Ухвала суду № 1911195, 22.05.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1-й інстанції:Сініцина Л.М.                                                    Справа № 22а- 1497/08(22а-4699/07)

Господарський суд Волинської обл. №4/158-3126                                         ряд.ст.зв. № 36

Доповідач: Пліш М.А                                                                      

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

22 травня  2008 року.                                                                                                      м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі: головуючого-судді                    Пліша М.А.,

 суддів                                                           Заверухи О.Б.

                                                                 Олендера І.Я.,

при секретарі                                           Кучер Г.Я.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Волинської області від 12 вересня 2007р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Транзіт» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення рішення,-

в с т а н о в и л а:

позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення  від 23.02.2007р. № 00001323/0, яким  Товариству з обмеженою відповідальністю «Восток-Транзіт» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 33333 грн. 00 коп. 

                Постановою господарського суду Волинської області від 12 вересня 2007 р. позовні вимоги задоволено повністю, визнано нечинним оскаржуване податкове повідомлення – рішення.

                Не погодившись з судовим рішенням Ковельська міжрайонна державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права та неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи  покликаючись на те, що судом неправильно застосовано норми п.п.7.7.2 п.7.7. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» і не враховано умови господарських відносин між ТзОВ «Восток - Транзіт» та ТзОВ «Компанія «Опціон», а саме відповідно до умов договору № П-О-ВТ-2 від 17.07.2006р. укладеного між ТзоВ «Восток - Транзіт» та ТзОВ «Компанія «Опціон» про поставку товару, асортимент якого обумовлювався в специфікаціях, розрахунок повинен проводитись в 100% розмірі від суми партії товару, готового до відвантаження, на підставі рахунка – фактури, виписаній постачальником, на протязі 5-ти банківських днів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, однак ні на момент перевірки, ні при розгляді справи в суді ТзОВ «Восток-Транзіт» не надало рахунків  - фактур, які мали виписуватись на кожну поставку товару і відповідно до яких мала здійснюватись передплата, крім того за період з листопада по грудень 2006р. позивач не отримував товару, оскільки поставка товару в листопаді-грудні 2006року специфікацією не передбачалась.

                Тому просить суд апеляційної інстанції скасувати  постанову господарського суду Волинської області від 12 вересня 2007 р. та прийняти нову постанову, якою в  задоволенні позовних вимог  відмовити.

                Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , суд  вважає, що  апеляційна скарга задоволенню не підлягає  з наступних міркувань.

                Судом першої інстанції зібраними по справі доказами встановлено, що Ковельською МДПІ була проведена перевірка позивача з питань достовіності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2006р., про що було відповідно складено акт від 16.02.2007р. № 150/23-32930315 на підставі якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2007р. №00001323/0, відповідно до якого ТзОВ «Восток-Транзіт» зменшено суму бюджетного відшкодування за грудень 2006р. в розмірі 33333 грн.

  В акті перевірки податкового органу визначено порушення позивачем п.п.7.7.2, п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2006р. на суму 33333 грн., оскільки дана сума була включена ТзОВ «Восток-Транзіт» до податкового кредиту в грудні 2006 року  на підставі виписаної товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Опціон» для ТзОВ «Восток-Транзіт» податкової накладної № ОП-00084 від 28 листопада 2006 року на суму 200000,00 грн. вт.ч. ПДВ 33333 грн. 33 коп. ( передоплата згідно договору №П-О-ВТ-2 від 17.07.2006р.)

Відповідно до положень вище вказаного договору № П-О-Вт-2 від 17.07.2006р. укладеного між ТзОВ «Восток - Транзіт» (покупець) та ТзОВ «Компанія «Опціон»(продавець), постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, асортимент, якісні та кількісні характеристики якого визначаються у специфікаціях, загальна сума договору складає  537600 грн., розрахунки здійснюються шляхом передплати у розмірі 100 % від суми партії товару, готового до відвантаження на підставі рахунка – фактури, виписаного постачальником, на протязі 5- ти банківських днів шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

28 листопада 2006 року платіжним дорученням №479 від 28.11.2006р. ТзОВ «Восток-Транзіт» перерахувало 200000 грн. ТзОВ «Компанія «Опціон» за поковки згідно договору № П-О-ВТ-2 від 17.07.2006р. та отримало від ТзОВ «Компанія «Опціон» податкову накладну № ОП-00084 від 28.11.2006р.на загальну суму 200000 грн. в т.ч. ПДВ – 33333, 33 грн., яка є єдиним і достатнім джерелом відшкодування, і дає законну підставу для віднесення вказаної суми ПДВ до податкового кредиту.

                А відтак є вірним висновок суду про правомірність віднесення ТзОВ «Восток-Транзіт» суми податку на додану вартість у розмірі  33333,33 грн. з проведеної операції до податкового кредиту та до бюджетного відшкодування.

                Відповідно до 7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, значається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, при позитивному значенні розрахованої суми, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду, а при від’ємному значенні суми - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності— зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді розрахована сума має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам  таких  товарів  (послуг) і залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

                Твердження Ковельської МДПІ про те, що ні на момент перевірки, ні при розгляді справи в суді ТзОВ «Восток-Транзіт» не надало рахунків  - фактур, які мали виписуватись на кожну поставку товару і відповідно до яких мала здійснюватись передплата, товар по асортименту згідно специфікацій не отримувався, є помилковим, оскільки як вбачається з журналу ордеру №3 за лютий 2007р., накладних №ОП-00009 від 22.02.2007р., № ОП-00015 від 28.02.2007р. товар на  суму 200000 грн. перерахованих 28.11.2006р. отримано ТзОВ «Восток-тразіт» в лютому 2007року, і договірні відносини між ТзОВ «Восток - Транзіт» та ТзОВ «Компанія «Опціон» продовжено.

 Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, в даній спірній ситуації, вірно враховані вимоги ст.ст. 1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і суд прийшов до вірного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам податкового законодавства, а відтак про підставність задоволення позовних вимог.

                Таким чином враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що висновки суду  першої інстанції відповідають зібраним по справі доказам та вимогам закону і не спростовуються мотивами наведеними в апеляційній скарзі.

                Керуючись  ч.3 ст. 160, п. 1 ч. І ст. 198, ст. 200, ст.205,  ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

у  х  в  а  л  и  л  а :

апеляційну скаргуКовельської міжрайонної державної податкової інспекції –  залишити без задоволення, а постанову господарського суду Волинської області від 12 вересня 2007р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Транзіт» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення рішення– без змін.

                Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги  безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.  

    Головуючий суддя :                                                                                                М.А.Пліш

                         Судді:                                                                                                О.Б.Заверуха  

                                                                                                                                   І.Я.Олендер