Постанова № 19112303, 27.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2011 р. Справа № 5021/1721/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Бородіна Л.І. , суддя Плахов О.В.

при секретарі - Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (дов. від 21.01.2010 р.),

відповідача - не прибув,

третьої особи не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4210 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 08.09.11 у справі № 5021/1721/2011

за позовом ПАТ "Ерсте банк", м. Київ

до ФОП ОСОБА_2, м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, м. Суми

про стягнення 480708,86 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 08.09.2011р. по справі № 5021/1721/2011 (суддя Левченко П.І. ) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 373798, 47 грн. заборгованості за кредитним договором, 81140, 73 грн. процентів за користування кредитом, 18023, 66 грн. пені, 4729, 62 грн. державного мита та 233, 76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Сумської області від 08.09.2011р. по справі № 5021/1721/2011, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, у звязку з чим просить залишити рішення господарського суду Сумської області від 08.09.2011 року у справі № 5021/1721/2011 без змін, а скаргу без задоволення.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала у судове засідання своїх представників не направила, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином була повідомлена, про причини неприбуття своїх представників в судове засідання суд не повідомила.

Відповідач в судове засідання своїх представників не направив, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином був повідомлений, про причини неприбуття своїх представників в судове засідання суд не повідомив.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України в разі неподання відзиву та витребуваних господарським судом документів справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Крім того, п. 6. резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 28.09.2011 р. по справі № 5021/1721/2011 попереджено сторони, що у разі неявки представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями, ненаданням витребуваних документів, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про розгляд справи без участі зазначених представників третьої особи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Між ВАТ «Ерсте Банк»та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/3730/9/16301 від 28.05.2008. Відповідно до умов договору позивач надає відповідачу кредит на споживчі цілі в розмірі 340 000,00 грн. під 18,5 відсотків річних, строком користування до 27.05.2015 р.

Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав та надав відповідачу кредит у встановлені строки та в обумовленій сумі.

Згідно з п. 6.1 Кредитного договору відповідач зобовязаний використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту, своєчасно сплачувати нараховані проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, передбачених Кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення прийнятих на себе зобовязань відповідач не сплатив вчасно основний борг, відповідно до графіку погашення та відсотки за користування грошовими коштами.

05.10.2009 р. відповідач звернувся до ВАТ «Ерсте Банк»з заявою, в якій, посилаючись на тимчасові труднощі, просив банк здійснити реструктуризацію заборгованості за кредитом.

Позивач здійснив реструктуризацію заборгованості за кредитом шляхом капіталізації прострочених відсотків з одночасним наданням відстрочки по погашенню основного боргу на шість місяців. В зв'язку з чим, до кредитного договору, за погодженням сторін, вносилися зміни, а саме: додаткова угода № 1 від 28.10.09 р., додаткова угода № 2 від 15.01.2010 р.

У відповідності до умов п. 1 Додаткової угоди № 1 від 28.10.09 р. фактична заборгованість за кредитом збільшується на суму прострочених платежів за відсотками, а саме 49 224,36 грн. та становить 373 798,47 грн. Таке збільшення проводиться шляхом приєднання суми прострочених платежів за відсотками до заборгованості за кредитом та не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику.

Згідно умов кредитного договору (п. 1.7 додаткової угоди № 2 від 15.01.10 р), повернення відповідачем отриманого кредиту (основної позичкової заборгованості) та сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, згідно з Графіком погашення наведеним в додатковій угоді до кредитного договору № 2 від 28.10.09 р.

28.10.2009 р. між ВАТ «Ерсте Банк»(кредитором) та ФОП ОСОБА_2 (позичальником) та ФОП ОСОБА_3 (поручителем) укладено договір поруки № 014/3730/9/1630/1.

Пунктом 1.2 зазначеного договору поруки сторони передбачили, що поручитель зобовязується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником кредитного договору № 014/3730/9/16301 від 28.05.2008 р. та всіх додаткових угод, що були укладені до нього, в тому числі зобовязань щодо повернення у встановлений кредитним договором строк суми кредиту, сплати в порядку та строки, визначені кредитним договором, процентів за користування кредитом та або комісій, можливості неустойки (пені, штрафів), а також зобовязань щодо відшкодування позичальником втрат кредитора, повязаних з предявленням вимог і отримання виконання за кредитним договором та збитків кредитора, завданих порушенням позичальником своїх обовязків за кредитним договором.

Починаючи з грудня 2009 року відповідач перестав сплачувати чергові платежі відповідно до умов Кредитного договору. В зв'язку з чим, станом на 11.07.2011 року за відповідачем обліковується прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 373798,47 грн. та заборгованість по нарахованим та простроченим відсоткам в розмірі 81140,73 грн.

У відповідності до п. 7.5 кредитного договору, кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання позичальником п. 6.1, 6.2, 6.4, 6.5, 6.7, 6.9, 6.10, 6.11 кредитного договору.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

В матеріалах справи містяться листи, вих. № 26.1.0/203 від 09.06.2010 (а.с. 38), № 26.1.0/202 від 09.06.2010 (а.с. 39), що підтверджують звернення позивача до третьої особи з вимогою здійснити погашення простроченої заборгованості.

Крім того, в матеріалах справи наявне попередження відповідача про виникнення заборгованості по чергових платежах та вимога про погашення простроченої заборгованості перед банком (а.с. 41).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду погодилась з рішенням господарського суду в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 373798,47 грн. та по процентам за користування кредитом в розмірі 81140,73 грн. Враховуючи те, що доказів сплати боргу за користуванням кредитом відповідачем не надано, рішення в цій частині обґрунтоване, законне відповідає обставинам справи.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 10.1 кредитного договору передбачено, що у разі порушення відповідачем строків виконання будь-якого з боргових зобовязань, відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення видачі кредиту .

У звязку з невиконанням обовязків за договором (несплатою заборгованості по кредиту, по процентам за користування кредитом) відповідачу відповідно до цього договору, ст.ст. 549-551 Цивільного кодексу України нарахована пеня в сумі 18023,66 грн.

З огляду на вищевикладене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на свою користь пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за його користуванняв сумі 18023,66 грн.

Статтею 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обовязку боржників, кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

15.02.2011 р. Позивач звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 07.07.2011 р. позовні вимоги АТ «Ерсте Банк»задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ «Ерсте Банк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 472 649,48 грн., а також судові витрати в сумі 1 820,00 грн.

В частині позовних вимог до ФОП ОСОБА_2 ухвалою Зарічного районного суду м. Суми провадження у справі закрито, оскільки спір між юридичною особою та фізичною особою підприємцем не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, що спонукало позивача до звернення з позовною заявою до відповідача до господарського суду в порядку господарського судочинства.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає безпідставним та невідповідним нормам чинного законодавства посилання апелянта на те, що позивачем реалізовано своє право на стягнення суми заборгованості за кредитним договором та на те, що наявність рішення Зарічного районного суду м. Суми від 07.07.2011 р. є підставою відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено господарським судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження, в матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості за кредитним договором, отже виконання зобовязання не відбулося, тобто не можна вважати його припиненим, що не позбавляє позивача (кредитора) права звертатися з вимогою про його виконання до позичальника (відповідача).

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі такими, що не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 08.09.2011 року у справі № 5021/1721/2011 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не відповідають нормам чинного законодавства та обставинам справи і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтям 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 08.09.2011 року у справі № 5021/1721/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Плахов О.В.