання за правилами ст. 545 ЦК України дійшов висновку відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України про відсутність сумнівів в істинності перевірених в судовому засіданні розрахунків суми грошового боргу, виконаних позивачем (а.с. 9), які з огляду на неспростовну вірогідність відомостей про сплачені позивачу суми безспірно спростовують добросовісність відповідачів, що вони не оспорювали. Оскільки іншого не доведено, суд дійшов висновку, що з листопада 2007 р. відповідач в порушення ст.ст. 529, 530, 536, 10561 ЦК України відступив від умов про частину виконуваного обовязку і строків виконання за графіком, у звязку з чим відповідач з 20.11.2008 прострочив виконання згідно ст. 612 цього Кодексу повернення позивачу частини кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Таким чином, з урахуванням визнаних позивачем отриманих сум, залишок суми кредиту з 20.11.2008 склав 4239 грн. 86 коп. з нарахуванням процентів за кредит, а у співвідповідача згідно ст.ст. 554, 555 ЦК України виник солідарний обовязок сплатити позивачу відому суму, чого він не виконав, на підставі чого згідно ст. 611 цього Кодексу права позивача підлягають захисту з присудженням на його користь з відповідачів за ст. 543 ЦК України солідарно 25 204 грн. 64 коп., з яких 3 132 грн. 84 коп. складають проценти за фактичне користування простроченою частиною кредиту, 17 831 грн. 94 коп. складає пеня, а інша частина 4 239 грн. 86 коп. основного боргу.

Відповідачами не доводилися обставини, що мають істотне значення для розвязання цього спору, і в сукупності з розміром збитків позивача відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України давали б підстави для зменшення по суду розміру пені, через що за межами судового розгляду відповідно до ст. 11 ЦПК України цим рішенням до спірних відносин правила цієї норми цивільного права не застосовуються. Доводи представника відповідача основного боржника з приводу застосування позовної давності не приймаються судом до уваги, оскільки їх врахував позивач, який зменшив розмір вимог і надав розрахунок пені за мінусом задавненої суми. Суд відзначає, що прострочення виконання за своїм характером відноситься до триваючого порушення прав кредитора, у якого виникає право вимагати сплати відомої суми пені кожного дня, у звязку з чим відповідно до ст.ст. 261, 267 ЦК України підлягає стягненню сума пені за один рік до дня звернення до суду, а вся сума пені буде задавненою лише у випадку закінчення строку позовної давності для основного боргу згідно з ст. 266 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України понесені судові витрати відшкодовуються однією стороною, проти якої ухвалено рішення, іншій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»задовільнити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(код ЄДРПОУ 21677333) солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 13 888 гривень 82 коп. основного боргу, еквівалентних 1 754, 57 доларам США, 8 048 гривень 08 коп. боргу з процентів, еквівалентних 1 016,71 доларам США, та 40 684 гривень 78 коп. пені, а разом 62 621 гривні 68 коп.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(код ЄДРПОУ 21677333) з ОСОБА_2 і ОСОБА_3, з кожного окремо, відшкодування справленого судового збору в сумі по 313 гривні 11 коп. та оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі по 60 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська апеляційної скарги заінтересованими особами, а так само прокурором, протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем вручення його копії.

Суддя