Рішення № 19108233, 02.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.11.11 р. Справа № 28/152

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНСЕКСПЕДИЦІЯ”, м. Краматорськ

про стягнення 4700267,01грн.

Представники сторін:

Від позивача: Полюхович Д.А.

Від відповідача: Коваленко Е.Л.

СУТЬ СПРАВИ:

У судових засіданнях оголошувалась перерва з

19.09.2011р.по 05.10.2011р., з 11.10.2011р. по

19.10.2011р., 19.10.2011р. по 02.11.2011р.

Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНСЕКСПЕДИЦІЯ”, м. Краматорськ, про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 4424158,11 грн., заборгованості за відсотками в сумі 136238,91 грн., пеню за порушення строків погашення кредитної заборгованості в сумі 127538,44грн., пеню за порушення строків погашення відсотків у сумі 4470,05грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору №012/11-171/57 від 20.08.2007р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 19.08.2011р. порушив провадження у справі № 28/152.

05.10.2011р. до канцелярії господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява від 04.10.2011р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму у розмірі 4700267,01 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 4424158,11 грн., заборгованості за відсотками в сумі 256479,04 грн., пеню за порушення строків погашення кредитної заборгованості в сумі 14204,42грн., пеню за порушення строків погашення відсотків у сумі 5425,44грн. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає збільшені позовні вимоги у межах заявленої суми.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував, наполягав на тому, що не згоден з розрахунком відсотків, вважає що пеня за порушення строків погашення кредитної заборгованості за період з 18.01.2011р. по 18.07.2011р. не повинна нараховуватись, крім того у позивача не виникло право на дострокове стягнення заборгованості.

Ухвалою від 05.10.2011р. розгляд справи було продовжено до 03.11.2011р., на підставі клопотання позивача.

Відповідно до доповнень до відзиву на позовну заяву б/н та дати відповідач наполягає на своїй правовій позиції викладеній в відзиві.

Розгляд справи відкладався на підставі Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної Дирекції (правонаступником якого є позивач, кредитор), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „ТРАНСЕКСПЕДИЦІЯ”, м.Краматорськ (позичальником), було укладено кредитний договір №012/11-171/57 від 20.09.2007р. (далі - кредитний договір), який складається з двох частин нерозривно повязаних між собою.

За приписами ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно пункту 2 частини 1 кредитного договору: розмір кредиту 5000 000,00 грн.; дата остаточного повернення кредиту 20.08.2012р.

Згідно пункту 3 частини 1 кредитного договору сторони домовилися, що для розрахунку процентів за користування кредитом процента ставка становить 12% річних протягом перших 6 місяців кредитування та 16% річних починаючи з 7-го місяця кредитування.

Повернення Кредиту та сплата процентів відбувається за графіком погашення до цього договору (пункт 4 частини 1 кредитного договору).

Погашення відповідної частини Кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки визначені у графіку повернення Кредиту та сплати процентів, шляхом безготівкового перерахування на позичковий рахунок (під.1.5.1 п.1.5 частини 2 кредитного договору).

Підпункт 1.7.1 пункту 1.7 частини 2 кредитного договору встановлює, що Банк здійснює видачу Кредиту Позичальнику однією сумою чи Траншами, згідно з Кредитною/ними заявкою/ами Позичальника. Кредит надається однією сумою чи Траншами, шляхом перерахування кредитних коштів у безготівковій формі на поточний рахунок Позичальника у Банку. Перший транш надається у термін до 2 місяців з дати укладання цього договору. Кожний наступний Транш надається Позичальнику за умови підтвердження ним цільового використання кожного попер нього Траншу.

Додатком №1 до кредитного договору сторони визначили графік повернення кредиту погашення основної заборгованості за Кредитом, погашення процентів за користування Кредитом. Протягом дії договору сторони змінювали графік погашення заборгованості.

Додатковими угодами від 29.07.2009р. та 27.01.2010р. була змінена процента ставка кредитного договору з 15,5 % та 16,00% відповідно.

Надання кредиту банком позичальнику підтверджується матеріалами справи (платіжними дорученнями) та не заперечується самим позичальником.

Відповідно до під.1.9.1 п.1.9 частини 2 кредитного договору Банк, незважаючи на інші положення цього договору, має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або Поручителем , та/або Майновим поручителем своїх боргових та інших зобовязань за цим договором, та/або умов договору іпотеки, та/або умов договору поруки. При цьому виконання боргових зобовязань повинно бути проведено Позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної вимоги. В п.1.9.3 п.1.9 розділу 1 частини 2 кредитного договору, наявне наступне застереження, що вимога вважається надісланою в день їх направлення на адресу позичальника, що зазначена в цьому договорі. До направлення вимоги чи відкликання на адресу позичальника поштою прирівнюється також їх вручення позичальнику чи йому представникам під розписку.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

За твердженням позивача відповідач прийняті на себе зобовязання за кредитним договором належним чином не виконував, у звязку з чим вимогою від 15.11.2010р. №23/32-14855 банк звернувся до позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНСЕКСПЕДИЦІЯ” та поручителя за кредитними зобовязаннями ОСОБА_1 про дострокове погашення заборгованості у строк до 30.11.2010р.

Даний лист-вимогу було нарочно надано працівнику Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНСЕКСПЕДИЦІЯ”, про що свідчить напис секретаря ОСОБА_2 з відміткою вхідного номеру 267 та дати отримання 16.11.2010р. та печатка підприємства, в звязку з чим суд дійшов висновку що вимога була отримана працівником відповідача.

Факт отримання відповідачем вимоги також підтверджується листом відповідача від 16.12.2010р. № 192, в якому є посилання на вимогу банку від 15.11.2010р. № 23/32-14855.

Відповідач наполягає, що дана вимога адресована виключно поручителю, та зміст вимоги не відповідає умовам кредитного договору в частині строку дострокового повернення кредиту, однак це твердження є хибним, оскільки, по-перше, як встановлено судом, в листі є посилання на те, що він направляється відповідачу (ТОВ „ТРАНСЕКСПЕДИЦІЯ”), по-друге, докази отримання, як зазначалось вище, листа наявні в матеріалах справи, по-третє, в абзаці другому листа зазначено: „згідно п.п. 1.5.1., 4.1.1. кредитного договору, позичальник зобовязався частинами погашати одержаний кредит та сплачувати нараховані відсотки, виплачувати комісію, пеню, штрафи та інші платежі, але взяті на себе зобовязання ВАМИ не виконуються належним чином”, тобто, із змісту листа випливає, що він адресований як поручителю, так і позичальнику. Той факт, що позивач просить повернути достроково заборгованість за кредитом в строк до 30.11.2010р., а не протягом 30 календарних днів з дня одержання вимоги, не впливає на факт наявності зобовязання у позичальника повернути станом на дату подачі банком позову до суду всю суму заборгованості.

Тобто, позивач набув права на стягнення заборгованості за кредитним договором, достроково, в повному обсязі.

Відповідно до угоди №1 від 04.01.2011р. про врегулювання проблемної заборгованості за кредитним договором № 012/11-171/57 від 20.08.2007р. відповідач зобов'язався погасити наявну заборгованість за відсотками перед позивачем у строк по 11.01.2011р. - за першим місяцем відставання; протягом 2,3,4,5-го місяця 2011року - за другим місяцем відставання, погашаючи щомісячно рівними частинами, та сплачувати поточні відсотки своєчасно та в повній мірі (п. 1 угоди).

Позивач зобовязався винести на розгляд кредитного комітету Банку питання щодо надання відповідачу кредитних канікул на строк 6 місяців (перше півріччя 2011 року) (п. 2 угоди).

Позивач зобовязався зупинити, та не розпочинати претензійно-позовну діяльність по примусовому стягненню проблемної заборгованості у разі дотримання відповідачем домовленостей викладених у п.1. цієї угоди та прийняття позитивного рішення кредитним комітетом банку щодо надання кредитних канікул (п. 3 угоди).

При цьому, доказів рішення кредитного комітету банку щодо надання відповідачу кредитних канікул на строк 6 місяців сторонами суду не надано.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення всієї заборгованості за кредитним договором.

Позивач наполягає та доводить банківськими виписками, що заборгованість відповідача за кредитним договором становить: 4424158,11 грн. заборгованість за кредитом, 256479,04 грн. заборгованість за відсотками не сплачена відповідачем, та вимагається до стягнення.

Сторонами до суду наданий акт звірки взаємних розрахунків за кредитним договором №012/11-171/57 від 20.08.2007р., підписаний сторонами із якого вбачається, що заборгованість за кредитом становить: 4424158,11 грн., за відсотками - 256479,04 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

В звязку з вищевикладеним судом задовольняються вимоги в сумі заборгованості за кредитом 4424158,11 грн., заборгованості за відсотками в сумі 256479,04 грн.

Також, позивачем були заявлені вимоги про стягнення пені за порушення строків погашення кредитної заборгованості в розмірі 14204,42грн. за період з 30.04.2010р. по 31.10.2010р. та пені за порушення строків погашення відсотків в сумі 5425,44грн. за період з 01.12.2009р. по 15.03.2010р.

За порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, Позичальник зобовязаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього Договору (п.4.1.1 договору).

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Здійснивши перерахунок пені судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню.

Судові витрати у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача оскільки з його вини виник спір.

Керуючись ст.ст. 20, 22, 47, 49, 69, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНСЕКСПЕДИЦІЯ”, м. Краматорськ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНСЕКСПЕДИЦІЯ” (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Союзна, 16а, ЄДРПОУ 24317115) на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (01011, м Київ, вул.Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909, МФО 300335) в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (83086, м. Донецьк, вул. Ф.Зайцева, 46 „в”, ЄДРПОУ 23346741, МФО 335076, рах. № 29093131 в ДОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” ) заборгованості за кредитом в сумі 4424158,11 грн., заборгованість за відсотками в сумі 256479,04 грн., пеню за порушення строків погашення кредитної заборгованості в сумі 14204,42грн., пеню за порушення строків погашення відсотків в сумі 5425,44грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

У судовому засіданні 02.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2011р.

Суддя Курило Г.Є.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2011р.