Рішення № 19107967, 31.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.10.11р.Справа № 31/5005/11834/2011 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛЗПС", с. Дзержинівка, Солонянський район, Дніпропетровська область

до відповідачаДніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про визнання недостовірними відомостей та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Єременко А.В.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_1, дов. від 24.09.2011р.;

Від відповідача:ОСОБА_2, дов. № 22653/9/10-035 від 10.10.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЗПС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою та просить суд визнати недостовірними відомості, розповсюджені Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області, які викладені в акті перевірки від 09.06.2011 р. за №402/23-4/32861514, зобовязати Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцією Дніпропетровської області відкликати акт перевірки від 09.06.2011 р. за №402/23-4/32861514.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач фактично в спірному акті кваліфікував угоди позивача з підприємствами, вказаними акті перевірки, як оспорюванні, внаслідок виникнення у відповідача припущення про їх фіктивність. Крім того, позивач посилається на те, що інформація, викладена в акті перевірки, відповідачем була розповсюджена і стала відома контрагентам позивача.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що згідно Наказу ДПА України від 18.04.2008 р., № 266 акт - службовий документ, який засвідчує факт проведення перевірки, документує виявлені порушення, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання та/або податкового кредиту, бюджетного відшкодування суб'єктами господарювання при застосуванні податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на орган ДПС; документальна невиїзна перевірка - перевірка, яка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подання. Відповідач вказує, що під час перевірки використовувалися обґрунтовані і достовірні матеріали.

В судовому засіданні 25.10.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

09.06.2011 року Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЗПС" з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.07.2010 року по 31.08.2010 року по фінансово-господарським відносинам з ТОВ "Агрокомпанія "Колос", за результатами якої було складено акт перевірки № 402/23-4/32861514.

Як вбачається із вказаного акту перевірки, невиїзною документальною перевіркою встановлено порушення ТОВ "ЛЗПС" ч.1,5 ст. 203, ч.ч. 1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу з контрагентами. З урахуванням вимог "Методичних рекомендацій (орієнтовний алгоритм дій) органів державної податкової служби......" наведених листом ДПА України від 03.02.09 №2012/7/10-1017, матеріали перевірки по підприємству ТОВ "ЛЗПС" щодо взаємовідносин підлягають направленню для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України. В процесі перевірки встановлено, що за юридичною адресою підприємства відсутні первинні та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. ТОВ "ЛЗПС" здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій повязаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, в тому числі, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, за серпень 2010 року сума податкового кредиту сформована за рахунок ТОВ "ЛЗПС" становить 1500,00 грн.

22.06.2011р. Верхньодніпровською обєднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області, у звязку із надходженням акту перевірки ТОВ "ЛЗПС", фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 був направлений лист за № 9472/10/17-094, яким останнього було запрошено до податкового органу для надання пояснень щодо здійснених господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ з контрагентом ТОВ "ЛЗПС" та їх документальне підтвердження.

Позивач вважає відомості, викладені в акті перевірки недостовірними, а факт розповсюдження інформації підтверджується зверненням Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції до контрагента позивача.

Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та на інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Поняття інформації викладено в ст. 1 Закону України "Про інформацію". Під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації може бути порушено шляхом поширення про неї недостовірної інформації.

Частиною 4 ст. 32 Конституції гарантується право вимагати в судовому порядку спростування недостовірної інформації.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.09 N 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Проте судам необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації (стаття 14 Закону України "Про інформацію").

Судом встановлено, що за наслідками перевірки позивача органом державної податкової служби було складено перевірки акт перевірки від 09.06.2011 року № 402/23-4/32861514, який направлено до Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України.

Відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" орган державної податкової служби в межах компетенції та порядку, визначеному законодавством виконує повноваження щодо виявлення фактів порушення законів України про оподаткування, зокрема, шляхом документальних перевірок юридичних осіб.

При цьому орган державної податкової служби вправі одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України.

Згідно п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Посилання позивача на те, що розповсюдження інформації підтверджується зверненнями Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (лист від 22.06.2011 р. за № 9472/10/17-094) до контрагента позивача не може вважатися розповсюдженням інформації саме відповідачем, оскільки ці дії стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених законодавством.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано доказів, що підтверджують поширення недостовірних відомостей відносно позивача саме відповідачем по справі.

Відповідно до підпункту 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Доводи позивача щодо недостовірності відомостей з огляду на необґрунтованість та незаконність висновків органу державної податкової служби щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем, не свідчить про недостовірність такої інформації, оскільки є свідченням, а оцінка висновків органу державної податкової служби щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства виходить за межі предмету дослідження у справі щодо характеру інформації та компетенції господарського суду, якому справи адміністративної юрисдикції не підвідомчі.

З огляду на вищенаведене та виходячи з обставин справи та наявних у справі доказів, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача, оскільки у позові відмовлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Судові витрати віднести на позивача.

Суддя А.В.Єременко