Постанова № 19112260, 27.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7286/11

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Тижненко Ю.В.

відповідача - Блонін С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4418 Х/3-9) на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.10.11 р. у справі № 5023/7286/11

за позовом Державного підприємства "Артемівський спиртовий завод"

до Приватного підприємства "Проф-Агро 2010"

про стягнення 2478496,77 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 23939334,54 грн. заборгованості, та 94059,82 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язання за договором № 23/11-ТД від 23.11.2010 р.

13.09.2011 позивач звернувся з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на майно ( кошти), що належать відповідачу, з посиланням на те, що неприйняття заходів щодо забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.10.2011 р. по справі № 5023/7286/11( суддя Доленчук Д.О.) заяву про забезпечення позову задоволено частково, вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти в межах ціни позову –2487994,90 грн. В решті заяви відмовлено.

Ухвалу мотивоване тим, що ціна позову є значною, позивач є державним підприємством, строк договору закінчився, невжиття таких заходів може в майбутньому утруднити виконання рішення господарського суду, арешт накладено в межах ціни позову на грошові кошти відповідача.

Відповідач з ухвалою господарського суду Харківської області про забезпечення позову не погоджується, вважає її прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати.

У апеляційній скарзі зазначив, що суд безпідставно задовольнив заяву про забезпечення позову на суму 2487994,90 грн., оскільки наявність заборгованості не підтверджена матеріалами справи, позивач жодним чином не обґрунтував необхідність вжиття заходів про забезпечення позову, а суд першої інстанції не встановив жодної підстави, яка б підтверджували необхідність вжиття заходів до забезпечення позову.

Позивач вважає ухвалу господарського суду про забезпечення позову законною та обґрунтованою, прийнятою відповідно до норм чинного законодавства, просить ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали встановила, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2487994,90 грн. а саме : 2393935,54 грн. суми основного боргу та 94059,82 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язання за договором № 23/11-ТД від 23.11.2010 р.

13.09.2011 р. позивач надав заяву про забезпечення позову, в який просив накласти арешт на майно ( кошти), що належить відповідачу, з посиланням на те, що відповідачем порушені вимоги чинного законодавства та умови договору про закупівлю товарів за державні кошти, внаслідок чого виникла заборгованість та неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Стаття 67 ГПК України передбачає заходи забезпечення позову, а саме: позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, тощо.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що ціна позову по справі є значною, позивач по справі є державним підприємством, строк договору закінчився, а вжиття заходів до забезпечення позову не є суттєвим обмеженням для відповідача, оскільки жодним чином не буде заважати веденню ним власної господарської діяльності.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що приймаючи до уваги те, що при вжитті заходів до забезпечення позову необхідно врахувати наявність зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, та зробив обґрунтований висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню в частині накладання арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться на його рахунках в установах банку в межах ціни позову –2487994,90 грн. В решті заяви про забезпечення позову відмовив, оскільки відсутній зв’язок між конкретним заходом до забезпечення позову, а саме накладанням арешту на майно відповідача та предметом позову по справі, та тим в матеріалах справи відсутні докази знаходження будь якого майна та грошових коштів відповідача у інших осіб.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд правомірно застосував приписи ст. ст. 66, 67 ГПК України, оскільки заява про забезпечення позову є обґрунтованою та доведеною конкретними доказами, а невжиття таких заходів може в майбутньому утруднити виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в ухвалі господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача за не можуть бути підставою для її скасування, керуючись ст.ст.66,6, 101-106 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.10.2011 р. по справі № 5023/7286/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 31.10.2011 р.